Вчителька з Тернопільщини потребує допомоги в боротьбі з раком: щоб заробити на ліки, жінка щодня пише писанки

Про історію Лесі Стратій журналістам "20 хвилин" розповіли її колишні учні. Слова вдячності та теплих почуттів до вчительки гріють їх навіть через багато років після закінчення школи.

 - Тільки сильна духом людина, яка вірить, надіється і водночас бореться зі страшною хворобою - посміхається, - пишуть учні пані Лесі у соцмережі Facebook. -  Ми Вас дуже любимо, і будемо все робити, щоб допомогти подолати хворобу. Леся Михайлівна виховала в мені любов до англійської мови, готувала й вигравала зі мною шкільні олімпіади, по-справжньому переживала за мої результати й успіхи. Вона відкрила мені світ волонтерства і громадської діяльності в школі. Мені важко уявити, якою людиною я був би без добрих настанов Лесі Михайлівни.

Чотири роки боротьби

Рак яєчників у Лесі Стратій діагностувати у 2016-му. Тоді жінку прооперували та провели кілька курсів хіміотерапії. 

Як розповідає донька вчительки Софія, тоді здавалось, що все позаду. Але виявилось, що операцію провели лише для виявлення метастази. Майже через два роки рак виявили у шлунку. 

Цієї весни хвороба знову почала прогресувати. 

- На вулиці весна і я живу, дякуючи вам. Радію сонечку, квіточці, життю. Але, на жаль, моя хвороба прогресує і мені знову потрібна хіміотерапія. Цього разу це "Паклітаксел" і "Цирамза". Мене чекає три місяці важкої боротьби: 12 разів "Паклітаксел" (щотижня), 6 разів "Цирамза". Одна доза "Цирамзи" вартує $2100, - каже пані Леся. - Тому знову прошу про допомогу. Розумію, що зараз важко всім, але, на жаль, рак не йде на карантин. Будь ласка, не залишайтесь байдужими, якщо маєте можливість, то підтримайте фінансово і духовно.

Писанки допомагають не здаватись 

- Малювати писанки - це моє хобі, якому я навчилась майже 20 років тому, - розповідає жінка. - Цікаво, що це трапилось не в Україні, а під час мого перебування в США за програмою культурного обміну. Я була вражена тим, що в Штатах писанки вважають визначним атрибутом української культури, а на Батьківщині в той час цим мало хто цікавився.

Після повернення в Україну Леся Стратій на кілька років залишила писанкарство, а у перший рік, коли довелось боротись з раком, вирішила  зробити Великодню декорацію з писанок для церкви в рідному селищі. 

- Я регулярно проходжу курси хіміотерапії для боротьби з раком, - каже пані Леся. - Після декількох перших курсів в мене з’явились серйозні побічні ефекти, через які я частково втратила чуття в пальцях рук і стопах. Думала, що вже не зможу повернутись до писанкарства, адже тримати ручку для письма мені важко. Взимку 2019 року я все ж вирішила спробувати, і з’явилась симпатична писанка. 

З того часу писанкарство стало невід’ємною частиною кожного дня жінки. Процес створення писанки жінка називає своєрідним чудом, що приносить радість, душевний спокій, а також естетичне задоволення.

- Я хочу ділитися своїм мистецтвом з іншими, і таким чином популяризувати писанкарство та українську культуру, - говорить вона. - Придбавши мої писанки, ви отримаєте унікальний витвір, а також підтримаєте мене в боротьбі з раком.

Довідка

Картка ПриватБанку:
5168757336713906 Стратій Олександра Михайлівна
4731219105919975 Стратій Сергій Тадейович.

Придбати писанки ви можете на сторінках у Facebook "Dobra Pysanka" та  Instagram

Телефон дочки: 0-96-669-17-25

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.