22-річна бойова медикиня Олександра навчається одразу у двох університетах

Фото 105 бригада ТРО

22-річна Олександра вже майже два роки служить у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Родом вона з Рівненщини, а приєдналася до підрозділу, коли жила в Тернополі.

Історію бойової медикині розповіли в 105 окремій бригаді ТРО.

Дівчина побувала у всіх батальйонах бригади: працювала на стабілізаційних пунктах, виконувала завдання у медичній роті та брала участь в евакуації поранених військовослужбовців.

Для Олександри робота військового медика — це постійна готовність діяти. Вона переконана: у критичний момент головне не злякатися та чітко дотримуватися алгоритму. У районі ведення бойових дій немає часу на роздуми — кожна секунда може коштувати життя. Коли звучить сигнал «300», медик за лічені секунди вже в машині, з повним спорядженням, готовий вирушати на допомогу.

Олександра наголошує на важливості турботи про власну безпеку: якщо ж медика не стане, то не буде кому допомогти іншим. Служба в чоловічому колективі для Олександри не стала проблемою — навпаки, злагоджена робота з колегами полегшує виконання завдань.

Сьогодні вона військовослужбовець і навчається одразу у двох університетах та опановує нові спеціальності. Серед переліку — інженерія програмного забезпечення, кіберзахист і психологія. Після завершення війни вона планує розвиватися у цих напрямках, але поки що її головна місія — медицина.

Її життєве кредо просте та сильне: «Краще зробити і пошкодувати, ніж не зробити і жалкувати, що не зробив».

Історії захисників з тернопільських бригад читайте у проєкті «Героям слава».

Читайте також:

Рятує поранених і вчиться грати на гітарі для коханої

«Нерозпаковані» подарунки повертають адресантам: історія сапера з 44-ї бригади

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.