Переселенка з Херсонщини, яка виховує дитину з ДЦП, просить допомогти із житлом. Влада мовчить
Напередодні різдвяно-новорічних свят пані Наталя не розкладає подаровану ялинку. Переживає, чи не доведеться все збирати і з’їжджати з орендованої квартири — у невідомість. Родина виїхала з окупованої Херсонщини у 2022 році. Наталя з чоловіком, дочкою та сином, у якого ДЦП та гідроцефалія. Не залишили в окупації і двох котів.
«Я не знаю, що робити. Куди йти? На вокзал? Для мене найбільший страх, залишитись без житла». Це загрожує родині з Херсонщини Наталії Березовської. Жінка 24/7 піклується про 12-річного сина Іллю, який з народження має ДЦП та гідроцефалію (захворювання головного мозку, характеризується надлишковим скупченням ліквору, тобто спинномозкової рідини, в порожнині черепа).
Наталя розповідає, вона з чоловіком, дочкою і сином 5 місяців жили в окупації. Виїжджати наважилися саме через сина Іллю. На окупованій території не було ліків, без яких дитина могла померти.
— Не було вже ні підгузків, ні ліків протисудомних, нічого. У нас він шунтований, у голові шунт. І я знала, що рано чи пізно моста не буде. Так воно і получилося — міст взірвали. І була остаточна точка, коли лікар сказав: «Тікайте, бо ваша дитина помре без цих ліків. Навіть два дні — і це вже буде кома». Виїжджали ми тяжко, тому що дитина лежача, у формі ембріона сиділа. У нас були п’ять разів судоми», — розповідає мати.
Те, що жінка бачила, поки виїжджали через сіру зону, теж ніколи не забуде.
— Там візочок висить на дереві, там машини розбиті, там тварини розклалися... Донька каже: «Мама, ти бачиш, труп лежить?». Тільки берці залишилися, людини вже немає…, — пригадує Наталія.
Допомагали з орендою
Спершу родина виїхала до Кам’янця-Подільського, а з 2023 року переїхали у Тернопіль. Подруга запропонувала, бо тут у неї рідня, говорить Наталя. Зараз родина орендує квартиру, оплачувати яку донедавна допомагала знайома, яка мешкає за кордоном.
— Вона оплачувала нам тут квартиру. А тепер каже: «Я втратила роботу». Я ж розумію, що вона теж не може вічно допомагати, у неї своє життя, своя родина, свої діти, — у розпачі додає Наталя.
Власник пішов на зустріч родині і вже зменшив вартість оренди на дві тисячі. Та все одно для родини це непідйомна сума. Дочка вже повнолітня, вона працює і допомагає як може, каже Наталя. Чоловік теж працює, але через проблеми зі здоров’ям постійного заробітку знайти не вдається.
— Чоловік захворів на цукровий діабет. Сказали, що це в нього на нервовій системі. Поки що ми не на інсуліні. Цукор не падає. Один препарат нам дають безкоштовно від держави, інший купуємо за 500 гривень. Я навіть не знала, що глюкометр теж мають видавати безкоштовно. Купила. Чоловік працює у приватного підприємця підсобним працівником. У нього тиск — то піднімається до 180–200, то падає до 90 на 60. Він не може працювати. Я вже не знаю, що робити. Бо якщо він втратить роботу, то все…, — додає Наталя.
Розуміючи ставлення суспільства до чоловіків, які не служать, Наталя пояснює, він має бронь через інвалідність сина.
Додає, медикаменти для Іллі дають безкоштовно. Волонтери і небайдужі теж підтримують, подарували планшет, іграшки хлопчику, вони переважно музичні. Ілля має свою дієту, безлактозну, їсть різні пюре, які родина купує в аптеці. Памперси також дають безкоштовно, але їх часто не вистачає, доводиться докупляти.
Черга на житло
Ще на початку 2024 року жінка зверталась до міської ради щодо житла. Каже, стала в чергу в ЦНАПі, але поки що жодної звістки не отримала.
— Я йшла до нашого мера, до Надала. Це було вже... другий рік пішов. Спочатку написала заяву. Мені подзвонили, що можна йти. Я прийшла. Був не він, а представник. Дуже багато в залі було людей. Я пояснила свою ситуацію. «Ми вам подзвонимо» — і все. Ми зверталися в ЦНАП, я у черзі на житло була 58-ма... А тепер я навіть не знаю, яка я. Вони кажуть: «Ви ж розумієте, немає фінансування». Я в цьому взагалі не розуміюся. У мене страх залишитися на вулиці, все, — наголошує Наталя.
