Жити активним життям, допомагати один одному, ділитися досвідом, вивчати нове і не сидіти весь день перед телевізором – ось що об’єднує тернополян, які є учасниками соціальної ініціативи «Єднання поколінь»
"20 хвилин" побувала на першому концерті жіночого ансамблю «Золоті журавки», в якому співають учасниці соціальної ініціативи «Єднання поколінь», поспілкувалася з артистками поважного віку, а також дізналася про нові проєкти для літніх людей, які планують реалізувати в Тернополі цього року.
До концерту ще досить часу, і перед дзеркалом біля входу в зал зустрічаємо чоловіка, який ретельно причесується. Знайомимося. Це пан Олексій. Як виявилося, йому пообіцяли що познайомлять тут з пані Марічкою. Видно, що чоловік хвилюється.
Йому 73 роки. Розповідає, що до пенсії працював будівельником, монтажником, шофером, металургом. На заходи соціальної ініціативи «Єднання поколінь» ходить впродовж року.
- Я давно один, - каже пан Олексій. - Вже 12,5 років як жінка померла, то ходжу між люди, аякже. Тут людина стає якась заінтересованіша, краще стає. Тут чую себе мужчиною. Маю надію, що познайомлюся тут з жіночкою. Побачимо, як то буде.
А поки збирається публіка на концерт, спілкуємося з керівником соціальної ініціативи «Єднання поколінь» Ольгою Гордієнко.
Ініціатива «Єднання поколінь» діє уже третій рік, об’єднує понад 200 тернополян віком від 55 і до 85-87 років, навіть 90-річні приходили. Тут знаходять друзів, симпатію і навіть нове кохання.
- У нас є кілька пар, які знайшли один одного тут, - розповідає Ольга Гордієнко. –Утворюються і такі мікрогрупи друзів, які спілкуються і поза нашими заходами, їздять десь разом і т. д.
Як сюди приходять? – якщо жінки – то переважно приходять з коліжанками, а якщо чоловіки – то просто заходять з цікавості, а потім стають активними учасниками усіх наших заходів: і танцюють, і співають, і всюди їздять. Запитайте наших учасниць ансамблю, чи мають вони час на телевізор – в них день розписаний зранку до вечора, інтерв’ю, виступи, ефіри на радіо чи телебаченні…
- Як педагог і практичний психолог я переконана, якщо ми хочемо, щоб наші люди мали довшу тривалість життя і були здоровішими, якомога довше залишалися при ясному розумі і пам'яті, то треба думати про те, що літній людині треба вийти кудись з дому і щось корисне зробити, - переконана Ольга Гордієнко. - Чому в нас такий малий відсоток на пенсії чоловіків? Бо після активного життя на роботі вони не в змозі прийняти бездіяльність на пенсії, переконані, що стають нікому не потрібними. Це біда не лише Тернополя, а всієї країни, тому треба будь-яким чином заохочувати наших людей поважного віку спілкуватися, йти до дітей, до молоді. Це дуже важливо, це психологічне і фізичне здоров’я. В нас є гарний приклад, наприклад, Володимир Іськів, йому вже понад 80, а він ще має гурток спортивний, тренує дітей, весь в русі, так і треба жити.
Цього року для учасників «Єднання поколінь» буде багато практичних занять із спеціалістами різних служб і установ, які проконсультують щодо нарахування субсидій, як можна отримати безкоштовно правову допомогу, розповідає Ольга Гордієнко.
– Також ми навчимо, як подати онлайн показники лічильників в комунальні служби, щоб не стояти в чергах, як здійснити оплату комунальних послуг онлайн, як скористатися іншими послугами на сайті міської ради, - продовжує педагог. - А згодом, коли в Тернополі запустять «Кабінет мешканця», навіть «Файну карту» в разі її пошкодження чи втрати можна буде замовити онлайн.
Формат зустрічей в «Єднанні поколінь» тепер дещо змінюється – заходи будуть проводити не лише в центрі дозвілля ім. Довженка, а й у двох бібліотеках – на Злуки, 33 та Б. Лепкого, 6.
- Цього року ми запланували більше практичних занять, тому будемо співпрацювати з бібліотеками, де тепло, є wi-fi і комп’ютери, - продовжує пані Гордієнко. – Тут і будемо вчити наших людей поважного віку подавати показники онлайн. Бібліотеки в нас є в кожному мікрорайоні, і навіть якщо люди поважного віку не мають особистого смартфона чи комп’ютера, то там вони зможуть безкоштовно подати показники чи скористатися іншими послугами, через ту ж банківську картку проплатила комунальні послуги – і це все в теплі і комфорті, треба лише бути записаним у цю бібліотеку.
Велика увага буде приділятися тому, щоб наші люди не сиділи цілими днями перед телевізором, а брали активну участь в усіх проєктах міста, каже керівник ініціативи.
- Дуже хочу, щоб цього року ми приділили більше часу взаємодопомозі і взаєморозумінню, - каже Ольга Гордієнко, - бо в нас ще більше спрацьовує поняття «мені», «Я», а треба, щоб наші люди поважного віку більше з дітьми працювали, з молоддю. Нехай не вийде, як в Канаді, де об’єднують будинок перестарілих з будинком дитини, але літні люди можуть йти в такі дитячі установи і допомагати там – це буде корисно і літнім людям, і дітям, які позбавлені такого спілкування.
