Як найкращий вчитель України із Заліщиків Василь Дяків змінив звичайні уроки історії

• 2 жовтня українці відзначатимуть День вчителя.
• «20 хвилин» починає серію публікацій про вчителів Тернопільщини, які прищеплюють любов до навчання та перетворюють уроки на справжні квести.

Яким має бути справжній викладач не з чуток знає вчитель історії, громадянської освіти та основ здоров’я Заліщицької державної гімназії Василь Дяків. Адже у 2020 році його підхід до навчання оцінили і в рамках премії Global Teacher Prize Ukraine.

Вчитель у третьому поколінні

Із дитинства Василя Дяківа оточували конспекти, лабораторні роботи та підручники з яскравими ілюстраціями. Першу свою «педагогічну практику» він пройшов не у студентські роки, а коли народилася молодша сестра. Саме їй він допомагав пізнавати світ у мандрівках та екскурсіях. А ось навчаючись, працюючи пан Василь завжди прагнув нового та більшого. 

–  Одним з найважливіших аспектів стало пізнання навколишнього і набуття вміння спілкуватися з дітьми. Так, у підлітковому віці я зрозумів і відчув, що моє покликання – робота з людьми. Професію вчителя здобував у трьох навчальних закладах: Чортківське педагогічне училище, Чернівецький державний університет та Тернопільський національний педагогічний університет. Вже у 1993 році я пройшов курси з виховання за методикою Монтессорі, перейнявши звідти ідеї про становлення дітей як самостійних і відповідальних особистостей, – розповідає він. 

Свою вчительську діяльність Василь Дяків розпочинав у малокомплектних школах у Зборівського та Заліщицького районів. Сьогодні за його плечима вже 33 роки педагогічного досвіду, з яких 25 років він присвятив Заліщицькій державній гімназії.

– Професія педагога має, як і будь-яка, дві сторони медалі. З однієї – це виснажлива праця, співпраця з дітьми, яка потребує значних емоційних затрат, адже кожна дитина – це особистість, яку формує не тільки педагог, але й родина, суспільство, інформаційний простір. З іншої – емоційна складова надихає педагога і спонукає постійно вдосконалюватися, – наголошує пан Василь. – Дитина, яку я навчав у 1980-1990 роках, і сучасна дитина – це два різні світи. Сучасна дитина – це часто людина віртуального світу, яка заглиблена у нього. І необхідно вчителю докладати набагато більше зусиль, щоб дитину повернути у реальність.

Вчитель – чарівник для дітей

Лекції переможець премії Global Teacher Prize Ukraine називає «стародавнім методом», адже сучасний світ потребує сучасних рішень. У своїй роботі Василь Дяків застосовує елементи тренінгів, інтерактиви, прийоми, пов’язані з використанням інформаційних технологій, а також розвиває командну комунікацію. Натомість завжди наголошує, використання інформаційних технологій має бути в міру. Свою думку пояснює так.

– Візуалізація спростила сприйняття реальності – і це призводить до втрати мотивації критично мислити. Тому формування та розвиток критичного мислення – це один з ключів успіху. Найважливішим у роботі вчителя є дотримання ціннісних орієнтирів та вміння залишатися собою. Звичайно, сучасність учителю теж необхідна, але це, скоріше за все, форма. Зміст – це вміння шукати суть виклику, будувати стратегії, плани і їх реалізовувати, – наголошує педагог. 

Головним викликом для сучасних освітян цей учитель вважає питання «Чому я прийшов у школу?». Відповіддю на нього, на думку пана Василя, є слідування за власним інтересом, який реалізується в демократичній освіті.

Про те, що вчителю вдається знаходити підхід до дітей свідчить і робота його учнів. Адже у межах конкурсу «Історія моєї громади» вони вирішили збільшити туристичний потенціал Заліщиків. Вони розробили туристичний маршрут, інформаційні стенди та інформаційні таблички для архітектурних пам‘яток міста.

Іще один проєкт – організація «Кубку Тернопільської області з українських інтелектуальних ігор УНІКУМ пам’яті Героя АТО Ореста Квача», який проходить кілька років поспіль за допомоги учнів пана Василя, які працюють волонтерами-організаторами.

