75-літній ювілей Олена Коцюлим відзначить на сцені – у ролі Терпелихи

Цей день ювілярка проведе на сцені рідного театру, до якого вперше прийшла 54 роки тому. Гратиме Терпелиху у «Наталці Полтавці».

«Я не хочу, аби в цей день говорили тільки про мене», - просила Олена Коцюлим колег, які планували урочистості. Їм довелось погодитись, адже всім давно відомо: найбільшою і найкращою своєю роллю вона вважає не зіграні на сцені. А роль дружини воістину народного Мирослава Коцюлима.

• За все життя пані Олена зіграла чимало ролей, в т.ч. і драматичних, хоча прийшла до театру артисткою балету, - розповіла керівник літературно-драматургічної частини театру Ірина Папуша. - Відмінна рухливість, пластика… Згодом і вимову «підтягнула». Проявила себе так, що режисери Загребельний, Бобровський побачили в ній й драматичну актрису.

Вона є дуже скромною і применшує свою значимість, зізнаються колеги. Не раз чули від ювілярки: бенефіси, ювілеї, урочистості – то все мало бути для Нього. Для її чоловіка, з яким виховали двох дітей і дочекались внуків, для її коханого, для її опори і улюбленця всіх поціновувачів театрального мистецтва – народного артиста Мирослава Коцюлима.

Для Олени Коцюлим завжди на першому місці була родина. І вона готова була залишатись в тіні свого видатного чоловіка.

• Я не хочу, щоб через ювілей в цей вечір говорили тільки про мене, - зізнавалась актриса колегам. - Я в театрі лише невеличке зернятко. На великій ниві видатних акторів.

Невеличка на зріст, вона має величезне серце, зізнаються колеги. Зростала у важкий післявоєнний час. Переважно, якщо хтось досягає визнання і якихось висот, паралельно змінюється характер – і не завжди в кращий бік. А вона зуміла чималого дробитись і при цьому залишитись надзвичайно скромною людиною з відкритим серцем. Вона вміє тішитись кожному дневі і віддає абсолютно всю себе родині. І щораз дякує Богові, що повелів досі залишатись на сцені. Вона знає, що таке любити і бути опорою для найрідніших людей. Та вміє щиро радіти успіхам своїх колег.

Довідка

Коцюлим Олена Григорівна народилася 28 жовтня 1942 р. у с. Орлівка Приморського району Запорізької області.

У 1963 р. закінчила хореографічне відділення Дніпропетровського театрального училища.

З 1963 р. працює актрисою Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, визначившись, як актриса лірико-психологічного плану. Олена Григорівна має хороші природні дані:  чарівна природна зовнішність, приємний голос, пластика, темперамент дозволяють створювати яскраві сценічні образи у різножанровій драматургії.

Ролі

За час роботи в театрі вона створила низку цікавих як провідних, так й епізодичних ролей: Катря («Мати-наймичка» О. Тогобочного за Т. Шевченком), Неля («І змовкли птахи» І. Шам’якіна), Рая («Пам'ять серця» О. Корнійчука), Ганя («Таке довге-довге літо» М. Зарудного), Мотря («Силою не будеш милою» М. Ножкіна і В. Соловйова-Сєдого за мотивами п’єси «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Химка (За двома зайцями» М. Старицького), Луїза (Будьте здорові» П. Шено), Огюстина («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Хільда («Юстина» Х. Вцаліокі), Людмила («Ретро» О. Галіна), Мотя («Марія» А. Кудрявцева), Василина («Як наші діди парубкували» В. Канівця), Явдоха («Суєта» І. Карпенка-Карого), Харитина («Шлюб за оголошенням» В. Канівця), Мати («По щучому велінню» М. Кропивницького), Райська («Житеське море» І. Карпенка-Карого), Христина («Євангеліє від Івана» А. Крима), Домаха («Сльози Божої Матері» О. Мосійчука за романом У. Самчука «Марія»), Мати («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Міс Петінгтон («Як повернути чоловіка» Ю. Рибчинського), Марія Хведорівна (Мазепа» О. Мосійчука, Б. Мельничука за творами Б. Лепкого), Терпилиха «Наталка Полтавка» І. Котляревського та ін.

Редакція щиро вітає ювілярку. Многая літа іменинниці!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.