Хірург з Тернополя вчитиме самодопомоги бійців на передовій

- Там відбувається повномасштабна війна з лінією фронту, арт-нальотами, танками, - каже лікар. -  Тому я не стомлююся це повторювати, що нам всім треба психологічно перелаштовуватися на те, що ми живемо в стані війни і ми маємо бути готовими до того, відповідно сприймати новини з передової та старатися відсіювати псевдоіфнормацію. А також нам треба розуміти, що ми окрім військових дій втягнуті в інформаційну війну. 

Юрій Свідерський побував у розташуванні діючої армії Збройних сил  України та в добровольчих батальйонах. Він каже, що ліками бійці забезпечені, адже в тому плані дуже добре працюють волонтери. В АТО добре налагоджена робота військово-польових госпіталів та служба евакуації важких пацієнтів. Всіх їх переправляють в великі медцентри Дніпропетровська, Запоріжжя та Харкова, де їм надають кваліфіковану допомогу. 
- Травми, яких зазнають військові начастіше виникають від роботи артилерії і систем залпового вогню, - каже судинний хірург. - Кульових поранень менше, більше осколочних - від мін, снарядів, ракет.  Ці травми важкі призводять до шоку, крововтрати, масивного ушкодження тканин. І мені, як лікарю, знайти своє призначення в зоні передової  та військових шпиталів було складно. Оскільки важкість травм, яких зазнають наші бійці така, що адекватна допомога може бути надана їм тільки в великих центрах. Тому лікарні, наближені до передової, максимально слугують сортувальними центрами із наданням невідкладної допомоги нестабільним пацієнтам. Які не можуть перенести банального транспортування в військовому вертольоті або в іншому транспорті до більшого медзакладу. 
Юрій Свідерський планує поїхати в АТО ще раз в жовтні і продовжити там свою працю. Він вирішив проводити вишколи для бійців, яких відправляють на передову.
- Адже на своє здивування я з'ясував, що практично 90% з них не володіють знаннями і навиками надання самодопомоги і допомоги пораненим побратимам, - каже лікар. -  Приміром, ніхто не вміє накласти артеріальний жгут і випадку поранення кінцівки. Тому є стільки випадків, коли поранення закінчується ампутацією кінцівки та збором коштів на протези. А у 80% випадків причиною цього є момент несвоєчасно наданої самодопомоги або першої медичної допомоги на полі бою. 
До слова, у добровольчих батальйонах буває таке, що там нема людини з вищою медичною освітою. Тому лікарі добровольці там вкрай потрібні. Вони зможуть кваліфіковано допомогти у разі потреби та навчити бійців, як рятувати себе.