«Частинки» Тернополя роблять по всій Україні

Тернопіль для сувенірів малюють на березовій корі і на зрізі дерев, його види зображають у техніці графіки і з декоративної штукатурки. А магнітів з видами Тернополя в найрізноманітніших техніках – і об’ємних керамічних, і з кольору світлових фонтанів в Центрі – не перерахувати.

– Ніколи не думала, що в Тернополі так багато туристів, поки не почала працювати в крамничці сувенірів, – розповідає Галина Лічак, яка вже шість років продає українські сувеніри у Центрі Тернополя. – І всі вони хочуть повезти з собою частинку Тернополя. Магніти, тарілки з видами міста, горнятка для чаю чи кави з видами міста – це найпопулярніші сувеніри. Найбільше цікавляться сувенірами з видами озера, замку, і до речі, дуже шкодують, що в середині не проводять екскурсій.

Брелок на ключі чи на наплічник можна купити за 6 гривень, магніт – 6-28 грн, горнятка 15-50 грн, тарілки – 60-90 грн, керамічні скарбнички – від 90 грн, картини – 160-600 грн.

Тернопіль малює вся Україна

До речі, вся ця сувенірна продукція виробляється далеко не завжди у Тернополі.

– Картини видів міста на березовій корі малює львівський художник, на зрізі дерев – художник із Харкова, графіка у нас – тернополянина Миколи Гілевського, картини – з декоративної штукатурки пише художник, який продає своє роботи на Валовій, – продовжує співрозмовниця. – До речі, з його роботою, де зображений тристоронній годинник, трапився курйозний випадок. Коли він малював свою першу картину, лавок навколо годинника ще не встановили. А йому потрібно було піти ще раз до годинника, щоб уточнити напис на гербі і потім відтворити його на картині. Приходить, а там вже стоять лавки, які закривають те зображення, тож роботу довелося переробляти.

Майстри з Бережан виготовляють для сувенірних крамниць керамічні скарбнички у вигляді мішка, скрині, а молода майстриня з Тернополя – обереги із солоного тіста. Є тут і роботи бережанського художника, який постійно робить копії своїх вдалих робіт.

– Найпопулярніші сувеніри з написом “Файне місто Тернопіль”, і “Вітання з Тернополя”, – розповідає продавець сувенірів. – До речі, такі вироби купують не лише туристи, а й тернополяни, які везуть сувеніри про рідне місто на подарунки. Скажімо, декоративні дошки більше беруть ті, де написано „Вітання з Тернополя”. Ось цю велику скарбничку з написом “тернопільські гроші” робить майстриня з Одеси. Коштує такий сувенір 300 грн.

Шукала костел, де була в 1948

Ретро-картини виготовлені у техніці фотодруку на плитці і в рамках з натурального дерева, де зображені пам’ятки Тернополя, яких уже немає в місті, найбільше купують колишні тернополяни, які давно виїхали у світи. Вони люблять фото з назвами старих вулиць, які давно мають інші назви.

– Три роки тому до крамнички зайшла літня жінка, задивилася на ретро-фотографії, каже, що шукає за костелом в Центрі, – розповідає пані Галина. – Я їй кажу, що на “Східному” в нас є костел. Кажу, хто вам сказав, що в Центрі є костел. А жінка відповіла: „Та я донього ходила в 1948-му році, а тепер не можу знайти”. І розповіла, що того року виїхала до Канади й багато років не була в Тернополі. У неї уже тут немає нікого з рідних, і вона приїхала на батьківщину, щоб піти в той костел і помолитися перед смертю. Вона не знала, що в 1954-му храм знищили.

А одного разу в крамничку зайшов літній чоловік, який шукав пам’ятник Адаму Міцкевичу.

– Він розповів, що він приїхав з Бразилії, – пригадує жінка. – Розповідав, що колись з дружиною зустрічалися біля того пам’ятника. До Тернополя приїхав один, тож хотів сфотографуватися біля пам’ятки і показати фото дружині. Він не знав, що пам’ятника немає з часу війни.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.