"Я не хочу отримувати таку пенсію, як моя бабця", - як тернопільська молодь подбає про свою старість

15-річна Соломія Соловей переконана, що не хоче жити так, як живуть її бабуся та дідусь.

- Вони усе своє життя так тяжко працювали, щоб отримувати таку мізерну пенсію? - ставить риторичне запитання дівчина. - Вони за ті копійки не можуть нормально забезпечити себе навіть найнеохіднішим. Я би, можливо, хотіла поїхати за кордон, бо в Україні отримувати таку пенсію не хотілося би. 

14-річна Юлія Плевачук також планує їхати за кордон.

- Оскільки я музикант, то дуже сподіваюся на те, що поїду за кордон і там буду реалізовуватися, - ділиться дівчина. - Бо покладатися на державу не варто. Адже всі ми бачимо, як живуть бідні пенсіонери в Україні. 

17-річний айтішник Олександр Мороз переконаний, що залишиться в Україні, щоб створити щось геніальне та розвивати нашу державу.

- Здається, реалізуватися в Україні хорошому айтішнику неважко, - каже хлопець. - Бо ця професія тут дуже затребувана. Але хто його знає? Бабуся моя з дідусем живуть гідно, бо мої батьки їм допомагають, а так на одну пенсію навряд чи прожили б. Знаю ще про страхові компанії, де діє накопичувальна система, але це така непевна річ. Маю знайомих, які платили 2 роки, а потім ця компанія розпалася, і вони втратили усі гроші. 

А ось 18-річна Діана Козак переконана, що держава не винна, що українці погано живуть.

- Самі громадяни не хочуть потурбуватися про своє майбутнє, - каже дівчина. - Ось, у чому проблема. Я дуже сильно сумніваюся, що колись матиму гідну пенсію, адже бачу, який уже зараз важкий світ настав. Я планую відкривати свій бізнес. Це буде щось пов`язане із мережевим маркетингом. 

17-річний Андрій Дем`янчук поки не задумувався про старість, мовляв, ще довчитися потрібно.

- Я не знаю, цілком ймовірно, що я працюватиму на державу, - каже хлопець. - Я бачу, що пенсії зараз маленькі, але для мене це поки неактуально. Я ще вчуся. Майбутнє покаже. Але круто було би поїхати за кордон. Адже там більше можливостей.