Чим пишаються вірмени Тернопілля

Члени вірменської громади Тернопілля у їхньому старовинному храмі в Бережанах. Громада планує відновити цю церкву

Про життя вірменської громади у Тернополі й області “RIA плюс” поговорила з керівником місцевого громадського об'єднання вірмен Маратом Геворгяном.

- Хто формує ядро вірменської общини у Тернополі та області?

- Це 20-25 тернопільських сімей. Люди працюють в різних сферах. В основному ми підприємці. У мене – ресторан вірменської кухні. Але є і держслужбовці, правоохоронці. Також є інтелігенція. Наприклад, Левон Вартабедян — колишній директор школи №4. Тернопіль став для нас рідним домом, але для кожного по-різному. Для дуже багатьох через те, що ми одружилися тут, знайшли свою долю. Хтось служив в Україні, хтось вчився. Я навчався у Києві, в торгово-економічному інституті. Потім переїхав сюди, одружився, виховуємо з дружиною трьох дітей. у Тернополі є також вірменські родини, які приїхали сюди ще у 80-х.

- Чим живе місцева вірменська громада?

- У листопаді 2013 року ми створили громадську організацію, а у червні 2014-го — релігійну общину Вірменської апостольської церкви. Власного храму у Тернополі ще не маємо, їздимо у вірменську церкву в Бережанах. Священиків запрошуємо з Кам'янця-Подільського і Чернівців. Та це не означає, що ми не ходимо у тернопільські церкви — ми ж християни! У майбутньому, якщо Бог допоможе, звернемося до нашого єпископа у Київ, і нам дадуть окремого священика. Восени будемо святкувати 250-річчя нашого храму у Бережанах, готуємося до цього! Також торік у нас діяла вірменська школа, але наша вчителька виїхала. Тепер — вимушена перерва. Тернопільські вірмени збираються переважно у своїх закладах. Культурні заходи організовуємо на мінімальному рівні.

- Як тримаєте зв'язок із батьківщиною?

- У вірмен зв'язок із батьківщиною традиційно дуже тісний. Удома, у сім'ях, ми розмовляємо рідною мовою. Діти їздять на канікули до наших батьків у Вірменії. Прагнемо, щоб вони бачили родичів, рідну землю. Нам найбільше в Україні бракує саме наших близьких. Шкода, що вони не з нами...

- Що схожого (відмінного) у ментальності вашого народу з українцями?

- Український народ приємний і хороший. А люди в Західній Україні — такі ж роботяги, як ми. І вірмени, і українці думають передусім про сім'ю, а також дуже гостинні.

- Які книги обов'язково повинен прочитати вірменин, вірменка?

- Це передусім твори поета Ованеса Шираза і поета та літературознавця Паруйра Севака.

- Чим і ким пишаються вірмени?

- Вірмени гордяться своєю давньою вірою, адже Вірменія прийняла християнство першою серед усіх країн. Віра нам дає дуже багато. Також пишаємося тим, що ми — дружний, згуртований народ.

Календар національних свят

Різдво — 6 січня

Пасха — дата змінна

День пам'яті Геноциду вірмен — 24 квітня

День незалежності Вірменії — 21 вересня

Рецепт національної страви

Вірменська долма (голубці в виноградному листі):

• Виноградне листя, 1,5 кг телятини, 5 кг свинини, 150 г рису, 300 г цибулі, 2-3 ст. л. томатної пасти або 0,5 кг свіжих помідорів, спеції: реган, майоран, кінза, кріп, петрушка, сіль, чорний і червоний перець.

М’ясо і цибулю змолоти, додати сирий рис, томатну пасту, сіль, перець та прянощі. Вимішати фарш, додати 0,5 л води. В ошпарене окропом або консервоване виноградне листя загорнути фарш, сформувати „голубці”. Викласти їх у каструлю, додати сіль та перець за смаком. Розвести у воді 2-3 ст. л.томатної пасти, залити цією рідиною „голубці” так, щоб повністю їх покрити. Зверху накрити перевернутою тарілкою. Варити до готовності. Подавати з соусом — мацун з часником або сметаною.

Територія

Вірменія у 20 разів менша за Україну. Населення цієї держави становить 3 млн 83 тис. осіб. З них 97,89% - вірмени. Загалом у світі живуть від 8 до 12 млн вірмен. Найбільші діаспори — у Росії, США, Франції, Ірані та Грузії.

Вірмени в Україні

Вірмени в Україні відомі вже у VII ст. Найбільші їхні колонії були у Львові, Кам'янці- Подільському, Володимирі-Волинському, Луцьку, Станіславові (Івано-Франківську), Язлівці і Бродах. У наші дні в Україні проживають приблизно 100 тисяч вірмен. Причому за час Незалежності їхня кількість подвоїлася. На Тернопільщині, згідно з результатами офіційного перепису 2001 р., було 259 вірмен.

Віра

Вірмени — християни. Більшість із них належить до Вірменської апостольської церкви — першої державної церкви у світі. Адже Вірменія прийняла християнство ще у 301 р. Частина вірмен належить до Вірменської католицької церкви.

Особливості кухні

Вірменська кухня — найдавніша на Закавказзі. Характерним для неї є поєднання в одній страві різних видів м'яса, наприклад курячого та оленячого. Із риби особливо популярна форель. Для приготування страв з м'яса і риби традиційно використовують овочі і фрукти. Особливими є молокопродукти — сири, маслянки і страви на їх основі. Традиційний вірменський хліб — лаваш. На Великдень випікають солодкий хліб — чорег.

Національні солодощі

Курага — одна з найулюбленіших серед вірмен. Традиційні цукерки — фрукти у шоколаді. Пахлава — медова випічка з горіховою начинкою. Алани — висушені персики з горіховою крихтою і цукровим піском усередині. Дошаб — сироп з виноградного соку, основа для приготування киселю з борошном. Із чаїв у вірмен особливо популярний чебрецевий.

Коньяк

Хоча виноградарство у Вірменії відоме з XV ст. до н. е., перше виробництво коньяку організували у 1887 р. Для вірменських коньяків використовують місцеві сорти винограду — мсхалі, гаран дмак, воскеат, кагун і грузинський сорт ркацителі. Вірменські коньяки поділяють на ординарні (витримка не менше трьох років), марочні (витримка не менше шести років) і колекційні (із марочних з подальшою витримкою не менше трьох років).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.