Армія зсередини: перший досвід бережанського добровольця

У перший вихідний добровольця Володимира Якиміва (38 р., у центрі) провідали друзі – Олександр Караневич (47 р. зліва) і Любко Кузяк (41 р.). Привезли книги, дитячі малюнки, сувеніри і плакати для воїнів Фото – Олександр КАРАНЕВИЧ

 Журналіст-доброволець із Бережан Тернопільської області Володимир Якимів пішов служити для того, аби самому побачити, як виглядає нинішня українська армія зсередини.

-    Десь підсвідомо я давно готувався до служби в армії, бо навіть одяг вже довгий час купував собі лише військовий, - розповідає добровільно мобілізований Володимир Якимів. До мобілізації – приватний підприємець, керівник інформаційного центру «Береж Інфо». – Спочатку був активістом Революції Гідності, потім займався волонтерською діяльністю. Тож до армії був готовий, чекав лише формального приводу. І от якось ми з місцевим колишнім міліціонером посперечалися в Фейсбуці. Він написав: «Якщо ви такі патріоти, приходьте зранку у військкомат!». Це і стало останнім поштовхом.

У навчальному центрі в Старичах Львівської області Володимир уже два тижні. Служитиме, каже, до року чи до перемоги, - залежить, що настане швидше.  На своїй сторінці у Facebook щодня описує останні події.

-    Військових таємниць не видаю, адже, як журналіст, знаю, про що можна писати, а про що ні, - продовжує Володимир Якимів. - А от про побут, забезпечення, про «військову кухню» пишу. Потрібно розповідати людям, що насправді в армії робиться. Не скажу, що очікував тут чогось кращого чи гіршого. Адже в армії я не служив, тож і зараз чітких очікувань не було. Це дозволяє оцінювати все неупереджено. Скажімо, невдоволений тим, що я півтора, а деякі хлопці тут і більше двох тижнів байдикували. А також – тим, що й досі не всі мають форму, хоча обіцяли нею забезпечити. В міру сил намагаюсь впливати на ситуацію.

    До прикладу, далі цитуємо два записи пана Якиміва у Facebook – від 5 і 6 травня:
  

«5 травня. ПРО ТИЛ.
    …На обідньому шикуванні новий в.о.командира дивізіону зробив зауваження, чому в тапочках ходять. Усі загуділи: "А ви видали форму і взуття, щоб вимагати?! Ми тут вже до трьох тижнів своє взуття і одяг зношуємо - хто в чому приїхав, повіривши воєнкомам, що тут усе видадуть!.." Той заткнувся і розпустив нас на заняття...
Дістало оце й мене. Телефоную в Урядовий Контактний Центр 0800507309: автовідповідач український, операторка українською: "Якщо ми займемся вашою проблемою - чекатимете відповіді від 5 до 15 днів, або дамо номер Міністерства Оборони". Вибрав друге, телефоную 0444544136 в Міноборони. Москальський (!) автовідповідач, москалиха намагається знайти номер тилового забезпечення, просить зателефонувати через 5 хв. Телефонував тричі. Уточнила "азірівкою" скаргу, пообіцяла на ранок покласти міністру на стіл. Нарешті знаходить номер забезпечення тилу, диктує. Набираю 0444815904. Адекватний військовий із ТЗ приймає скаргу, уточнює особисті дані (от лише для чого йому військомат, з якого я призивався?) і обіцяє розібратися в ситуації. ЧЕКАЄМО...
P.S. Якось так трапилося, що перед вечерею нам видали... ні, не форму чи берці, а труси (середнього і великого розмірів усім) і фляги (на підсумках деяких - ґудзики з радянською зіркою)...»

«6 травня. ЧУДЕСА!
Якось так, чисто випадково, приїхав сьогодні в частину КАМаз із формою та берцями. Почали видавати по групах...
Мало того, якраз перед обіднім шикуванням (15:00) почалася злива. То замість тримати солдат під дощем - перенесли шикування (саме святе в армії) на 16 год!
Також в нашій групі 1041 поки є 26 чол. 22 живе в одному наметі, 2 - в іншому, ще 2 - ще в іншому. Тож замість доселити до нас лише 2х (норма 24 чол.), комбат послухав нас і переселяє решту 4х разом в один намет поруч, який стояв досі порожнім...
Та найцікавіше: наш старшина сам піде на склад, перепише розміри форми, що залишилася, прийде він чи комбат (!) у наш намет і вияснить, що кому підійде. Для інших - вони організують поїздку в Старичі, де на складі - великий вибір (!) форми і берців...
P.S. Таки і в Армії чудеса трапляються»
  

Стежити за наступними дописами Володимира Якиміва можна у його профілі: https://www.facebook.com/berezhanets


У вихідний у Володимира знайшлася хвилька погуляти Львовом з дружиною Анастасією та сестрою Юлією