Я думав, що це могло статись зі всіма, але не зі мною: сповідь чоловіка, який живе з ВІЛ

• Наркотики привели чоловіка до межі життя, коли йому було 24. Він виносив речі з дому, шість разів був у психлікарні. Йому давали не більше 2 місяців, діагностували ВІЛ, гепатит В та С, лікарі сказати його матері, щоб збирала гроші на похорон…
• З допомогою християнського реабілітаційного центру, що на Тернопільщині,  Денис Г. вилікувався від залежності. У Всесвітній день боротьби зі СНІДом  «20 хвилин» публікують непросту історію тернополянина...

Жартує, що сьогодні у нього професійне свято і в розмові часто згадує про Бога. Він присвятив життя тому, щоб допомогти іншим позбутися страшної залежності. 40-річний Денис Г. родом зі Львова, шість років був наркозалежним і у нього діагностували ВІЛ. 

Почав колотись, бо всі друзі це робили

— Що стало причиною того, що я почав колотися важко сказати. Напевно,  компанія, —розповідає Денис. — Важко бути «білою вороною» серед своїх. А насправді,  все ж починається з питання сили волі. З переходу так званого бар’єру.  І для цього не обов’язково починати з наркотиків. Це можуть бути цигарки, 50 грамів, пляшка пива… Я коловся всім підряд. Такою страшною хімією, що страшно повірити. Робив сам розчин з таблеток від кашлю, вколював це собі, «доганявся» опіатами. По-різному себе вбивав.

Спочатку чоловік приховував свою залежність від рідних. Каже, що жінка, з якою він жив у той час, довго не могла повірити у це все, виправдовувала та захищала всі його вчинки. У них є спільний син. Зараз Денис з ним не підтримує зв’язок.

— У жінки інша сім’я, ще двоє дітей. Її умова – щоб я не втручався. Вона до мене дуже добре ставилась, я не можу перейти її рішення. Але моя мама з онуком спілкується, — каже Денис.

Я лежав присмерті  і обіцяв матері, що ніколи  не змушу її плакати. Ще півроку я сидів на голці...

На той час ні вмовляння коханої, ні сльози матері над лікарняним ліжком не змогли зупинити хлопця перед дозою.

— Моя мама ходила по ломбардах — збирала речі які я виносив з дому, я крав у жінки, потім сидів в тюрмі за рекет та грабіж, — розповідає чоловік. — Коли тобі треба вколотись, то в тебе нема рідних.

Денис не може пояснити як він міг так поводити себе з близькими. Каже, що зараз дивиться на все іншими очима і розуміє, що такого в своєму житті не повторить ніколи.

— Тоді я лежав в лікарні і розумів, що помираю, — пригадує Денис Григор'єв. Біля мене була моя мама. Я цілував їй руки і розумів, що вона єдина людина, якій я потрібен. Я обіцяв, що ніколи більше не сяду на голку. Я коловся ще півроку.

Всі, хто дізнається, що я ВІЛ-позитивний, кажуть, що це не правда

— Мені діагностували сепсис, анемію, хворобу серця та ВІЛ, — каже Денис. З таким «букетом» не живуть. А мені тоді така жалість до себе появилась. Думаю: та ти нічо, крім тої голки і гратів не бачив. Перший час мати мені не казала, що у мене ВІЛ. Та навіть якби сказала, я ж думав, що це могло статися зі всіма, але не зі мною.

Зараз чоловік проходить антиретровіросну терапію. Із синдромом ВІЛ він живе 14 років.

— Я живу, як всі люди, зовсім не відчуваю себе хворим, — каже Денис. —Є речі, які я стараюсь обмежити: на сонці довго не бувати, або особливо близько до котів не підходити. Але все моє оточення, воно не дає мені відчути себе хворим.

Я знаю, що Бог врятував мене, щоб я врятував ще когось

Чоловік каже, що справжнє зцілення прийшло до нього, коли він впустив у серце Бога. Денис переконує, що усі випадковості невипадкові, адже вперше 23-річному хлопцеві, який хотів спробувати усе в цьому житті, про Ісуса розповіла жінка, яка прийшла провідати сусіда у лікарняній палаті.

— Я тоді подумав, що моє серце має двері, такі як моя палата. І я почав своїми словами запрошувати до себе Бога.

У Тернополі Денис був служителем в Хистиянському реабілітаційному центрі «Жива вода». Центр займається реабілітацією наркозалежних. Денис каже, що найголовніше — довести людині, що кардинально змінити життя можна. . Таких центрів на Тернопільщині чотири. Денис розповів, що до них може звернутись кожен, хто потребує підтримки.

— Позбутись залежності реально. Просто потрібно відкрити своє серце для Ісуса, — каже він.

Довідка 

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.