Батько чекав сина додому і він повернувся...У Заліщицькій громаді попрощалися з Героєм Іваном Ковцуном

• Він завжди був за правду, волю і свободу….Тож, коли країна-агресор вчергове почала знищувати Україну, не витримав і пішов захищати. 
• Сьогодні житель Заліщицької громади Іван Ковцун – ангел, яких охороняє та оберігає рідну Україну з небес. Молодий хлопець віддав своє життя за наше світле майбутнє.
• Він житиме у наших серцях, а пам’ять про нього не зблякне. Поховали бійця у рідній Заліщицькій громаді 21 жовтня.

Сумну звістку про смерть ще одного славного українського Воїна краянам сповістили на фейсбук-сторінці Заліщицької міської ради. Міська влада висловища щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя України. 

– Іван пішов служити добровільно бо прагнув захистити рідну Україну та наш з вами спокій, але, на жаль, віддав за це своє життя. У захисника залишився батько, нещодавно померла мама…Немає таких слів, які зараз могли б заспокоїти згорьовану родину загиблого. Виконавчий комітет Заліщицької міської ради висловлює щирі співчуття рідним, розділяємо з вами біль втрати. Низький уклін нашому воїну-захиснику, – йдеться у повідомленні. 

У коментарях під дописом люди залишили сотні теплих слів, адже 29-річний Іван Ковцун став для них прикладом мужності та сили. 

– Низький уклін тобі, Іванку! Наш Герою! Ти вже в небесному батальйоні. Дуже боляче. Знала з дитинства. Щира, світла, дуже добра, привітна дитина. Вічна пам’ять, царство небесне, – пише Світлана Ганчук.

– Вічна пам’ять і шана Герою України. Хай Господь прийме його світлу душу до Царства Небесного. Дякуємо за Україну і наш захист. Щирі співчуття рідним і близьким. Велика шана і доземний уклін батькові, – додає Марія Гронська. 

– Це мало сказати: «Вони полягли». Це мало сказати: «Вони не повернуться». Вони тобі і мені віддали стукіт власного серця. Щирі співчуття! Царство небесне Герою, – пише Олександра Ігорівна. 

Найбільш за все любив своїх батьків

Ковцун Іван Романович народився 26 березня 1993 року у місті Заліщики. Хлопець навчався у Заліщицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2. За роки навчання проявив себе, як світла і добра людина, згадує вчителька Ірина Халко.

– Іван був моїм учнем і трохи сусідом, поки його рідна мама не забрала у нього батьківську хату. Він був таким дуже чутливим до чужого болю. У нього дуже непроста доля – пережив зраду рідної матері, смерть батька, дідуся з яким жив у дитинстві. Але Бог подарував йому  ангела захисника – його хресну маму, яка разом з чоловіком забрали його до себе і були для Івана  справжньою сім'єю. Іван був дуже доброю і чесною людиною. Завжди привітний і уважний, – каже пані Ірина. 

Попри особисті сімейні трагедії, Герой України завжди знаходив час на підтримку знайомих та друзів. Зі слів знайомої Наталії Старчук, повірити, що така світла людина як Іван вже не з ними – дуже важко. 

– Я знала Івана недовго, десь п’ять чи шість років, відколи ми переїхали. Був дуже добрий хлопчина, а головне роботящий і щирий. Працював у Дністровському каньйоні. Він завжди вітався, питав як справи. Ми з ним бачилися незадовго до загибелі. Іван приїздив до нас на шиномонтаж, щоб перевзути свою машину на зимові шини, а потім телефонував і просив, щоб батьку також допомогли. Найбільше він любив свої батьків, прям дуже сильно. Нам шкода, що таке горе з ним сталося. Дякуємо йому за мирне небо. Герої не вмирають, – розповіла вона. 

Іван Ковцун від 2020 року служив на Сході України. Тоді він підписав контракт і пішов захищати. А коли росія вдруге завалилася на територію України і почала вбивати, то хлопець не зміг просто сидіти вдома. Його серце перестало битися 17 жовтня 2022 року в селі Новостепанівка, що на Донеччині. 

– Почалася війна і він знову не зміг сидіти вдома. Незадовго до загибелі померла його хрещена мати. Ще навіть не пройшло і місяця від її смерті. Залишився у нього один тато з інвалідністю. Я не знаю, який там юридичний статус був, але цей чоловік став для Івана справжнім батьком. Іван обіцяв йому скоро повернутися, – додає вчителька Ірина Халко. 

Іван стримав обіцянку і повернувся до батька, рідного дому і громади, але тепер назавжди. 20 жовтня Заліщицька громада була у жалобі, а 21 жовтня провели в останню путь Івана Ковцуна. Попрощатися з Героєм України зібралося чимало людей. З квітами, українськими прапорами та сльозами на очах люди йшли за кортежем. 

– Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Героя України. Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі. Вічна та світла пам’ять захиснику українського народу, – повідомляють на сторінці Заліщицької міської ради. 

Зі слів бойових побратимів, Іван був справжнім патріотом і захисником свого народу, світлим, усміхненим і привітним, завжди готовим прийти на допомогу.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває родичам, друзям, однокласникам, бойовим побратимам, односельчанам й тим, хто втратив близьку людину – Івана Ковцуна. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.