Скрипаль-віртуоз та композитор Олександр Божик відомий своєю грою на чотирьох скрипках одночасно та майстерністю поєднувати непоєднуване у музиці. Йому однаково підвладні як класика, так і рок, поп, етно-музика. Він зізнається, що з минулого концерту в Тернополі залишились лише приємні спогади, а драйв від концерту тримає до сьогодні. Тому він обіцяє: концерт у Тернополі стане незабутнім шоу і цього року.
- Що привезли у Тернопіль? Чим будете дивувати прихильників? Минулого року ви вперше у Тернополі побували. Як враження?
- Цікаво, що минулого року концерт теж був 11 січня. Тобто я рівно через рік повернувся. Концерт, який був минулого разу – був неймовірний. В нас був аншлаг. Емоції досі не залишають. Публіка була дуже теплою та відкритою. Цього року буде оновлена програма: багато цікавої музики, авторських презентацій, будуть нові кавери на світові хіти, буде ще якісніший звук, світлове шоу. Буде спілкування, позитив. Коли люди так відкрито спілкуються з тобою – концерти виходять найдрайвовіші. Я виступаю не один. Буде рок-оркестр.
- Цього року тур теж з Тернополя розпочинаєте? Скільки міст маєте відвідати із концертами?
- Ні. Тернопіль – друге місто у турі. У Львові до того маю два концерти. Усіх міст поки що є п’ять. Якщо минулого року було три – то цього вже більше. Можливо наступного року ми знову збільшимо кількість міст. І так далі.. Думаю будемо розширювати нашу географію.
- Наприкінці року заведено підводити підсумки. Розкажіть про свій рік від минулого концерту до прийдешнього.
- Рік був насиченим, справді: багато концертів, гастролі, поїздки закордон. Концерти в Америці, в Польщі, в Румунії, інших країнах. Проте, рік був особливим не лише завдяки концертам. Це ще й завдяки тому, що є маленька донечка. Їй півтора року зараз. Але цікаво, що вона живе у музичному колі, тому доводиться інколи брати її з собою на виступи. І треба вміти поєднувати сім’ю та музику.
- Дружина у вас теж музикант. Піаністка, якщо я не помиляюсь.
- Так. Вірно. Вона теж буде на концерті. Юлія часто виступає зі мною. І звісно, донечка буде на концерті. Щоправда, за лаштунками. І коли ми беремо малечу з собою – то їде ще і "група підтримки" з рідних, адже на час концерту потрібно комусь бути із донечкою.
- Встигаєте поєднувати активну творчість з сім'єю?
- Встигаю. У мене для цього є всі умови. Дружина мені в цьому допомагає. Вдома у мене є свій музичий куток, де я можу залишитись наодинці з музикою. Часто пишу вночі. Але загалом вистачає і на себе часу: чи зайнятись спортом, чи почитати книгу.
- Любите футбол, колись розповідали…
- Так, але зараз я більше дивлюсь його. Тому, що боюсь травмуватись. Я от кілька днів тому порізав пальця. Навіть не знаю де і коли точно. Для когось це була б незначна травма, а для скрипаля це досить суттєва травма. Бо це руки. Мені навіть пропонували застрахувати їх. Поки що я ще не зробив цього, але дійсно, мої руки – це продовження мого інструменту.
- В одному із інтерв’ю Ви сказали, що виділяєте на день по чотири години на гру на скрипці. Ще не закинули цю звичку?
- Якщо це період підготовки до концерту – то так. Це обов’язково. Щоб зберегти форму. Не завжди є час, то я і вночі можу грати. Їду на студію, або граю вдома на електроскрипці, яку чую тільки я в навушниках.
- То скрипка – це класика чи сучасність?
- Скрипка – вона завжди інша. Унікальна. Вона прекрасно звучить в класиці і в рок-музиці. Я кажу, що якби Ніколо Паганіні жив в наш час, то він точно був рок-шоу музикантом. Я маю напевно таку місію в житті: показувати, що скрипка – багатогранна та цікава. Вона прекрасно звучить і в музиці Чайковського, і в музиці Нірвани.
- Що вважаєте родзинкою своїх концертів?
- Нещодавно ми з дружиною стрили проект «Божик-дуо», поки що це інтернет-проект. На нашому Youtube-каналі кожного тижня розміщуємо відео каверів або авторської музики, яку граємо вдвох. Людям це дуже подобається, але насамперед, це нам дуже подобається. І на концертах є така частинка, де ми теж вдвох залишаємся на сцені і граємо. Спілкуємось в музиці між собою. А ще родзинка – це сама атмосфера драйву і справжньої живої музики, без синтетики, мікрофонів.
- Які вони ваші слухачі?
- Якщо брати вік – то це абсолютно різносторонні люди. В мене є і старша публіка, є і зовсім юні слухачі. Для мене самого деколи це є секретом, тому, що я в шість років не любив скрипку (посміхається прим. ред.), а зараз зустрічаю діток, які справді дуже люблять цей інструмент. А ще для мого слухача зовсім не важливо навіть те, якою я мовою спілкуюсь. Коли я виступаю в Польщі, до прикладу – там ніхто не знає української, тому мій великий плюс – це те, що в музики немає мови. Мову моєї скрипки розуміють всі.
- Чого побажаєте тернополянам напередодні Різдвяних свят?
- Побажаю знайти час для спокою, миру. Знайти час для своїх рідних. Щоб поспілкуватись і побути в родинному колі. Я наприклад такого часу практично не маю. Для мене різдвяно-новорічний час – це час роботи, корпоративів. Різних приватних заходів. Я навіть не пам’ятаю коли останній час святкував Новий Рік. Тому спілкування з робиною я дуже ціную. Хочу побажати успішного наступного року, щоб все вдавалось. Щоб люди заряджались один від одного доброю енергією. Час зараз непростий тому дуже важливо памятати: яку роботу ти не виконував – варто робити її добре.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Olya Maksumyak
Людмила Комендат