Не витрачає більше, ніж потрібно, і вчить цього інших

Тернопільська вчителька Олена Зарічна завдяки участі у спільному українсько-шведському проекті «Освіта для сталого розвитку в дії» про раціональне використання ресурсів змінила свій побут. Вона є однією з тих, хто дає ці знання учням, організувала в школі екокоманду вчителів-однодумців і є тренером для педагогів у Тернополі та Україні
Не витрачає більше, ніж потрібно, і вчить цього інших
Олена Зарічна каже, що на кухні використовує соду і гірчицю, тоді менше води йде на миття посуду. А ще використовує пляшку з-під засобу для зняття косметики з піноутворювачем - засіб для миття посуду розводить із водою 1:4. Так потрібно менше води, аби помити посуд.

Тернополянка Олена Зарічна – вчитель хімії, біології, екології, курсу «Уроки для сталого розвитку» у 24-й тернопільській школі, тренер, яка готує вчителів для викладання цього курсу у місті, області й Україні, заступник директора з навчально-виховної роботи старшої школи ТЗОШ №24.

- Мені пощастило, бо це ідеї, якими я горіла. Я можу втілювати їх у життя, мені це подобається. Напевно, моя місія – нести цю інформацію іншим людям: дорослим і дітям - каже Олена Зарічна.

Вона не згідна, коли поняття сталого розвитку спрощують виключно до економії.

  • Ми вчимося раціонально використовувати те, що маємо, - пояснює Олена Зарічна. – Бо коли говорять про економію, то мають на увазі обмеження власних потреб. Ми ж вчимо дітей раціонально використовувати ресурси, тобто брати стільки, скільки потрібно. І головне питання - не зекономити, щоб менше заплатити за комунальні послуги, а зберегти ресурси, яких є не так вже й багато у глобальному масштабі, для наступних поколінь.

Заходимо у кабінет, і лише тоді вчителька вмикає світло.

  • Це вже звичка - вмикати світло лише тоді, коли заходжу в кабінет, - каже Олена Зарічна. – У роздягальні світло теж вимкнене, коли не потрібне. І в школі, і вдома я так роблю. Я викладаю цей курс із 2008 року, тож у школі за цей час відбулося багато змін. Ці зміни - не лише в мене, а й у вчителів зі шкільної екокоманди. Зараз це все на рівні звичок, а спочатку часто ловила себе на думці, що там чи там щось не вимкнула. Тепер, якщо бачу, що світло десь ввімкнене без потреби, мене це дратує.

 

На кранах - аератори

Удома в пані Олени давно змінилися звички використання води, електроенергії. Усі прилади жінка вимикає з мережі – чи вдома, чи на роботі.

  • Ми поставили аератори на всі крани, - розповідає Олена Зарічна. - Вони коштують небагато, але так можна зекономити 15-20% води. Аератор розсіює воду і таким чином створює більший тиск. У нас є котел, і з аератором вода нагрівається швидше.

Вже давно сім’я вчительки переконалася, що води йде менше, якщо митися в душі, а не у ванній. Коли усі члени сім’ї чистять зуби, коли чоловік чи син голяться, то вода з крана не тече.

- Ми користуємося склянками, коли чистимо зуби, - розповідає пані Олена, - бо елементарні підрахунки такі: за хвилину з крана при середній течії витікає 6 л води. За 3 хвилини, поки чистимо зуби, – 18 л. Це два відра води. Якщо зуби чистити зі склянкою води – це 0,4 л. Цієї кількості води вистачає, щоб намочити щіточку, сполоснути рот, помити щітку. Кому не подобається використовувати склянку, слід вимикати, а потім знову вмикати кран, щоб не дозволити воді текти без потреби.

Пані Олена розповідає, якщо раніше для приготування чаю наливала повний чайник води, то сьогодні бере лише стільки склянок, скільки потрібно в даний момент.

- Я перестала варити великі кастрюлі їжі, бо все не з’їдаємо, а відбувається перевитрата газу, води, продуктів. На три дні, як колись, тепер не готую, - каже співрозмовниця.

Електричний чайник жінка вдома не використовує, дуже рідко вмикає мікрохвильову пічку, від тостера сім’я відмовилась взагалі, бо вони використовують дуже багато електроенергії.

  • Якби ви бачили, як крутиться лічильник, коли вмикаєш мікрохвильову чи тостер, то відразу зрозуміли б, що краще зварити чи спекти на газі, - каже вона.

Пральну машину жінка вибирала таку, щоб менше використовувала електроенергії для прання. Вона з горизонтальним завантаженням білизни і класу А++, це означає, що раціонально використовується і вода, і електроенергія.

Дуже багато електроенергії споживає праска, тому пані Олена намагається купувати речі, які не треба прасувати. Постіль взагалі не прасую.

Холодильник не стоїть біля батареї. А це також реальна можливість зменшити кількість енергії, яка використовується. Адже коли холодильник стоїть біля нагрівального приладу, він частіше вмикається для охолодження.

Пилосос в оселі співрозмовниці енергозберігаючий, але коли можна „пройтися” по кімнатах вологим віником, обирає цей спосіб прибирання. Каже, що в цих питаннях вона зі своєю мамою однодумці.

  • Переймаюся не тим, щоб зекономити гроші, а щоб раціонально використати те, що маємо, щоб наступні покоління жили краще, - підсумовує пані Олена.

 

По жиру - гірчицею

На кухні жінка теж запровадила зміни.

  • Ось це банка з-під пінки для вмивання, вона має піноутворювач під кришкою. Така в мене вдома і тут, у школі, - каже пані Олена. - Після використання засобу для зняття косметики я її не викидаю. Такі ж баночки зберігають і мої родичі, і подруги. Я беру миючий засіб (бажано, екологічно мирний, безфосфатний!), доливаю води у пропорції 1:4. Одного натиску вистачає, щоб помити масну каструлю. Щоб змити цю піну, води потрібно вдвічі менше.

Крім того, вдома для миття посуду жінка використовує соду і гірчицю.

- Гірчиця найкраще змиває жир, - ділиться досвідом співрозмовниця. - Крім того, гірчиця - це натуральний продукт, від неї шкоди не буде і вона одразу змивається. А щоб змити піну, каструлю треба до семи разів полоскати. Сода теж хороший засіб для чищення, але для миття масного посуду ефективніша гірчиця. Ціна питання така: пакет гірчиці на базарі коштує 3 грн, а миючі засоби зараз дуже дорогі. Ми раціонально використовуємо воду, до того ж гірчиця нешкідлива для рук.

У грошовому еквіваленті складно сказати, скільки вдається економити, бо тарифи ростуть постійно, каже жінка, але зміни помітні на меншій кількості кубометрів води і кіловат електроенергії.

- Економія значна не стільки через те, що вимикаємо світло, якщо воно не потрібне, скільки від використання енергозберігаючих лампочок. Торік, коли ми не мали таких лампочок, упродовж зимових місяців витрачали більше 250 кВт електроенергії, - каже пані Олена. - Коли встановили дві нові лампочки – одну в кухні, а другу у місці, де я вишиваю, - то навіть 150 кВт не використовуємо. Така кількість кВт є хіба що у зимові місяці, коли електрокотел ввімкнений і більше світла ввечері горить. Щодо води, то, як тільки перейшли на душ замість ванни – почали використовувати води на 3 куби менше. Тепер улітку витрачаємо 9-10 кубів, а раніше було 13-15.

Пакетики від чаю – для вазонів

Окреме питання у сталому розвитку приділяють сміттю, аби його було менше і щоб була звичка його сортувати. Тож зараз жінка навчилася утилізувати навіть лушпиння від цибулі та використані пакетики від чаю і каву.

  • Коли я гостила у будинку генерального секретаря організації Global Action Plan - International  п. Мерилін у Стокгольмі, яка керує проектом «Освіта для сталого розвитку в дії», я побачила, як вони сортують сміття, - розповідає пані Олена. – Країна багата, але ви не уявляєте, як там навчені сортувати сміття. У них для непотребу є чотири контейнери – для фольги, бо алюміній - дорогий метал, тож її збирають і в кафе, і вдома; окремо рослинні відходи – на зразок шкірки від моркви чи листя капусти; окрім того, папір і пластик. Рослинні відходи вони перетворюють на компост, який сьогодні в Європі вважається найефективнішим і найбезпечнішим добривом для рослин. Я поки що навчилася вдома компостувати лушпиння з цибулі, з якого я потім роблю засіб для лікування рослин від шкідників або перемішую з землею як добриво.

Також жінка навчилася використовувати пакетики чаю і гущу кави.

  • Їх я використовую як дренаж для кімнатних рослин замість керамзиту, - розповідає вона. - Кожен горщик з кімнатною рослиною має на дні ці пакетики. З часом вони перегнивають і стають рослинним добривом. Тоді вазонок треба пересадити і покласти на дно наступні сухі пакетики. Це і дренаж, і добриво одночасно.
Коментарі (2)

Ви не авторизовані

  • просто так

    Бачу і на розмірах кухні економите.
  • Анонім

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook