Євреї Тернопілля: наші чоловіки також у батальйонах

Приблизно 700 представників єврейського народу є жителями Тернопілля. Вони, як і інші громадяни держави, переживають за майбутнє країни, а також скаржаться на нерозуміння з боку влади.
Євреї Тернопілля: наші чоловіки також у батальйонах
Єврейській громаді Тернопілля часто допомагає равин Вільгельм із Житомира, каже керівник єврейської громади області Ігор Банзерук (справа)

Про життя єврейської громади нашого краю “RIA плюс” розмовляє з головою обласної організації “Єврейська община”, єврейської релігійної громади області і президентом обласного благодійного фонду “Керен езра єгуді” Ігорем Банзеруком (Кацнером).

- Хто входить до вашого товариства у Тернополі?

- До обласної організації “Єврейська община” входять 716 осіб. Це євреї, члени їхніх сімей. Є євреї “негалахічні” - по батькові, і “галахічні” - по матері. Адже приналежність до єврейського народу ми ведемо саме за материнською лінією. На Тернопільщині живуть 207 галахічних євреїв.

Якщо до громадської організації входять і атеїсти, і ті, хто ходить до церкви, то до релігійної общини — віруючі іудаїзму. Але у п'ятницю в релігійну общину приходять і неєвреї, а ті, хто дотримується іудаїзму та хоче помолитися. Ми стараємося об'єднати всіх євреїв в одну громаду.

У Тернополі проживають близько 500 євреїв. Є громади у Бережанах — 15-20, Чорткові — 40-50, Кременці і Бучачі — приблизно по 25. Проте серед багатьох євреїв є певний стереотип — боязнь перед вступом до громади.

- Чисельність громади стабільна?

- П'ять років тому нас було трохи більше, але й у теперішній час громада не була меншою, ніж 700 людей. Серед молоді є тенденція до репатріації в Ізраїль. Мої син і донька репатріювалися. Син закінчив Хайфський техуніон, працює інженером. Донька відслужила в армії, зараз також іде на навчання. Одні люди виїжджають, інші — навпаки.

- Чим живе місцева єврейська громада?

- Передусім займаємося соціальною допомогою малозабезпеченим і тим, хто потребує допомоги. Маємо декілька програм для старших людей. Так, щокварталу допомогу отримують 97 літніх членів громади. У нас — всі волонтери. У правлінні обласної організації - дев'ятеро осіб, релігійної — семеро. Дехто суміщає посади. От ці люди в основному і ходять по домівках. Є благодійний фонд “Бней бріт”, з яким ми співпрацюємо вже років 8-10. Також, якщо потрібно, допомагаємо з ремонтом, просто спілкуємося.

Допомагаємо дітям кошерною їжею. Тут співпрацюємо з равином із Житомира Шломо Вільгельмом. Вони щомісяця присилають нам 32 пайки кошерної їжі, і ми даємо дітям продуктові набори.

Громада спільно зустрічає свята, відпочиває. Декілька разів їздили на шабатон — жили у будинках відпочинку за традиціями юдаїзму.

- Як щодо вивчення мови і традицій?

- Громада має недільну школу. Туди ходять 12-15 дітей, а також дорослі. Вивчаємо традиції іудаїзму, чим живе держава Ізраїль. Одну годину у цій школі присвячуємо вивченню івриту. Хто хоче репатріюватися, ходить на двогодинні заняття з івриту у вівторок і четвер. Таких — десь 20 осіб.

- На початку ХХ ст. євреї становили третину населення міста. Як бережете пам'ять про них?

- До Другої світової у Тернополі було майже 15000 євреїв. У 1943-44 роках громаду знищили в тому яру, що біля дороги і городів поблизу Петрикова. У місті залишилися тільки 150 корінних євреїв, які вже померли. Найстарші члени теперішньої громади переїхали до Тернополя у 1946-му. І наразі в нас немає жодного тернополянина-єврея з тих, хто був до Другої світової.

