Керувати можна лобом чи підборіддям: тернополянка презентувала власноруч створений протез
Анастасії Романів лише 17 років, але за плечима вже перемоги на міжнародних конкурсах, кілька наукових робіт і власний винахід – сепарований протез, який може допомагати людям із обмеженими можливостями. Його вже оцінили в Хорватії. Дівчина доводить: наука цікава і може приносити реальну користь, якщо застосовувати її з розумом.
Тернополянка ще малою вирішила, що своє життя пов’яже з медициною. Нині вона – студентка першого курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, активно займається науковою роботою та представляє свої винаходи на міжнародних виставках. З редакцією «20 хвилин» вона поділилася історією створення протезу та розповіла, як він працює.
Від захоплення до перших винаходів
Анастасія Романів навчалася у школі №10. Спочатку вона просто цікавилася хімією та біологією, а у дев’ятому класі долучилася до Малої академії наук і саме тоді почала свою наукову діяльність.
– Моя мама працює у медичній сфері, але ніколи мене не спрямовувала. Я сама цікавилася, а згодом вирішила, що в іншій професії себе просто не бачу. У Малій академії наук обрала секцію біології та хімії. Розуміла, що свої вміння можна розвивати, особливо коли долучаєшся до проєктів, досліджуєш, експериментуєш. Потім почалися наукові роботи, різні олімпіади, поїздки, зокрема й за кордон. Було багато роботи над проєктами, винаходами. І тоді я ще раз переконалася: медицина – це дійсно моє, – розповідає дівчина.
За цей час тернополянка підготувала три наукові роботи. Вона досліджувала, як можна очистити ґрунти від дизельного палива за допомогою рослин та біовугілля, розробляла паперові кришечки для стаканів із гарячими напоями. А ось Separata prosthesis — її третій і найбільш серйозний проєкт. Саме цей напрям вона зараз обрала цілеспрямовано.
– Враховуючи ситуацію в нашій країні, якісні сучасні протези зараз дуже потрібні. Разом із науковим керівником Віктором Колдуном ми розробили сепарований протез. Це обладнання підійде не лише для людей з інвалідністю, а й для пацієнтів після операцій. Тобто для тих, хто певний час не може самостійно рухати головою, шиєю чи руками і потребує допомоги під час прийому їжі. У таких випадках може стати в пригоді наш винахід. Великий плюс у тому, що протез сепарований – він по черзі може обслуговувати кількох людей у палаті. Поки це лише прототип, тобто не готовий до продажу варіант, а зразок, який демонструє, як працює сама ідея, – пояснює тернополянка.
Над створенням протезу Анастасія працювала понад пів року: від задуму та закупівлі матеріалів до налаштування системи. Каже, довелося пройти через безліч технічних труднощів – «згоріли» чимало сервоприводів, але результат того вартий. Для неї було важливо, щоб керування протезом було максимально простим і не завдавало дискомфорту, а навпаки – полегшувало життя людини.
– Головна задумка в тому, що він може годувати людину при натисканні лише однієї кнопки – лобом або підборіддям. На рамці зверху і знизу є кнопки, які програмно з’єднані, і людина натискає ту, що зручна саме їй. Перевага протезу ще й у тому, що голова фіксується в рамці – людина не робить зайвих рухів. Є також допоміжні кнопки зліва і справа – ними можна скоригувати місце зачерпування їжі з тарілки, – додає дівчина.
Про собівартість протезу Анастасія поки не розповідає.
Перемога у Хорватії як перший крок
Наприкінці вересня у Загребі (Хорватія) відбулося Міжнародне інноваційне шоу Inova – одна з найстаріших виставок винаходів у світі, що вже понад 50 років об’єднує тисячі талановитих науковців та інноваторів із різних країн. Серед учасників заходу була і наша Анастасія Романів.
– Саме Separata prosthesis я презентувала на міжнародній арені вперше. А загалом вже маю досвід участі у п’яти міжнародних конкурсах. Було цікаво і трохи хвилююче, але все пройшло добре. Я вільно володію англійською, підготувала виступ, аплікації, постери – і вперед, до нових звершень. У результаті посіла перше місце. Це було неймовірно приємно – коли розумієш, що твоя довга праця та зусилля нарешті винагороджені. Раділи всі – і я, і мої батьки, які постійно мене підтримували, і науковий керівник, – розповідає дівчина.
Анастасія мріє, щоб її проєкт Separata prosthesis був реалізований і став доступним для людей, які справді його потребують.
– У нашому університеті є центр протезування. Планую передати туди прототип, щоб надалі його вдосконалити. Не хочу залишати цю сферу – хочу довести все до логічного завершення. Як варіант, можна співпрацювати з компанією, яка професійно займається виготовленням протезів. Але поки таких пропозицій я не отримувала та і на це потрібен час. Навчання у медичному університеті вимагає повного занурення – матеріалу дуже багато, його потрібно швидко опановувати. Але мені це справді подобається, сподіваюсь, вдасться поєднувати, – каже тернополянка.
Який саме напрям у медицині обере згодом – поки не знає. Нині їй до вподоби хірургія, протезування, проте Анастасія не поспішає з остаточним вибором: упевнена, що з часом визначиться і зможе стати дійсно професійним фахівцем.
Читайте також:
Дівчинку з Тернопільщини врятували за допомогою робота-хірурга Da Vinci
11 клас — екстерном і бронза з астрофізики в Індії: історія успіху учениці з Тернополя
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
