Моя справа – це мистецтво! Як майстриня манікюру з Мелітополя опинилась у чортківському салоні краси

• Олександрі – 29 років, вона кваліфікована манікюрниця. Жінка робила красивими нігті клієнток у рідному місті довгий час. Її життя вранці 24 лютого кардинально змінила війна… 
• Олександра з донькою подолали понад 1000 кілометрів й опинились у селі на Чортківщині. Як живуть зараз та чи адаптувались на новому місці? Читайте у нашому матеріалі.  

Ми натрапили на оголошення Олександри в одній з місцевих груп Чорткова. Майстриня запрошувала усіх охочих на якісний манікюр, який робить у селі Вигода, що за вісім хвилин їзди від районного центру.

Жінка приїхала на Тернопільщину з Мелітополя Запорізької області. Нагадаємо, що нині місто під тиском ворога та переповнене російськими триколорами й технікою, звідти масово виїжджають люди, як пише «Радіо Свобода». Місцеві будівлі СБУ, поліції, міськради та адміністрації зайняті окупантами. Одна з найпотужніших російських баз – військове містечко й аеродром. Туди дорога фактично заблокована, водії оминають цю територію.

Однак, мешканці Мелітополя, від якого до кордону з Кримом трохи більше ста кілометрів, не здаються і усіма силами продовжують доводити свою проукраїнськість та відданість Батьківщині.

Місто обстрілювали з «Градів»…

Олександра розповідає: 24 лютого 2022 року у її пам’яті закарбується надовго.

– О п’ятій ранку ми з чоловіком і донькою прокинулись від звуку вибухів. Було дуже страшно! Чоловік одразу наказав збирати речі і якомога швидше покинути місто. Сам він залишився обороняти рідний Мелітополь від російських ворогів. Нам з дитиною пощастило, бо через 3-4 години вже були на виїзді з Мелітополя. Згодом там почались дуже сильні обстріли, зокрема атакували з «Градів». Після обіду у місті творилося щось страшне… – розповідає жінка.  

Спершу Олександра з донечкою поїхали до батьків чоловіка, що живуть на Дніпропетровщині. За її словами, трохи пересиділи у них вдома, а потім зрозуміли, що там теж не є до кінця безпечно.

– Чоловік попросив мене з дитиною їхати до його родичів в Тернопільську область. Вони живуть у селі Вигода Чортківського району. Я була вражена – це за майже 1010 кілометрів від нашого Мелітополя! – говорить майстриня.

Олександра ділиться, що рідні чоловіка їх прийняли тепло й гостинно.

– Ми ні в чому не відчуваємо потреби. Нам тут справді комфортно. Але хочеться додому! Дійсно хочеться! – зітхає вона.

Зібрала себе до купи, бо слід рухатись далі!

Жінка говорить, що в перші дні перебування тут було дуже складно в моральному плані.

– Мені не вистачає мого чоловіка, постійно хвилююсь як він там – в окупованому Мелітополі. Донечці на новому місці теж непросто, адже ми залишили буквально все: дім, школу, друзів, близьких. Зараз вона вже трошки звикла. Протягом березня я пила заспокійливі. Потім зібрала себе до купи і зрозуміла –варто рухатись далі! – каже Олександра.

Вона вирішила відновити свою роботу майстрині манікюру, та всі матеріали та інструменти залишились в Мелітополі.

– Коли ми рятувались з міста, про це точно не думалось! Схопили найбільш потрібні речі і швидко від’їхали. Пакувати щось особливо часу не було! Згодом мої матеріали й інструменти мені передали. Я дуже хвилювалась, що цю «спецоперацію» здійснити не вдасться, однак все вийшло. Передавали необхідне до Запоріжжя, а звідти сюди – «Новою Поштою», – ділиться жінка.

Олександра довго вагалась: чи вдасться тут відновити свою справу. Боялась, що не вийде, що буде складно напрацювати клієнтів. Але роки досвіду взяли своє!

– У Мелітополі я працювала сама на себе. Зі мною ще була дівчинка, яка робила педикюр. В нас вдома був своєрідний міні-салон. Освоївшись тут, я розмістила оголошення у групи Чорткова про те, що готова приймати клієнток на манікюр. Маю всі необхідні матеріали, інструменти для стерилізації та одноразові розхідники, – розповідає Олександра.

Спершу жінка робила манікюр вдома у Вигоді, та це тривало недовго.

– Шукала роботу у місті і мені через годину після об’яви в соцмережах написали три салони. Найпершою була Тетяна Приємська. Вона є власницею салону краси у Чорткові. Тетяна запропонувала працювати в її студії. Я поїхала, подивилась, мені все імпонувало, – каже вона.

Тепер Олександра займається манікюром і у селі Вигода, і їздить наводити красу до Чорткова.

Звертаються навіть переселенки…

Олександра ділиться: колектив салону пані Тетяни неймовірно дружелюбний, такого хорошого ставлення до себе навіть не очікувала!

– Наша керівниця одразу забезпечила мені гідні умови роботи. Вона турботлива, щира, мені якось навіть не відчувалось, що я «новенька». Тетяна завжди питає, чи мені комфортно, чи чогось потребую. Я їй направду дуже вдячна за допомогу! – запевняє майстриня.

Зараз, за словами Олександри, до неї звертається в середньому по чотири клієнтки на день. Є багато жінок, що приїхали з «гарячих» точок: Харкова, Києва, Одеси тощо. Дехто приїжджає на манікюр у Вигоду, дехто – приходить у чортківський салон краси.

– Переселенки, які роблять у мене нігтики, ввічливі, приємні. Про них нічого поганого сказати не можу. Іноді розповідають історії про те, що пережили та як опинились на Тернопільщині. Я вислуховую, даю поради… Мені взагалі з усіма людьми легко працювати! – розповідає Олександра.

Щодо дизайну манікюру, майстриня ділиться: «чортківські» і «мелітопольські» ідеї сильно відрізняються.

– Тут більше замовляють щось оригінальне: блискітки, різні малюнки, більшу довжину нігтиків. Рідко приходять на однотонний манікюр. Для переселенок актуальніші нюдові відтінки та максимально короткі нігті. В моді –натуральність! Зараз популярні патріотичні дизайни. Я працюю у салоні всього тиждень, але сьогодні уже звернулись за таким. Рекомендую клієнткам жовто-блакитні нігтики робити, з якимись проукраїнськими надписами, – каже жінка.







Також Олександра у Мелітополі активно вела свій профіль в Інстаграмі, куди закидала фото робіт. Зараз, на жаль, світлини не робить.

– Мені потрібно ще трішки адаптуватись. Я дуже вимоглива до фотографій свого манікюру. Нігті бувають гарні, кутикула гарна, але, наприклад, пальці у кадрі виставити не можу. Публікую на мій погляд найкращі роботи. Фотографую не часто, дуже прискіплива до цього! Для мене моя справа – як мистецтво! – наприкінці говорить нам жінка.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.