Силами громади ми встановили пам'ятник біля “Обнови”, але його протягом п'яти років неодноразово оскверняли. Два роки тому вкрали чавунну огорожу — ми її замінили ланцюгом. Звернення у міліцію нічого не дали.

- Які проблеми громада відчуває особливо гостро?

- Це питання впорядкування старих єврейських цвинтарів, які збереглися. Таких — 25. Є місця, де все заросло деревами, і ми не маємо змоги довести до ладу своїми силами. У Вишнівці, приміром, так. У Підгайцях, Ланівцях і Скалаті цвинтарі прибрані. Щороку прибираємо у Тернополі. Косимо траву, вивозимо по 15 мішків сміття, серед якого багато пляшок з-під спиртного, шприци з голками... Загалом якийсь парадокс виходить: за кладовищами має доглядати місцева влада, але їй байдуже. Водночас багато роблять прості волонтери. Також євреї з-за кордону працюють у цьому напрямку з місцевими людьми.

- В області є багато синагог...

- Наступна проблема — безгоспні синагоги. Їх в областиі є сім — у Гусятині, Підгайцях, Скалаті, Струсові, Бережанах і Чорткові. Ми не можемо їх зберегти. Бо ж коли звертаємося у місцеву раду, вони проводять засідання і відмовляють. Передали синагогу у Скалаті, проте там немає євреїв. А позиція нашого керівництва така, що дають гроші на відновлення там, де є громади. Питання невирішене. Ми готові до компромісів із владою. Так, можна відновити синагогу і в маленькій її частині зробити музей Голокосту, а в решті — дитбудинок чи будинок перестарілих. Щоб приміщення служили Україні.

- А як щодо стану справ у Тернополі?

- Велика проблема у Тернополі — відсутність власного приміщення. Збереглися принаймні дві будівлі: нова синагога, яку перетворили на типографію при медуніверситеті, і приміщення на вул. Острозького, при райлікарні. У ньому тепер аптека. Районна влада не бажає нам повернути і навіть надати приміщення в безоплатну оренду. Тривають суди. Тернопіль — єдиний обласний центр в Україні, де єврейській громаді не повернули жодного майна! Зрештою, ми третій лікарні у Тернополі допомагаємо візками, одягом, ходунками. Так само могли б співпрацювати з районом.

Ми вже зверталися до влади: якщо не можете повернути, надайте щось інше у Центрі. Бо у нас люди старші, живуть тут. Йшла мова про будинок на Парковій, 12, де колись діяв фонд “Хесед бешт”. Але ж ні — владі краще перетворити це місце на пустир.

З іншого боку, навіть в орендованому приміщенні на “Сонячному” ми не можемо нормально відзначати релігійні свята. Будинок зачиняють о 18.00, а у нас свята починаються запалюванням свіч увечері. Змушені випереджати календар. Якби було своє приміщення, обидві громади діяли б разом. Тут же буб би музей Голокосту, благодійний фонд.

- Нащадки колишніх тернополян-євреїв цікавляться історією предків?

- Уже тисячі євреїв-вихідців приїжджали. Шукали місця поховань своїх прадідів і прабабусь і знаходили! Були з Польщі 40 чоловік. Запитували, як ми тут живемо, чому не тікаємо звідси, адже навіть колишнє майно єврейської громади нам не повертають. Я кажу: „А хто буде опікуватися могилами і місцями поховань євреїв-мучеників?”. Послухали, але хоч би хто гривню пожертвував. Уже роздав тисячі своїх візиток. У нашій громаді дві третини — люди за 70 років. Мені 50, і мене вважають молодим... На зустрічах з Ігорем Коломойським я порушував питання пам'яті.

- Як підтримуєте зв'язок із батьківщиною?

- Наші люди їздять до Ізраїлю в рамках різних програм стажування. Для молоді це “Тагліт”. Для старших - “Сорель”. Вони можуть працювати у військових підрозділах волонтерами на складах — легка робота. Я так їздив. Робота — з 9.00 до 15.00. Багато екскурсій. Щодо репатріантів, то з ними займається організація “Сахнут”. Є й інші проекти. Ті, хто виїхав до Ізраїлю, приїжджають до нас у гості.