Щодо занять з дітьми, то йдеться про спільні майстер-класи, продовжує співрозмовниця.
- У Тернополі уже стартував інклюзивний проєкт Inclusive Art за підтримки фонду Генрі Науена, де восьмеро молодих людей з інвалідністю і троє людей поважного віку будуть займатися разом, щоб допомогти один одному набувати професійних навичок: малювати, валяти вироби з вовни, декорувати кондитерські вироби, - розповідає пані Гордієнко. - Щоб молоді люди отримали старт для можливо і нової професії. Якщо йдеться про малювання – то це мають бути вміння розмалювати іграшку, тарілку чи горнятко, якщо це робота в техніці валяння, то щоб ці елементи можна було використати як аксесуари чи елементи одягу. Також у них буде майстер-клас з прикрашання кулінарних виробів – в нас є бабусі які самі печуть і продають випічку, тому хочемо, щоб наші молоді люди навчилися цього мистецтва. Це той перший крок до соціального підприємництва.
Для літніх людей і надалі будуть проводити зустрічі з цікавими і відомими людьми краю, кінопокази українських фільмів, концерти, вікторини і брейн-ринги. Такі розумові активності організували в кінці минулого року, і ці заходи мали великий успіх серед учасників, зазначає Ольга Гордієнко. Цього року перша вікторина буде присвячена всім бронзовим пам’яткам Тернополя.
- Тішить, що крім постійних учасників, які приходять до нас уже не один рік, є і нові люди, - зазначає Ольга Гордієнко.
- Цього року ми будемо працювати і в такому плані, щоб наші учасники могли і заробити певні кошти, - наголошує Ольга Гордієнко. – У нас уже є позитивний досвід. Одну нашу пару запросив на фотосесію професійний фотограф, і вони певні кошти заробили, а ще і цікаво провели час, адже зйомки – це цікава робота, певна підготовка. Також наші учасниці з ансамблю «Золоті журавки» теж цього року заробили певні кошти, коли ходили колядувати.
Як зазначає педагог, потрібно якнайширше популяризувати такі приклади, щоб люди на пенсії згадували свій життєвий досвід, могли ділитися ним, не залишалися вдома наодинці, а більше спілкувалися і були активними.
Леся Любарська, 55 років, член національної спілки письменників України, почесний працівник культури України, ведуча заходів в ТРЦ і «Єднанні поколінь»:
- Кажуть, що найстрашніше випробування в житті – це самотність, а тут тепер є моя друга родина, моя сім’я. У Тернопіль я переїхала з району, мама померла, діти - в іншій області. І тепер - це моя нова родина. Торік мені доручили провести Тернопільські файні вечорниці, і я вперше тут стала режисеркою-постановницею. Я дуже хвилювалася, але все вийшло дуже гарно. Ми виступали в «Перемозі». Це так надихає, і ти відкриваєш в собі нові таланти.
Люди хочуть сюди приходити. За чаєм з печивом ми ще довго розмовляємо, співаємо. Для одиноких людей ці зустрічі – як рятівне коло. Я особисто хочу запалювати тих, хто старший мене. Адже багато з них, можливо, і не помічали, що мають різні вміння і таланти. А коли люди займаються творчістю, дивуються, як вони це змогли. Переконана, що треба заряджати людей і вселяти їм впевненість у собі. І я вважаю, що великий шмат цієї впевненості вони отримують у «Єднанні поколінь» саме завдяки спілкуванню.
Майя Черник, 65 років, до пенсії працювала медсестрою:
- Я є учасницею соціальної ініціативи «Єднання поколінь» і ансамблю «Золоті журавки», створенного Тернопільським міським територіальним центром соціального обслуговування населення. Відвідую всі заходи уже третій рік. Був у мене в житті важкий період, зараз я уже вдова. Коли почала сюди приходити, то дійсно знайшла себе. Живу активним життям – ми і співаємо, і танцюємо. Ми беремо участь у багатьох цікавих проєктах, маємо можливість відвідувати багато заходів у місті. Щосереди збираємося о 13-й годині і щонеділі - о 14-й. Щоразу для нас організовують щось нове і цікаве. Ми тут і вчимося, і танцюємо, і співаємо, їздимо на екскурсії. Маємо можливість безкоштовно відвідувати кінофестивалі, театр, філармонію. Тут ми дізнаємося багато корисного і цікавого, у нас бувають лекції лікарів. Ми часто після зустрічей ще залишаємося, п’ємо чай, спілкуємося, співаємо. Більшість тут пенсіонери і одинокі люди, і це дуже добре, що є така можливість – люди відриваються від телевізора і мають можливість живого спілкування. Ми добре знаємо один одного, знаємо, кому потрібна допомога - чи добре слово чи підтримка.
Я загалом активна людина по житті, роблю зарядку, обливаюся холодню водою, люблю багато ходити, гуляти в парку. Мені не цікаве життя з телевізора, в мене в самої цікаве життя. В мене зараз стільки друзів. Зустрічі тут – це заряд позитивної енергії, це добре для здоров’я – адже в нас є руханки – до нас приходить тренер, який вчить нас вправ, це позитивні емоції – до нас студенти проходять, а спілкування з молодими людьми – це дуже позитивно. Мені тут подобається, я все життя пропрацювала медичною сестрою, а тут реалізувалася зовсім в іншому плані. Я співала колись, але зараз це досить активне творче життя. Ми багато виступаємо.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 26 березня 2025
Читати номер