"Корона-корона... та на холєру мені ваша корона?": Борис Гора про те, як карантин вплинув на його життя

Зараз Борис Гора живе у селі Залісся Чортківського району. Щороку в цю пору в його село приїжджає сотні людей, щоб спуститись у найбільш відому на Тернопільщині печеру Млинки або поїхати на сплав по Дністру, що протікає неподалік села. Розважає туристів та самого Бориса кіт Бабай, який вже став справжньою зіркою Facebook. Проте цього року туристів ще не було. Хоча сам Борис зізнається, що приймав би без застережань, адже коронавірус, насаперед, у наших головах. 

Емоційну розмову з Борисом Горою списуємо майже дослівно, щоб зберегти колорит.

Та що поміняв карантин... Навіть не знаю. Що тобі сказати з тим вірусом. В селі воно ще легше якось. Он людина до мене прийшла по справі. Вітається по-людськи, без тих с*аних масок. Тут сонечко, гарна погода весна. Який вірус? Вірус...десь в інтернеті, в телевізорі. Хто там пойме де він... От ти бачила той вірус? Бо я нє...

"А що від туберкульозів менше мруть?"

Та може і мруть люди. Але шо від туберкульозів менше вмерло? Кожен день вмирають. Де та статистика по туберкульозу чи по інших питаннях? Де вона є? От зашугали людей, загнали в рамки. 

То ми ще сяк-так, а старші люди перелякані. Що поміняв карантин? Та поміняв. Сиджу вдома, але не їжджу, тому, що немаю грошей, а не через вірус. Одне діло, коли ти маєш копійку, то треба якісь справи вирішити, є замовлення в плані туризму: треба в печеру, треба продукти купити, спорядження підремонтувати. А так нема замовлень, то я не заробляю, не можу і для себе в задоволення ті гроші потратити і комусь допомогти поїхати не можу. 

Витягнув ровер, підремонтував, то по-мінімуму можу переїхатись. Але реально все "заглохло". Люди не можуть добратись куда їм треба. Пасажирські перевезення заборонили, поїзди не ходять. Люди би не проти навіть до мене приїхати в печери, чи на Дністер. А як?

"Контакти є щодня з нормальними, не придурками загнаними"

Мені то пофіг. Я не маю ні дітей, ні жінки, не маю зобов`язань великих. Тому не беру до голови і на голову воно мені не давить. 

Що я роблю під час карантину? Та фігньою страдаю. В мене зобов`язань НЕ-МА-Є: поїсти, поспати, в Фейсбуці ср*ч зробити, а далі дивишся вже по-ділу: сідушки трохи поїлеїв в машині, земню копаю. Та тут роботи дофіга, але то таке, що хочеш - робиш. Не хочеш - не робиш. Мені що карантин, що не карантин...Я привик сам жити і не скучно. 

Контакти якісь є щодня, з нормальними, адекватними, не придурками загнаними, яких закрили в клітки. Я бачив Фейсбуці, що купа є таких зашуганих, заляканих, ще й дітей тримають. Але це нагнітання - то дуже зле. Для інших. Мені ше так-сяк. Я в то не вірю. Крім того ше влада з того користає. Якби вони так поліцейських підтримували, як медицину. Плюс покарання. Якби взяли зараз того головного лікаря, який довів до такого стану лікарню, забрали в нього всьо майно... Воно б і легше було. 

"Вони б дивились на то, що треба"

Ті самі поліцаї. Бачив відео: жінок "шманають", хлопців молодих. Такі випадки, що в голову не вкладається. Розумію, коли алкоголіки якісь, їх треба і без карантину закривати. Але ті штрафи, для чого воно таке? Вони б дивились за тим, що треба. Он викликаєш їх як схили палять. То скільки вони їдуть? Не докличешся... 

Я кажу, треба на себе надіятись. Робити самостійні загони. Кожна вулиця, має мати якесь об`єднання, щоб в разі чого допомогли. В нас ще багато за що можна балакати: що поліція, що екологія, що медицина... Бо то провал. В нас всьо тримається на небайдужих: добровольцях, волонтерах, активістах, небайдужих. Але довіри як не було, як немає.

Що ми говоримо про ту херню, якщо війна йде і нема в нас наших територій. Повністю відволікли від того питання. Там треба надзвичайний стан робити. Тай все.

Та я хто такий, що про то говорити. Я тільки хочу якийсь позитив людям дати. Так стараюсь всьо життя: витягнути з тих міст: щоб виїжджали чи на природу, чи в печери, чи в Карпати, чи на річки. Щоб активно жили. Щоб не на п`яну голову...

Карантин-карантин... Воно може і добре, але не в такій кількості. А нас загнали. Хочуть, щоб ми рабами були. Корона-корона... Та на холєру мені ваша корона? 

Топ 5 плюсів карантину від Бориса Гори

На додаток пункти із флеш-мобу «5 плюсів карантину», які на Бориса Гору та кота Бабая "спихнула" колежанка з Facebook.  Цифра - плюс від Бориса, Цифра з буквою - плюс від Бабая. 

1.Дістав ровера, змастив ланц, напомпав колеса, навіть троха поїздив.
1а. "Трясло, курва, так, шо ще годину потім шпортався. Ровер - гімно!"

2.Розробив різноманітне меню, використовую методу раціонального користування мінімального кухонного приладдя.
2а. "Добре, що є молоко і корм - його їдло неможливо їсти. Фантазьор, брехло фейсбучне".

3.Перебрав інструмент робочий, троха полагодив, навострив сокири, спробував на дальність і точність.
3а. "Чувак став троха стрьомний й непрогнозований. Вночі дьоргався".

4. Дістав гітару, пробував настроїти, трохи поспівав. Поки сходив за сопілкою, якось дві струни ввірвалось. Розписав план дій ремонту, сопілку поставив на місце.
4а. "Як в машині він під музику кричав, то я ще терпів. Моцарт сраний - струни він ще не скоро дістане".

5. З Бабаєм гарно живем, розумієм один одного з погляду, любимо і поважаємо.
5а. "Ще з місяць карантину, і будуть туристи приїжджати до мене, як в казку, і я буду їм показувати діда Ауууу".

Передавати, Зоряно, не буду нікому, бо якось мені напрягати когось не тойво. Най самі хто хоче.

Редакція "20 хвилин" чекає і ваших історій про життя на карантині. Пишіть у коментарях що змінив коронавірус у вашому щоденному житті. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.