Скромні та не дуже. Чим відзначилися всі мери Тернополя — ми проаналізували

Усі дані журналісти "20 хвилин" брали з вільних джерел.

Сергій Віталійович Надал

(2010 рік – наш час)

Обіймає посаду ще з 2010 року. Представник політичної партії ВО «Свобода».  До обрання керівником міста, протягом 11 років, з 1994 до 2005 років працював у Державній податковій інспекції Тернополя. Від 2005 року і до 2010 року займав посади, пов'язані з податковою службою, але вже на рівні області.

У 2010 році на виборах міського голови переміг з результатом 27,4 відсотки голосів, обігнавши на той час чинного керівника Тернополя, Романа Заставного. У тому ж році ще до виборів видав книжку «Справедливість. Відповідальність. Порядок». У ній описав проблеми Тернополя, які потребують вирішення: забруднення Ставу, забудова парків, затримка води на вулицях міста після сильних опадів.

Успіх у виборах пан Надал повторив і в 2015 та 2020 роках, значно обійшовши своїх найближчих конкурентів та зібравши понад половину всіх голосів виборців.

Одружений, має доньку.

Саме з його іменем пов'язують багато будівельних скандальних, про що пишуть у соцмережах активісти та ЗМІ. 

Є почесним президентом ФК «Тернопіль», який раніше представляв місто у Чемпіонаті України серед команд Другої ліги.

Активно протистояв уряду щодо карантинних вимог до міст, які потрапили до «червоної зони». У вересні 2020 перехворів коронавірусом.

Окрім того, Сергій Надал займається моржуванням.

Роман Йосипович Заставний

(2006 – 2010 роки)

Став міським головою Тернополя у 2006 році як самовисуванець. За освітою – фінансист, а тому з 1993 до 2000 року займав посади бухгалтера та головного ревізора та заступника голови правління з фінансово-комерційної діяльності одного з підприємств міста.

 У 2009 році очолив обласну організацію партії «За Україну!» І вже у 2010 році його обрали депутатом Тернопільської міськради.

У 2012 році балотувався до Верховної ради від партії ВО «Батьківщина», пізніше, в тому ж році очолив обласну організацію партії «Фронт змін».

У 2014 – 2019 був народним депутатом восьмого скликання від партії «Народний фронт». Зокрема, пан Заставний запам'ятався на посаді народного обранця тим, що став одним з 59 депутатів, які підписали подання на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. Саме ту, у якій йдеться про обов'язкове пояснення держслужбовців про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.

Одружений, має двох синів.

За каденції Романа Заставного на посаді міського голови відбулася так звана «сміттєва криза». У 2009 році в місті виникла проблема з вивозом сміття, тоді в Тернополі сміття було особливо багато, а жителі села Малашівці, біля якого і знаходиться сміттєзвалище, куди вивозили і продовжують вивозити відходи, протестували.  Селяни вимагали закрити його, адже термін експлуатації вичерпався.

Родина пана Заставного володіє низкою закладів харчування у центрі Тернополя.

У 2019 році проти Романа Заставного НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом можливого недекларування майже двох мільйонів гривень за 2017 рік. Чи триває дане слідство, невідомо.

Богдан Євгенович Левків

(2002 – 2006 роки)

Став міським головою у 2002 році. До того як очолити місто, він працював головним інженером, начальником виробнично-технічного відділу обласного побутового управління, начальником відділу з якості Центру стандартизації і метрології, інструктором організаційно-інструктурського відділу, головним інспектором контролю за дотриманням цін і правил торгівлі міськвиконкому, директором однієї з фірм міста та секретарем міськради.

Про особисте життя колишнього голови відомо небагато. У 2013 році журналістам «20 хвилин» розповів, що перебуває на пенсії та бавить своїх трьох онуків.

За час на посаді очільника міста пан Левків став жертводавцем пам'ятника патріарху Йосифу Сліпому та був присутній на його відкритті. Крім того, після виборів міського голови у 2006 році Богдан Левків не визнавав їх дійсними та вимагав перерахунку.

Цікавий факт, Богдан Левків  щонайменше до 2013 року мав у власності лише автомобіль «Нива», який придбав ще у 1991 році. Чи користується він цим автомобілем і зараз, невідомо. До слова, у 2013 році пан Левків на цьому ж авто потрапив у дрібне ДТП за участю мотоцикліста.

Анатолій Іванович Кучеренко

(1998 – 2002 роки)

Про політичну приналежність пана Кучеренка у вільних джерелах інформації немає. Відомо, що до того, як стати очільником Тернополя, він працював токарем, інженером, головним інженером.

Політичну кар'єру розпочав ще в 1984 році. Саме тоді він став головою виконкому Тернопільської міськради. В 1994 – 1996 роках був першим заступником голови Тернопільської ОДА. Під його керівництвом ще в радянські часи зводили «Співоче поле». Як потім він розповів одному з видань, при побудові даного об'єкту виникало багато проблем, бо не всі вважали такий розподіл коштів раціональним і писали скарги.

Гаслом Кучеренка на посаді міського голови та перед виборами було: «Моя мета — зробити Тернопіль європейським містом заможних та щасливих людей».

Після завершення своєї каденції на посаду міського голови він балотувався ще у 2010 році, однак відкликав свою кандидатуру, пояснюючи, що для даної посади потрібно приділяти багато часу, а у нього вже досить поважний вік. На той момент пану Кучеренку було 68 років.

Одружений, має двох синів. Перебуває на пенсії.

В’ячеслав Андронович Негода

(1990 – 1998 роки)

Став першим та наймолодшим міським головою за роки незалежності. На момент вступу на посаду у 1990 році йому було 33.

До початку своєї політичної діяльності у кріслі міського голови, пан Негода встиг попрацювати архітектором, інженером-конструктором та начальником конструкторського бюро.

За час каденції В’ячеслава Негоди, у місті приватизували дуже багато комунального майна.

Вже у 1998 році він став першим заступником голови виконавчого комітету Асоціації міст України.

Політична кар'єра пана Негоди склалася досить вдало. З 1998 до  2019 року  з перервами він встиг побувати у кріслі заступника шість разів, п'ять з яких – у кріслі заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Дане міністерство неодноразово переформовували.

З вересня 2019 року він – заступник Міністра розвитку громад та території України.

Цікавий факт, у 2018 році, перебуваючи на посаді першого заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пан Негода під час Форуму місцевого самоврядування у Львові привселюдно висловився про Тернопіль як про село, куди інвестиції не підуть.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.