Він зустрічає людей у світі хрестинами, об’єднує їх життя шлюбом і проводжає когось у вічність. Окрім того, священику Олексію Філюку із Лановеччини вдається поєднувати Служіня Богу, активну громадську позицію, сім’ю та … 17 тисяч фоловерів у соцмережі.
Отець Олексію Філюк - людина з відкритим серцем, безмежною вірою та сотнями друзів у рідному селі, всій Україні та в соцмережах. Про початок його шляху з Богом, нову сім`ю та поради для вірян читайте у ексклюзивному інтерв’ю “20 хвилин”.
Парафіяни у церквах сіл Білозірка та Шушківці, що у Лановецькому районі, священика бачать не лише на службах у церкві. Олексій Філюк приходить до них часто, щоб просто поспілкуватись, поспівати та допомогти у буденних справах. Зараз священик є ще й соціальним менеджером села від одного із підприємств, що обслуговують пайовиків та адміністратором спільноти у соцмережі Facebook “Моя Лановеччина”, яку щоденно переглядають майже сто тисяч людей.
На розмову із журналісткою, отець Олексій приходить після візиту в обласну адміністрацію, де обговорювали створення нової громадської організації. А вже за кілька годин збирається у поїздку до Києва на Об’єднавчий собор. Він часто усміхається та розповідає, що з гарним настроєм іде по життю, бо так його навчила мати.
- У мене цей оптимізм, мабуть, від мами. Вона вже відійшла у засвіти, але завжди посміхалась, - розповідає священик. - За посмішкою, інколи, ховала сльози, бо життя було нелегким. Мені теж інколи нелегко, але в житті стільки всього нехорошого, що немає часу сумувати. Коли ти сумний, то це щось змінить? Нічого. Ти просто втрачаєш такий дорогоцінний час.
- Я малим був дуже непосидючий, але завжди знав, що буду Служити Богові. Це моє покликання. З десяти років я прислуговував у храмі, потім закінчив семінарію і повернувся служити в рідне село, - пригадує о.Олексій. - Для мене важливо донести людям істину, що життя дуже коротке і треба цінувати кожну мить, бути вдячним Богові за все, що маєш.
У моральну кризу сучасного суспільства священик не вірить. Каже, що у його церквах прихожан досить багато.
- Я люблю людей. Це творіння Боже. Гріх їх не любити, хоч інколи “каверзні” бувають, - говорить о.Олексій. - Кажу всім друзям: сипте до кави цукор - бо життя і так часом гірке. Хоча все, що не стається у нашому житті, робить нас міцнішими.
Два роки тому Олексій Філюк зважився на особливий у його житті крок - він всиновив дитину. Зараз 16-річний Віктор кличе священика “тату”. Разом вони проводять багато часу. Віктор прислуговує у храмі.
- Я зрозумів, що я можу зробити життя дитини щасливішим і своє життя також, - говорить священик. - Ми часто живемо у своєму світі і не бачимо, що комусь біля нас живеться набагато гріше. Було важко з сином, бо він вже був практично сформованою дорослою людиною.
Отець Олексій поділився планами на всиновлення ще однієї дитини.
Щосуботи отець Олексій та його син Віктор влаштовують “день батька”. Разом вони готують, працюють на господарстві, займаються благодійністю та подорожують.
- Ми з сином дуже любимо готувати, - говорить Олексій Філюк, - найбільше любимо солодке. Минулої суботи готували желе, медівник, пекли пісні кекси. Усі рецепти ми виставляємо у Facebook, щоб ще хтось міг спробувати.
- Щороку ми зустрічаємо Новий Рік в храмі. Два роки тому той момент став для мене особливим, - пригадує священик. - Кажуть, що не можна за одну ніч змінити життя, але можна змінити свої думки, які його змінять. В мене так сталось і я зараз щасливий.
За словами отця Олексія, вийшло так, що на Новорічну службу, яка мала відбутись опівночі, прийшло лише кілька людей. Не було хористів та дяка, які мали допомогти співати.
- Я в якийсь момент подумав, що залишився сам і не зможу служити, - пригадує священик. - А потім склав руки, помолився, повернувся до своїх парафіян і сказав, що буду співати сам. Не повірите, за ту службу я настільки змінився. Я відчув, що зі мною Бог, що він може допомогти у будь-який момент і просто почав цінувати те, що є у моєму житті.
Після того, життя Отця відчутно змінилось. У той час він створив у соцмережі "Фейсбук" спільноту “Моя Лановеччина, яку щодня відвідують тисячі людей.
- Ланівці - то моє дитинство, - розповідає священик. - Я хочу, щоб усі побачили, які чудові люди там живуть. Я знаю, інколи бувають люди, які негативно ставляться до таких дій, але основна мета нашої сторінки - відволікти людей від всього поганого, що стається в житті. Тому на сторінці ви не побачите негативних постів, яких і так багато в соцмережах.
- Я хочу зруйнувати стереотип, що священик просто відслужив службу і все, - каже священник. - Також я проти формальних сповідей. Людина має розмовляти на сповіді з Богом і хоче чути відповідь. Хоче чути розмову, яка потрібна для її душі. Тому часто до мене приїжджають люди з інших міст. Хоча немає такого, щоб я кликав когось. Люди просто знають, що я готовий поговорити з ними. Я відкритий.
Отець Олексій каже, що зараз у храмах на його парафіях більше прихожан старшого віку. На його думку - основна причина того, що молодь ігнорує церкву - це лінь.
- Можна знайти багато відмовок, щоб не ходити до церкви, але якщо молодь не йде у храм, то я йду до них, - каже священик. - Влітку ми організовуємо кінотеатр просто неба, взимку - день зими, збираємося просто поспівати українських пісень. І я розумію, що молодь хороша. Бо головне, - мати добре та відкрите серце.
- Для того, щоб зробити собі гарний день, інколи варто зробити комусь маленьку добру справу, - говорить священик, - і необов’язково це має бути гучна благодійність. Достатньо просто купити печиво або хліб і віддати бабусі, яка на вулиці просить милостиню. Або погодувати голубів, які так замерзли взимку.
На підтвердження цих слів священик забігає в крамничку неподалік Театрального майдану та купує батон, щоб погодувати птахів. Голуби один за одним злітаються на гостину. Їжу птахи беруть просто з рук священика.
- Ну хіба це не Боже диво? - говорить отець Олексій. - Хіба добро не може зробити людське життя красивішим?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 6 від 5 лютого 2025
Читати номер
Marta Symantsiv
Антон
тарас
Halina Chornomydz
Олексій Філюк reply Halina Chornomydz