"Хочу, щоб діти користувались знаннями": учитель із Тернопільщини - у ТОП-50 найкращих педагогів країни

Три педагогічних освіти, 31 рік стажу роботи в школах, чимало перемог в конкурсах та найголовніше - любов до роботи. Всі ці риси є у одного з найкращих вчителів України Василя Дяківа, який працює у Заліщицькій державній гімназії. 

Минулого року пан Василь здобув звання «Заслуженого вчителя України», а ще переміг у конкурсі «Учитель року».

59 - саме стільки його учнів є переможцями обласних етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких та реферативних робіт МАН України. Діти - активні учасники конкурсів КВК, дебатів Поппера, інтелектуальних ігор. Семеро гімназистів брали участь у зйомках програми «LG-Еврика».

- Я працював і в сільських школах, і в міській. Вже 23 роки працюю у Заліщицькій державній гімназії, - говорить Василь Дяків. - Я починав із початкової освіти. У 89-му році закінчив Чортківське педагогічне училище із спеціальністю "вчитель початкових класів". Згодом я закінчив Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, також із спеціальністю "початкова освіта". Вже тоді я працював педагогом-організатором в Заліщицькій школі №2. Вже коли почав працювати у Заліщицькій державній гімназії, закінчив Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка на факультеті післядипломної освіти і здобув ще одну спеціальність"вчитель історії та правознавства". 

З 2007-го року Василь Дяків - вчитель-методист, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. 

Про стереотипи в освітній сфері

Коли говоримо про вчителів початкових класів - то часто вважаємо, що це лише жіноча професія. За даними сайту nus.org.ua, у початковій школі працює 99% педагогічних працівників жіночої статі. Проте, досвід доводить, що успішними вчителями навіть для наймолодших учнів, можуть бути і чоловіки. 

- У мене є навіть три причини чому я обрав професію вчителя початкових класів, - каже Василь Дяків. - Найперше, що повпливало на мій вибір, це те, що у мене є сестра, молодша від мене на 10 років. Тож відколи вона народилась, кожні літні канікули я займався тим, що грався із молодшою сестрою, а потім - робив з нею уроки. Друге, це приклад мого дядька, який закінчив це ж училище. І третє, це те, що після 8-го класу я вперто не хотів йти в 9-10 класи. От так всі причини наклались одна на одну, і я зовсім не жалію про це рішення.

Про цінності вчителя

Вчитель каже, що за час поки він працює вчителем, діти змінились. 

- Коли я почав роботу, то вчив дітей, які народились у 1977-му році, зараз в школі діти, що народились в 2010-го року. Тож ця різниця відчутна, - переконує педагог. - Але загальні цінності залишаються. Бо треба бути самим собою. 

Перше, що виділяє Василь Дяків у роботі з дітьми - це вміння з ними спілкуватись. Це означає, що має бути розуміння тих тем, які дітей цікавлять і яким чином дітей вмотивувати. Важливий також і власний приклад, бо якщо ти активний, береш участь в різних конкурсах, маєш свої захоплення - то і діти захочуть бути такими, як ти.

- Для мене, як педагога, важливо формувати таке середовище, яке дасть поштовх дітям до вдосконалення, до реалізації своїх творчих здібностей, - каже вчитель. - Мені важливо, щоб середовище не було прив’язане до конкретного предмета. Усі мої зусилля спрямовуються на організацію таких форм роботи, що сприяють вирішенню цих завдань.

Вчитель каже, що працює в напрямку інтегрованості предметів. 

- Кожен предмет є для того, щоб дитина пізнавала навколишнє середовище, - каже пан Василь. - Я прихильник того, щоб було багато інтегрованих предметів. Щоправда, тут питання в тому, наскільки вчителі та система освіти готові до цього. Ще одна важлива цінність - це компетентісний підхід. Хоча з нашою програмою важко показати, що ті навички, які дає школа, справді знадобляться. Я завжди хочу, щоб діти користувались знаннями, які тут отримують.

Про раціональну любов

- Звісно, ти не зможеш бути добрим вчителем, якщо ти не любиш дітей, - продовжує педагог. - Але ця любов повинна бути розуміюча. Це має бути раціональна любов. Ти маєш розуміти, що дитина має право не знати чогось, досягати успіхів в інших сферах. Як кажуть видатні педагоги Сухомлинський та Макаренко, є дуже багато видів любові. Один із них - раціональна. І я вважаю, що ці відносини мають базуватись на прийнятті рішень та відповідальності. 

Про підтримку сім'ї

Василь Дяків каже, що усі його досягнення стали можливими лише завдяки підтримці та розумінню в сім'ї. 

- Лише завдяки підтримці рідних: дружини та доньки, - говорить чоловік. - Без них я ніколи б не був тим, ким я є. Моя дружина - редактор газети "Колос" та педагог за освітою справді є мені підтримкою у всіх починаннях. Моєю стежкою пішла і донька. Зараз вона викладає англійську та німецьку мови. Я дуже пишаюсь ними. Якщо сім'я розуміє те, чим ти займаєшся - це дуже важливо. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.