- Які плани мають тернопільські євреї?

- Що проблеми, те і плани. Це — впорядкування кладовищ, синагог. Але головний план — своє приміщення. Таки наша громада — 700 осіб. Вони — євреї, але й громадяни України. І зняти напруження серед них — в інтересах влади. Їй же буде легше.

- Як зачепили громаду останні події в Україні?

- Члени нашої громади служать зараз у Збройних силах України. Наші чоловіки з Тернополя також у добровільних батальйонах на Сході. Я теж військовий - підполковник, інвалід війни. Одинадцять років відслужив у Збройних силах України. Був у Лівані у миротворчих військах, нагороджений орденом “За мужність” і медаллю “За службу миру”. Якщо покличуть — піду служити.

 

Календар національних свят

Єврейський календар не співпадає з нашим, тому свята за ним у різні роки святкують у різні наші дні. Новий рік у ньому — у вересні. Подаємо дати свят на 2013-2014 рр. — 5774 р. за єврейським літочиленням

14.09 — Йом-Кіпур - “День очищення”

19-26.09 — Суккот — свято шалашів у пам'ять вихід з Єгипту і про мандри пустелею

27.09 — Сімхат Тора — День дарування Тори

28.11-5.12 — Ханука — свято у пам'ять про зруйнування храму в Єрусалимі

16-17.03 — Пурім — свято у пам'ять про порятунок перських євреїв від винищення

15-22.04 — Песах — Пасха

6.05 — День незалежності Ізраїлю

28.05 — День Єрусалиму

5.08 — Піст 9 Ава — День трауру: день, у який були зруйновані перший і другий єрусалимські храми

25.09 — Рош Гашана — Новий рік

 

Євреї в Україні

Євреї живуть на території України з часів античності — їхні громади були вже у грецьких містах-колоніях Причорномор'я. У наші дні в Україні живуть приблизно 102 тисячі 600 представників цього народу. Це 0,2% від загальної кількості населення України.

 

Віра і терпимість

Вигадки про нетолерантність євреїв спростовують і Тора, і самі представники народу.

- У Торі (Старий Завіт християн — прим. ред.) сказано, що не можна ображати приходьків, бо ми самі були приходьками у чужому краї, - наголошує Ігор Банзерук. - Яка може бути нетерпиміть, якщо євреї живуть по всьому світі і є законослухняними?! Серед євреїв є атеїсти, незначна частина — християни.

Неєвреїв євреї називають терміном “гой”. Але кожен може стати євреєм, пройшовши “гіюр” - навернення неєврея до юдаїзму та обряд, що пов'язаний із цим, каже пан Кацнер.

 

Особливості кухні

Визначальним для єврейської кухні є регламентація релігійними нормами. Діє Кашрут — закони чистоти в харчуванні, правила визначення придатних для вживання продуктів, їх сумісності та певних особливостей їх кулінарної обробки. Дозволену їжу називають кошерною, а недозволену — трефною.

Ще одна риса — економність, вміння приготувати значну кількість страв з обмеженого набору продуктів. Серед кухонь, які вплинули на єврейську, — німецька, українська, арабська, балканська та іспанська.

Національна страва

Рецепт від Інеси Мазуренко

Бабка з маци

Три листки маци поламати на шматочки площею з сірникову коробку і покласти у каструльку. Залити окропом, перемішати. Як тільки зм'якне, висипати у друшляк, щоб стекла вода. Перекинути знову у каструльку, додати 1-2 яйця, посолити і вимішати. Висипати все на сковороду. Коли знизу підсмажиться, накрити кришкою і перевернути бабку на неї. Потім з накривки викласти у сковороду іншим боком і його теж підсмажити.

У страву під час приготування можна додавати цукор, родзинки.

Коментарі (0)

Ви не авторизовані

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook