Зараз Марії Шафран - 68 років, а отець Володимир Шафран на шість років від неї старший. Пара разом провела 50 років. Познайомились вони випадково, - розповідає пані Марія.
- У той час, коли він три роки служив в армії, я познайомилась із його сестрою, - каже жінка. - Ми з нею стали дуже хорошими подругами, а коли Володимир повернувся з армії, то ми відразу й сподобались один одному.
Подружжя дружило та взнавало краще один одного півтора року. А потім коли зрозуміли, що любов взаємна, вирішили одружитись.
- Зійшлись ми з двома чемоданами, великого приданого не було ні в мене, ні в нього, - розповідає Марія Шафран. - Бо ми обоє найстарші діти у батьків, тому не чекали, що батьки нам щось дадуть. Але матеріальні блага для нас взагалі не були важливими.
Пара каже, що насамперед у молодій родині має бути взаєморозуміння і злагода.
Коли мене питають, за що я полюбила свого чоловіка, то я можу назвати безліч причин, - каже пані Марія.
- У молодості, поміж інших, він вирізнявся особливою вихованістю, він був дуже лагідним і тому одразу припав мені до серця. І я люблю його зараз ще більше. Хоч він вже порізаний зморшками, і вже просвічується лисина, але я кохаю його безмежно.
Отець Володимир також зізнається, що любить свою дружину ще більше, ніж у молодості. Розповідає, що почуття з часом навпаки посилюються.
- Якщо не ранити один одного та старатись завжди розуміти свою другу половинку, то все буде у вас добре, - розповідає пара. - Звісно, у нас бували й суперечки, але всі вони вирішувались.
Ще, кажуть, важливо не зациклюватись на матеріальних благах.
- Як писав Шептицький: “Священик ніколи не буде багатий, але ніколи і не вмре з голоду”, - каже пані Марія. - І щось подібне у нас, ми не є багаті люди, але з Божою допомогою, що хотіли, те й маємо.
Пані Марія та Володимир виростили двох дочок, кажуть, що старались вкласти у них все найкраще, що знали і вміли. Зараз у пари четверо онуків, а найстарший внук вже подарував подружжю правнучку.
Окрім рідних донечок, пані Марія та Володимир, намагаються вкладати любов до Бога та людей у вихованців своєї церкви.
Отець Володимир зараз служить у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, що у Бучачі. А пані Марія викладає там діткам та молоді християнство.
- Я з власного досвіду можу сказати, що ті діти, які пройшли через церкву, не потрапляють у погані товариства, - розповідає жінка. - Ми з чоловіком дуже тішимось своїми вихованцями: дехто вчиться в Римі, є серед них і семінаристи, але з впевненістю можу сказати, що всі вони стають добрими людьми.
Подружжя розповідає, відзначаючи 50-літній ювілей подружнього життя, вони хвилювались ще більше, ніж у юності.
- В молодості я взагалі не хвилювалась, бо не знала на що йду, - жартома відповідає пані Марія. - А цьогоріч тиждень перед тим дійством я не спала. Я надзвичайно сильно хвилювалась, сама не знаючи чому.
Подружжя Шафран дякують Богові, що прожили життя разом в любові.
- Ми підтримували один одного впродовж 50 років та допомагали у складні моменти, - каже жінка. - І цей день був настільки радісний, що я була не те, що сьомому небі від щастя, а на 18-му.
Привітати священиче подружжя прибули архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк), о. м. Андрій Говера, о. м. Павло Репела, о. м. Іван Репела, о. Роман Шафран, о. Теодор Нагорняк, ЧСВВ, о. Іриней Гумен, ЧСВВ, чимало інших священиків Тернопільсько-Зборівської архиєпархії і Бучацької єпархії та парафіян.
У церкві Пресвятої Євхаристії відбулася урочиста Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив митрополит Василій. Після Богослужіння відбувся обряд віднови шлюбних обітниць, під час якого освятили обручки. На завершення митрополит Василій привітав священиче подружжя з цією торжественною подією та подякував за ревне служіння, яке вони здійснюють на своїй парафії, - розповідає пара.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 41 від 9 жовтня 2024
Читати номер