Колишній прокурор Криму розповів, що робитиме у Тернополі

Біографія нашого земляка (народився 4 листопада 1970 р. в Тернополі – прим. авт.) має немало суперечливих моментів. Віктор Шевчук знаний в Україні, перш за все, як правник та політик. Він починав свою кар’єру з тернопільської прокуратури, тривалий час був прокурором та постійним представником Президента України в АР Крим. З 23 листопада 2007 року по 12 грудня 20012 року – народний депутат ВРУ від блоку «Наша Україна – Народна самооборона». А вже з березня 2013 року зайняв пост голови Львівської ОДА. Щоправда, його правління за каденції Януковича було нетривалим – лише до кінця жовтня 2013 року. Тепер екс-політик очолює велику спортивну Федерацію.

В інтерв’ю журналісту «RIA плюс» Віктор Шемчук розповів про свою прокурорську діяльність, відповів на гострі питання щодо майна в Криму та поділився планами щодо розвитку водо-моторного спорту в країні.

- Почнемо, власне, із мети вашого візиту в Тернопіль – змагання з водно-моторного спорту. Які кардинальні досягнення в цьому напрямку за роки, відколи Чемпіонат проходить у нашому місті?

- Найбільше наше досягнення – те, що Чемпіонат світу уже став традицією для Тернополя. Чотири рази поспіль змагання відбулись на вищому рівні, а спортивний проект перетворився на більш соціальний. Графік проведення «поєдинків» на воді уже став  плавним та врегульованим. Нам дуже приємно, що в Тернополі є стабільні менеджери та управлінці, із якими нам вже п’ять років вдається знаходити спільну мову в питаннях організації.

Крім того, Тернопіль має унікальну спортивну інфраструктуру, яка навряд є в інших регіонах країни. Зокрема, наявність стартового містка дає можливість забезпечити відплив одразу 24 човнів.

- Як голова Національної федерації водно-моторного спорту ще в 2014 році Ви говорили про бажання створити на тернопільському ставі базу розвитку свого виду спорту. Але з того часу нічого в цьому напрямку не змінилося. У чому проблема?

- Тернопіль, у порівнянні з 1987 роком, коли вперше тут проходив Чемпіонат світу, втратив людські ресурси – тренерів і спортсменів, які би могли готувати відповідні кадри. Наразі не стоїть питання купити човен чи інші технічні засоби. Бракує людей, які зацікавлені займатися цим видом спорту. Натомість, у Тернополі активно розвивається греко-римська боротьба, фрі-файт, легка атлетика тощо. Федерація водно-моторного спорту готова сприяти всім охочим, які готові розвиватися в даному напрямку.

- А не думаєте, що в нашому місті просто важко знайти інвесторів, які готові вкладатися у розвиток цього виду спорту?

- Певно, що так. Кожен вид спорту повинен асоціюватися із якимось брендом. Така система реклами успішно працює у всьому світі. Мені наразі складно сказати, із яким брендом асоціється Тернопіль і Тернопільська область. У нас працюють потужні агропромислові підприємства. Але немає великих рекламодавців, які були б зацікавлені у розвитку різних видів спорту. Якщо у Федерацію звертаються різні фірми, починачи від банків і страхових компаній і закінчуючи сільгоспвиробниками, із тим, що вони хочуть рекламуватися через водно-моторний спорт і в інших регіонах, ми можемо надати їм можливість розміщення реклами на човнах і у спортивній зоні, на відкритті і закритті змагань.

- Як часто приїжджаєте у Тернопіль не з робочою метою? Де найбільше любите відпочивати?

- Сюди я приїжджаю досить часто. До того ж, після анексії Криму, я зареєстрований у Тернополі та фактично проживаю. Тут народилися і виросли я і моя дружина, тут поховані наші батьки. Цьогоріч отримав у спадщину батьківський будинок. Загалом для нашої сім’ї життя поділене на два етапи – у Тернополі і за межами Тернополя. Як би я колись не намагався стати киянином, у душі я все одно лишусь тернополянином. Можливо, це пов’язано з тим, що я тривалий час жив у Криму і намагався робити його більш українським. А після того, як його забрали, у нас лишився тільки дім у Тернополі.

Серед улюблених місць для відпочинку – Циганка та Гідропарк. Вони асоціюються в мене з юними роками. Пригадую, як ще зовсім малим перед 8 Березня бігав ламати вербові котики біля болота в парку. Біля озера ми з друзями часто проводили вечори, тому є певна ностальгія за минулими рокfми.

- Чи займаєтесь спортом?

- Починачи з юнацьків років, активно займався єдиноборствами. Останнім часом на спорт не завжди вистачає часу, але все одно намагаюся вести здоровий спосіб життя. Обожнюю гуляти в гірських Карпатах.

- Розкажіть про кримський період у своєму житті.  Що сталося із Вашої нерухомістю в Криму, після анексії півострова?   

- Коли ми їхали в Крим, то не думали, що це затягнеться на довгих 15 років. Із Криму ми виїхали за п’ять днів до всім відомого Референдуму. Я цього моменту ніколи не забуду. Адже того дня помер і мій батько. В один період у мене трапилось дві трагедії: забрали і тата, і Крим. Після того я був доцентом Академії Сухопутніх військ. Напевне, це був порив до того, аби вкласти свою частинку в посилення обороноздатності країни.

У Криму в мене залишвся будинок, із яким я нині нічого не можу зробити – ні продати, ні навіть вивезти звідти свої особисті речі. Усі операції, пов’язані з нерухомістю, не визнаються ні українською, ні російською стороною. Відповідно, усе своє майно ми лишили там.

- Ви колись працювали на посаді помічника прокурора Тернополя. З якими найгострішими питаннями стикалися тоді, і які проблеми, на Ваш погляд, залишаються актуальними нині?

- Мені важко говорити про період прокуратури із 2007 по 20017 роки, бо тоді я мав до неї опосередковане відношення. Думаю, що всі проблеми минулого впливають і на сьогодення. У першу чергу, це – вічний пошук ролі і місця прокуратури в нашому суспільстві. Із 95-го року і до нині ми постійно щось змінюємо. Реформа прокуратури не закінчується. Ми будували її за аналогом французької, американської моделей. За цей час ми стару прокуратуру втратили, а нову не збудували. Із травня поточного року я працюю заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Цей новостворений орган відповідатиме за кадрове призначення прокурорів, за проведення конкурсів. Ми зможемо притягувати прокурорів до дисциплінарної відповідальності за невиконання ними свої обов’язків, а також звільняти їх з посади. Упевнений, це допоможе «почистити» ряди тих, хто заробляє на тому, що опинився в системі.

- Як ви ставитесь до корупції?

- Брати гроші – це питання досить дискусійне. А що ми забезпечили прокурорам достатній соціальний пакет, аби вони не порушували закон? На жаль, прокурорів система поділила на перший і другий сорт. Наприклад, працівники спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримують в межах 200 тисяч гривень зарплати, а районні чи міські прокурори – 20 тисяч. Від цього і виростає така проблема, як корупція. Звісно, що я ніяким чином не підтримую цього явища.

- Виходить, що суспільство саме створює умови для розвитку корупції. Що змінив «Закон про очищення влади»?

- Тут моя відповідь може не сподобатися багатьом. Звільнити людей тільки тому, що вони були на керівних посадах за каденції Януковича, - неправильно. Адже серед них були і ті, хто нормально працювали, яких би було важко звинуватити в тому, що вони порушують закон.

Нині важко сказати, чи найгірших осіб люстрація забрала. Ті, кому вдалося тоді сховатися, зараз витворяють таке, що не налазило на голову навіть Януковичу. Після Другої революції ми, на жаль, зібралися і пішли додому, віддавши країну в руки тих, хто не є кращим. Переконаний, що Революція закінчується не тоді, коли долар стає по 26 гривень, а коли життя покращується. Зміни лише почалися.

- Як Ви ставитесь до того, що політики часто міняють партійні вподобання?

- Відповідати за свою політичну діяльність 5 чи 10 років тому – не зовсім правильно. Потрібно дивитись на сьогоднішній день. Я завжди кажу: іти вперед із назад повернутою головою – неможливо.

- Як же тоді бути політичним пристосуванцям?

- Така біда є у всьому світі. Згадати хоча б великого політика Черчіля, який тричі міняв політичні сили, але тим не менш, залишив помітний слід в історії. Ми, українці, звикли жити в однопартійному суспільстві, або ж у політичному безладі та політиканстві. І з цим щось треба робити. Варто розвивати політичну культуру.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.