Був атеїстом 27 років, а після відвідування Катедри вирішив охреститись у Тернополі

Був атеїстом 27 років, а після відвідування Катедри вирішив охреститись у Тернополі
  • Після побаченого Образу Спаса Нерукотворного з Ватикану сопілкар з Миколаївщини Владислав Козаченко вирішив охреститись у Катедрі.

  • Його хресний батько - один зі священиків у Тернопільському катедральному соборі.

Владиславу Козаченку 29 років, чоловік родом із з Миколаївської області, міста Первомайськ. Він з дитинства не ходив у церкву і не був хрещений.

  - Я не вірив в Бога, і був впевнений, що це казки для дітей, - каже Владислав.

Чоловік з дитинства грає на сопілці, і будучи студентом відправився Україною в пошуках кращого життя. У Тернополі вперше побував у 2009 році.

   - Я їздив на талант-шоу у Київ, і проїжджавши через Тернопіль, побачив, що на вулиці багато студентів грали на музичних інструментах. Я вирішив й собі пограти, - розповідає сопілкар. - Враження засіли в душі, місто мені дуже сподобалось.

Був атеїстом 27 років, а після відвідування Катедри вирішив охреститись у Тернополі, фото №1 на сайті 20minut.ua

Потім Владислав повернувся назад в рідне місто. Почав спілкуватися у соцмережі із тернополянкою, згодом вона запросила його в гості. Ця дівчина була віруючою, а саме в цей час у Тернопіль привезли одне з найперших іконографічних зображень Ісуса – нерукотворний образ Христа з Едесси. І вона попросила Владислава піти в храм разом з нею. 

   - Я не хотів йти в церкву, але дівчині вдалось мене вмовити, - каже чоловік. - Та побачене перевернуло мій світогляд. Ці відчуття не передати словами, я тоді справді повірив в Бога.

Саме після відвідин Тернополя і побаченого Нерукотворного Образу з Ватикану Владислав Козаченко поміняв своє життя і почав відвідувати храм та молитись. Потім зібравши із думками, вирішив охреститись у Катедрі.

   - Я пішов до Архикатедрального Собору, розповів отцям, що нехрещений та власну історію про Нерукотворного Спаса, - продовжує чоловік. - Вивчив основні молитви, ходив на недільні і святкові Літургії в Катедру.

Але найважчим завданням для Владислава виявилось - знайти хрещених батьків.

    - Мій хресний батько - священик у Архикатедральному соборі, бо нікого не вдавалось знайти, - каже чоловік. - А хрещена мати - бабуся моєї подруги із Тернополя.

Чоловік розповідає, що зараз він постійно відвідує церкву, а за порадами звертається до свого хресного батька.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up