Тернопільщина прощається з загиблим Героєм Сергієм Кравчуком

Тернопільщина прощається з загиблим Героєм Сергієм Кравчуком
  • Він обожнював життя та цінував кожен його момент. Навіть будучи на фронті та захищаючи Україну від ворога, Сергій будував плани на майбутнє: мріяв працювати, ростити двох донечок, а ще – купити для них німецьку вівчарку, за якою доглядали б усією родиною.
  • Та не судилось. 44-річний солдат Сергій Кравчук з Кременця загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Дружина розмовляла з ним по телефону за день до смерті. Чоловік сказав, як сильно її любить і що все буде добре…

Повідомлення про те, що військовика не стало, з’явилось вчора, 12 жовтня, на фейсбук-сторінці Кременецька Районна Державна Адміністрація.

– В боях за Україну загинув наш кременчанин, солдат Кравчук Сергій Андрійович. Він захищав нашу Батьківщину на посаді навідника другого механізованого батальйону військової частини *****. Стільки всього повинно було бути попереду, скільком мріям та планам не дано здійснитися. Він ніколи не ховався від труднощів, для нього обов’язок був понад усе. Сили рідним, близьким, друзям та усім, хто знав Героя, пережити цю втрату... – написали там.

Яким був наш захисник? Яку життєву стежку обрав? У що вірив та як без вагань пішов боронити рідну землю від ворожої орди? Ми особисто поспілкувались з його дружиною Іриною.

Відео дня

Не зміг приїхати додому й побачити рідних

Кравчук Сергій Андрійович народився 27 лютого 1978 року у місті Кременець, де і мешкав весь свій вік. До нього у родині було ще двоє дітей. Старша сестра, за словами пані Ірини, на жаль, померла, будучи маленькою, а щодо брата – ніхто не знає, де він. Тож Сергій ріс одинаком. По закінченню одинадцяти класів у Кременецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3, юнак вступив на навчання до Кременецького професійного ліцею. Сергій обрав фах будівельника.

– Він здебільшого працював за спеціальністю. Їздив на заробітки в різні міста, наприклад, до Києва. У Кременці нашому підробляв. Також трохи був охоронцем у приватному магазині. Чоловік жодної роботи не цурався. Початок повномасштабної війни застав його в столиці, – говорить пані Ірина.

Сергій був військовозобов’язаним, служив в армії свого часу, тому відповідно числився в запасі. 24 лютого, коли росія здійснила вторгнення на територію України, чоловік з Києва вирушив додому. Вже тут, через два тижні, а точніше 9 березня, до нього зателефонували з військкомату. Він пішов туди без вагань. Так само без сумнівів поїхав до Тернополя, коли наказали. Звідти Сергія повернули у Кременець та повідомили – чекай дзвінка. Той трапився за два дні, 11 березня.

Так коханий пані Ірини став військовослужбовцем Збройних Сил. Спершу, розповідає вона, потрапив на львівський полігон. Тоді його разом з побратимами відправили до Лисичанська. Звідти бригада Сергія виходила останньою. Боєць розповідав дружині, бо ще тоді боявся не вижити. 

– Потім хлопців відвели в Дніпро на ротацію, а невдовзі мали «кинути» на Південний напрямок. Та обставини змінились і бригада мого чоловіка повернулась на Донеччину. Він захищав населений пункт ****** з 14 серпня. Ми не бачились відтоді, як Сергій покинув полігон, – зітхає дружина.

Без батька залишилось двоє донечок

Останній телефонний дзвінок з чоловіком пані Ірина не може пригадувати без сліз. Вони розмовляли у п’ятницю, 7 жовтня. Сергій вранці набрав до неї на Viber. Говорили про те, що як тільки він виб’є російського ворога і приїде додому, куплять собаку. Захисник дуже хотів завести чорну німецьку вівчарку. Мріяв, як доглядатиме за нею з дружиною та доньками. Та не судилось…

– Він завше казав мені, що все буде добре, аби я не хвилювалась. Там, де дислокувалась його бригада, дуже поганий зв’язок. Ми побалакали, а коли у суботу (8 жовтня – прим.) я до нього дзвонила, Сергій був поза зоною. Відчула, що щось не так, тому набрала до дружини його побратима. Вона відповіла, що той теж не бере слухавки, – крізь сльози розповідає Ірина Кравчук.

За кілька днів жінку ошелешили трагічною звісткою з місцевого військкомату. Їй повідомили, що Сергій загинув 8 жовтня 2022 року біля населеного пункту ***** в одному з районів Донецької області. Він помер при виконанні бойового завдання, звільняючи нашу землю від окупантів. Пані Ірина з жахом зауважує: коли дзвонила до коханого тієї суботи, його не було серед живих…

– Він був людиною, яка понад усе хотіла жити, а ще справді хорошим батьком. Ми маємо двоє доньок – 8-річну та 15-річну. Нічого поганого про Сергія ніхто не скаже. Він допомагав кожному, хто до нього звертався, не відмовляв у помічі, – крізь сльози завершує розмову дружина полеглого.

Кременеччина в скорботі

— Сьогодні, 16 жовтня орієнтовно о 17:30 зустрічаємо нашого загиблого воїна, Героя-захисника, земляка КРАВЧУКА Сергій Андрійович на в’їзді в наше місто на стоянці біля Трьох Валетів, — повідомив міський голова Кременця Андрій Смаглюк. — Завтра, орієнтовно ~ 10:00 панахида вдома, ~ 11:00 Заупокійна служба в Кременецькому Соборі Преображення Господнього. ~ 12:30 Військові Почесті на Майдані Волі ~ 13:30 Чин похорону на цвинтарі на Перелісках.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття дружині, донькам, батькам, друзям, побратимам, жителям міста Кременець та всім, хто втратив дорогу людину – Сергія Кравчука. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (69)
  • Марыя Романюк

    Вічная   Пам'ять!!!
  • Luba Topolnitska

    Вічна пам'ять Герою
  • Світлана Мельничин

    ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ УКРАЇНИ !!!! СПІВЧУТТЯ РІДНИМ ТА БЛИЗЬКИМ .
  • Светлана Василенко

    Царство Небесне Герою України.
    Вічна і Світла пам'ять Герою України.
    Нехай земля буде пухом.
    Співчуття рідним та близьким.

keyboard_arrow_up