Історія – не тільки дати та імена

Є дати, які необхідно знати кожному громадянину України. Але скільки їх треба для того, щоб повно розуміти історію? Зрештою, дата – це тільки подія. А подія – має причини, наслідки, може бути пов’язана з іншими подіями. 

– Оптимальніше говорити про історичні явища, процеси, щоб дитина усвідомлювала цілісність історії, а не дату. Дитина під час вивчення історії повинна декілька разів відповідно до вікових особливостей проходити історію України, де пізнавати суть процесів, їх виклики, як вони відображені у подіях, і які наслідки вони приносять. Історія – це певна модель, що допомагає розуміти, що не так було в минулому і стає своєрідним компасом для візії майбутнього, – наголошує педагог. 

Сьогодні вчителі вже зіштовхуються з тим, що діти тримають в голові певну дату і зовсім забувають про сенс події. Школярі завчають цифри та імена виключно для підготовки до ЗНО, а далі то все вилітає з голови. 

– Коли ми вивчаємо у восьмому класі, умовно, період Руїни, коли козацтво поділилося на промосковське та пропольське, то чи не закладаємо ми цим у дітей відчуття меншовартісності? Руїна була, це факт, і Гетьманщину роздерли інші держави, але ж ми маємо розуміти, що вкладаємо в сенси викладання історії, які цінності несе матеріал, і як та коли на уроці його осмислено (чи проговорено й відрефлексовано), – каже Василь Дяків.

Не менш важливим є і період формування незалежності України. Тож, про нього варто говорити з учнями вже з початку середньої школи. Більше того, повертатися до цієї теми до десяти разів. 

– У середній школі ми розгортає перед дітьми картину того, як кілька разів українська державність формувалася, але з внутрішніх і зовнішніх причин не була утримана. Що ми таким підходом закріплюємо у свідомості школярів? Що всі спроби були марними, неуспішними. А коли ці установки підкріплені сімейним традиційним культурним баченням (наприклад, постулатом про «братів»), маємо до дев’ятого класу людину, яка вже не мислить категоріями державності, а має уявлення «неуспішності українського», – наголошує історик. 

Global Teacher Prize Ukraine – не про суперництво, а досвід 

Учасником премії Василь Дяків був двічі. Спершу у 2019 році він потрапив до переліку ТОП-50 вчителів України. А ось у 2020 йому вдалося стати переможцем. З його слів, це були неповторні дні, які згадуватиме все життя. 

– Саме завдяки такій команді я збагатився і в педагогічному, і в людському планах, неоцінений досвід, обмін планами на майбутнє, підтримка – все це єдине ціле, що допомагає рухати українську освіту в складні часи. У результаті Заліщицька державна гімназія отримала нову апаратуру –інтерактивну панель EdPro та програмне забезпечення, набір для відео зйомок. Але мить слави минула – і далі освітянські будні. Так, і сьогодні ми на зв’язку, підтримуємо один одного, підтримуємо наших захисників, обговорюємо ідеї – і не тільки педагогічні, – наголошує історик. 

Наразі Василь Дяків не полишає ідею донести і до державних посадовців те, що освіту треба розвивати та удосконалювати. І це далеко не про збільшення кількості шкільних предметів, яких і так забагато.

– Треба навпаки зменшити кількість навчальних предметів, що оцінюватимуться бально у старшій, профільній школі. Варто зменшити і кількість уроків для учнів середньої школи. Здобувачі освіти у профільній школі повинні мати більше академічної свободи під час вибору варіативних курсів. Чому б ще не запровадити конкуренції форм здобуття учнями освіти (класно-урочна, індивідуальна (екстернат, домашня (сімейна), дистанційна, – розповідає Василь Дяків. – На мою думку, чи не найважливішим у процесі функціонування освітньої системи є налагодження довіри, конструктивного діалогу і пошуку взаємоприйнятних відповідальних рішень між державним управлінням в галузі освіти та суспільством в цілому. Це – демократія в дії. 

Перемога над ворогом складається з багатьох перемог у всіх сферах життя держави та суспільства. І тому не тільки бажати, але й здійснювати нові перемоги в освітній галузі та перемагати – це формувати принципово нову еліту. Вона через 10-20 років стане державними управлінцями і буде реалізовувати нову зовнішню і внутрішню політику відповідно до розроблених стратегій, переконаний педагог.

Довідка

Інтерактивне навчання — це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють здійснювати. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.