Додає, родині пропонували варіанти із гуртожитком, але умови там не підходять для Іллі. Як і будинки далеко в селах, адже в будь який момент може знадобитись медична допомога. А повертатись родині немає куди.
Що кажуть у міській раді
Редакція звернулась за коментарем до міської ради. Речниця Мар'яна Зварич повідомила, що вона у відпустці і знову попросила написати інформаційний запит. Начальник управління соціальної політики Віталій Хоркавий порадив звернутися до Відділу квартирного обліку та нерухомості, де і займаються питаннями черги на житло для переселенців. Там теж допомогти не змогли, попросили написати запит, адже керівниця Тетяна Басюрська зараз теж у відпустці.
Після публікації матеріалу Тернопільська міська рада залишила коментар під публікацією у соціальній мережі Фейсбук. Зокрема, що Березовська Наталія перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, що потребують надання житла. Від запропонованого житла у модульному містечку і Малашівцях жінка відмовилася, мотивуючи тим, що на її утриманні перебуває дитина з інвалідністю. Після здачі в експлуатацію будинку на Микулинецькій пані Наталії запропонують там поселення з врахуванням загальної кількості балів пріоритетності.
Натомість Наталя відповіла, що вперше чує про модульні будинки від міської ради, що їй подзвонили лише один раз і питали, який поверх влаштовує.
— Я сказала, так як дитина має інвалідність,то бажано перші поверхи. Потім було щє питання ,чи розглядаю я варіант за містом 50 км. Я відповіла, краще місто, так як в дитини часто судоми і швидка має приїхати негайно, щоб вколоти ліки. А також реабілітації,поруч лікарня, дитина постійно хворіє, до нас приходять лікарі. Ніхто мені модульних будинків не пропонував, — пояснює у відповіді жінка.
Нагадаємо, наприкінці 2022 року у селі Малашівці відкрили модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб. Також «20 хвилин» писали, що триває будівництво багатоквартирного будинку для переселенців за кошти Європейського Союзу на вулиці Микулинецькій. Але коли там можна буде жити поки невідомо. Більше інформації про житло для переселенців у Тернопільській громаді немає. Редакція напише відповідний запит до міської ради.
Наразі Наталя розгляне будь-які варіанти із житлом, де може проживати родина з дитиною з інвалідністю, і готова прийняти будь-яку допомогу. Контактний номер телефону Наталії Березовської: 095-471-53-91.
Реквізити для допомоги родині
Картка «Ощадбанку»
4483820035775013 Березовська Наталя
Картка «ПриватБанку»
5168745132286839 Березовська Анна
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
У 2023 році було прийняте рішення «Про формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», до якого включено 3 модульні житлові одиниці за адресою с.Малашівці Тернопільської міської територіальної громади (12 житлових кімнат). Від запропонованого житла у модульному містечку Березовська Наталія відмовилася, мотивуючи тим, що на її утриманні перебуває дитина з інвалідністю.
Також Тернопільська міська рада бере участь у програмі ЄС/НЕФКО «Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст в Україні/Housing for internally displaced persons (IDPs) and recovery of liberated cities in Ukraine».
Грантовою угодою передбачено будівництво двох секційних житлових будинків, здача в експлуатацію яких планується на кінець 2026 року. Після здачі вищевказаних будинків в експлуатацію та включення їх до фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб Березовській Наталії та членам її родини буде запропоновано поселення у вказане житло з врахуванням загальної кількості балів пріоритетності надання житлових приміщень.
Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім’ї; сім’ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації; особи, які отримують реабілітаційну допомогу поза межами задекларованого/зареєстрованого місця проживання в амбулаторних умовах у державних або комунальних закладах охорони здоров’я.
Біля мене така квартира є на балансі міської влади ,де син помер в тюрмі ,і батьки померли ,то віддайте людям чого вона пустує вже 6 років ?!і це не одинока квартира ,що у вас на балансі чи ви думаєте люди дурні нічого не знають ?Люди місцеві здають квартири за космічні гроші ,роботи мало ,в якщо є то зарплати мізерні,як людям які втратили все жити,,особливо якщо в них така дитина ?
Звичайно ви тепер будете себе вигорожувати ,як за вас вже журналісти взялись ,як це низько людину обріхувати ,що вона відмовилась ,щоб свою бездіяльність прикрити ,ви людей обріхуєте ,молодці так наша влада робить завжди ,усих собак на людей .