Люба і її кози: мама-героїня з Кременеччини розповіла "20 хвилин" про своє життя і як стала блогеркою

13 кіз, і кожна із них має ім'я. Усі ходять за господинею, а вона розповідає іншим, як доглядати за господарством. 

В одному із відео на власному каналі пані Люба розповіла про себе. Пряму мову подаємо без змін з автентичним діалектом, аби зберегти колорит.

— Вродилась і виросла я в селі Старий Олексинець. Ніде я не була далі, нікуда я не їздила вчитись, нічого, тільки сиділа в Старому Олексинеці сиділа. Нє, не мається на увазі, що я тільки тут сиділа, навіть до Тернополя не їздила. То не в тому смислі, мається на увазі, що на навчання я не їздила, — говорить блогерка. — Я школу закінчила 10 клас в нас в селі. Коли ходила в 10-ий клас - мала вже групу телят. В нас була ферма, чи колгосп, як там хто знає. Худоби було багато, мама моя робила телятницею і я взяла собі тоже групу телят в 10-му класі. Я мала 70 телят, мама мала 80. Оце таке діло. Рано я йшла до школи, то мама порала свою і мою групу телят. Далі її було дуже тяжко, то я йшла робити. Но, як то кажуть, помаленько робота йшла — контора писала.

Далі жінка розповідає, що вийшла заміж одразу після закінчення 10-го класу. Пішла в декретну відпустку.

— Пішла я в декретну відпустку, тоді знов в декретну відпустку, далі знов. Не кожен рік, було двоє вродиться, потім чотири-п'ять років, і знов двоє. І таким чином в мене получилось шестеро діток, — каже пані Люба. — Я ніколи ні одного дня не жалувала, що я вийшла заміж так скоро. Я Богові дякую за мого чоловіка, за моїх прекрасних діток. Чоловік старший від мене на сім років, но він мене шанує і любить, а я люблю його. Чоловік зараз їздить за кордон на роботу, старші діти вже мають свої сім'ї, а я маю двоє онуків. 

"Чо мої кози ходять за мною?"

Пані Люба пригадує, що перше відео на каналі "Я і мої кози" допомогла опублікувати її донька. Діти і зараз допомагають стежити за соцмережами, поштою, відповідати на коментарі. Обов'язки є у кожного.

— Коли, наприклад, є негативні коментарі, бо люди ж є різні — то я можу їх і не бачити, бо є мої діти, які за цим дивляться і видаляють цей весь непотріб, — продовжує розповідь Люба Кобилянська, — Але навіть як щось таке побачу - то не тримаю зла, а навіть уваги не звертаю. Бо коли зла людина, то їй що хочеш покажи — вона і лишиться зла.

У першому відео на каналі жінка розповідала про те, чому її кози за нею ходять. Мовляв, люди вже набридли питаннями. І тому вирішила відповісти усім і зразу.

— Всі люди женуть кіз вперед, а самі йдуть за ними. А я нє. В мене спочатку я йду,  а потім вже кози, ніби то не кози, а пси.  Як так зробити? - Треба любити їх, гладити, годувати смачненьким і доглядати. Про це я і розказала в першому відео, — ділиться господиня. 

Зараз у жінки 13 кіз, а найбільше було близько 40-а, це якщо рахувати і козенят. Чи не у кожної з них ім'я. Та й більшість відео присвячені саме цим тваринкам. 

На запитання чи не жіль розлучатись з козами, коли доводиться різати - жінка посміхається.

— Та як не жаль, жаль, але таке життя. Тако скажу, інтересно, якби в вас був вибір чи різати козу чи лишити дитину голодну — ви б що вибрали? — відповідає. 

40 тисяч підписників і непоганий підробіток 

Канал "Я і мої кози" вже пає понад 40 тисяч підписників. А сама жінка знімає відео кожного дня. Каже, що якби було більше часу — то робила б і по два-три, бо і так не встигає відповісти на всі питання глядачів. 

Нещодавно пані Люба почала співпрацювати з іншими каналами та рекомендувати їх своїм підписникам. А ще, після того, як її відео переглянули понад чотири тисячі годин — уклала договір з YouTube про платну рекламу на відео.

— Та платить трохи YouTube за рекламу, але коби-то люди дивились її — то був би непоганий заробіток, а так що? Подивиться дві-три хвилини тай пропускає. То який то заробіток, — бідкається жінка. 

Подивитись на каналі "Я і мої кози", крім кіз, є на що. Тут жінка  розповідає про те, як зберігати взимку продукти. Та про проблеми, близькі кожному, хто живе в селі. 

— До мене вже багато журналістів приїжджали, і кого я не просила — напишіть про дорогу, всі забували, — жаліється пані Люба. — А вас прошу: напишіть, бо вже нема сили терпіти. Навіть в центрі села калюжі, або баюри, як в нас кажуть, що перейти неможливо. А ще — автобус не їздить вже кілька років. Щоб дістатись в Почаїв чи Тернопіль — треба пішки пройти більше, ніж сім кілометрів. 

А ще тут безліч рецептів. Можна знайти, як готувати цибуляники, сир, сметану з молока і чому капусту краще тушити з яблуками і майонезом.

Рецепт чорносливу з горіхами 

Одним із рецептів, якого ще немає на каналі жінка поділилась з читачами "20 хвилин".

— На Новий рік я буду робити чорнослив з горіхами під вершками і чорним шоколадом, — розповідає Люба. — Це дуже смачно, якщо ви любите чорнослив. 

Спочатку чорнослив треба розпарити окропом, а волоські горіхи — почистити. У кожній зі слив робимо надрізи і тут вставляємо половинку із одного горішка. Далі збиваємо сметану із цукром або цукрочою пудрою. Для того, щоб все вийшло — можна додати трішки лимонного соку.

Чорнослив потрібно викладати розрізами вниз, далі викладати збиту сметану, а потім потерти чорним шоколадом. 

Також напередодні Новорічно-Різдвяних свят жінка попросила передати вітання усім її підписникам та читачам "20 хвилин".

— Бажаю, щоб були здорові, щоб ніякий вірус не чіплявся, щоб йшов темними лісами, де люди не ходять. Мирного неба нам всім, здоров'ячка міцного і бути добрішими. Не тільки хотіти, щоб до нас всі були добрі, а й самим добрими бути, — побажала блогерка. 

Читайте також: "Один вдома. Сільська версія": хлопці з Тернопільщини зняли рімейк відомої новорічної комедії (ВІДЕО)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.