Не стало Любомири Бойцун

Любомира Бойцун, Тернопіль

Пишу цю статтю від себе і "не за шаблоном", бо просто не можу інакше. Я протягом багатьох років добре знав Любомиру Степанівну... Ми любили поговорити "про життя"... Нечасто на життєвому шляху зустрічаєш настільки добрих, щирих і водночас вимогливих наставників. Вона була такою... Кожне її слово завжди багато важило для мене. З нею я відкривав світ давнього Тернополя, того, який досі промовляє до нас зі сторінок її численних статей і неповторної книги "Тернопіль у плині літ". А скільки не встигла написати, розповісти  й передати ця невтомна жінка!

Любомира Степанівна працювала над новою книгою про рідне місто, та роботу довелося відкласти через недугу. Як сильно вона хотіла завершити це видання! Не судилося... Бог покликав до себе. Похорони - 7 березня. Прощання - у Будинку печалі на Микулинецькій, об 14.00. Зал №3.

Біографія
Любомира Бойцун народилася 21 квітня 1945 р. у Тернополі. У 1968 р. закінчила філологічний факультет Чернівецького університету. Працювала у с. Корчівці Путильського району та селі Розтоки Глибоцького району Чернівецької області та районному відділення товариства “Знання”. Із 1970 до 1974 р. – працівник обласного архіву. У 1974-80 рр. – робота на підготовчому відділенні фінансово-економічного інституту. Із 1980 до 2000 р. – знову в облархіві. Автор численних публікацій про історію Тернополя.

Більше про життя Любомири Бойцун - у цій статті.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.