Перетворив коріння дерев на прибуткову справу: карантин підштовхнув тернополянина відкрити бізнес

• Його меблі зараз прикрашають будинки замовників у всьому світі. А створюють їх з сухого коріння, яке майстер знаходить в лісі.
• Ігор Хома з Тернополя створює унікальні предмети інтер’єру власноруч. Усе придумав сам ще на початку карантину, а зараз розвинув справу і називає її заняттям свого життя.

Його меблі зараз прикрашають будинки замовників у всьому світі. А створюють їх з сухого коріння, яке майстер знаходить в лісі. Ігор Хома з Тернополя створює унікальні предмети інтер’єру власноруч. Усе придумав сам ще на початку карантину, а зараз розвинув справу і називає її заняттям свого життя.

— Якщо порівнювати мої перші роботи і ті, що виходять зараз то я і сам бачу різницю. Називаю себе тодішнього «невишліфуваним Буратино», а зараз вже добрий «Тато Карло», як з казки, — посміхається майстер коли запитуємо його про те, як почав займатись деревиною.

Ігор Хома розповідає, що його меблі так сподобались людям, що зараз журналісти і проходу не дають. Усе розпитують, як додумався до такого оригінального погляду. Бо інші б пройшли повз висохлий корінь, а він зумів його перетворити в мистецький предмет інтер’єру.

Карантин дав поштовх

— Я вже звик розповідати цю історію. І погоджусь, розказати є що, бо і сам спочатку не міг повірити в те, що з ідеї вийде така справа, — каже чоловік. — Усе розпочалось з карантину. Я планував емігрувати разом з сім’єю в Чехію. Усе вже було готово для переїзду на офіційну роботу, але раптом … карантин. Усі документи скасували і я залишився жити в Україні. Треба було шукати щось тут.

У Тернополі чоловік живе 11 років. Він працював у відомій компанії, що займається продажем вікон, потім працював водієм: возив людей за кордон. Тож світу побачив немало. Перед карантином чоловіку запропонували роботу в престижній транспортній компанії. Аби він мав можливість переїхати - роботодавець пропонував офіційно переїхати усій його сім’ї.

— Треба було шукати роботу тут, іншого виходу не було. Я чіплявся за усе, що можна. Благо, зараз є інтернет і саме там я натрапив на один фінський сайт, де люди виготовляли схожі речі. Я був захоплений, вирішив попробувати зробити дещо схоже, — продовжує тернополянин. — Я зробив першу роботу, показав її другові, а він в мене має підприємницьку жилку. Каже мені: «Якби мені хтось зробив такого — я б купив».

Звісно, усе вийшло не з першого разу, адже дерево перед тим, як перетворитись на стіл потребує кількаетапної обробки.

— Тож відколи почався коронавірус — відтоді в мене бізнес, — жартує чоловік. —  Але починати усе було непросто. Витягувала лише думка про те, що працювати буду сам на себе і тому з головою пірнув у цю ідею.  Так склалось, як я завжди мріяв, а ще більше, мабуть, моя мама: я залишився в Україні і не шукаю долі на чужині. Завжди хотів робити щось таке, чого ще не робив жоден майстер в Україні. І склалось, що лише карантин мене до цього підштовхнув.

Наше «коріння» у всьому світі

Усе розпочиналось зі столиків. Але з часом цих меблів майстру стало замало. Тож він навчився робити табуретки, декоративні панно, полички, світильники і навіть спробував зробити основу для ліжка. Усе за власним дизайном і обіцяє: далі буде більше.

Усього за півтора роки роботи Ігор Хома створив близько півтора сотні виробів. І вони прикрашають будинки людей у всьому світі.

— Куди поїхали мої столики? Легше сказати де їх немає: Польща, Німеччина, Данія, Америка, Англія, Італія, Іспанія. От останні мої роботи, фото яких я виставив на Facebook забирають в Емірати, — говорить чоловік. — В Україні залишаються лише 10% від усіх робіт.

Здебільшого люди знаходять роботи пана Ігоря через соцмережі. І більшість клієнтів — українці, які живуть за кордоном. Бо вони знають і вартість такої роботи і мають більше можливості придбати товар.

«Я, як санітар лісу»

Усі основи на вироби майстер шукає в лісі. Каже, що забирає усе, що нікому не годиться. Жартома називає себе «санітаром».

— Усе те, що в лісі гниє – мені все потрібно. Крім коріння мені годяться і інші залишки, що залишають лісники. Зокрема і обрізки з дерев, надто великі і важкі дерева теж перевожу. — продовжує співрозмовник. — Частина іде на сировину для виробництва, інше — спалюю в сушці, бо усі роботи мають бути повністю позбавлені вологи. Коріння я або сам викорчовую, або часто воно наче і чекає на мене: природа допомагає. Я, як санітар лісу: забираю усе, що більше нікому не згодиться.

У процесі роботи пан Ігор сам шукав пристосування до обробки дерева. Спочатку близько двох діб працює з сировиною: шліфує, обробляє. Зізнається, у майстерні інколи днює та ночує. Далі впродовж двох тижнів робота перебуває у вакуумній сушці, яку до слова чоловік теж винайшов сам.

— Перші мої роботи не дуже зайшли, бо я не мав інструменту і техніки. Тому довелось брати кредит, щоб закупити це все. Чи не було лячно мені, що можу прогадати? — Ні. Я впевнений, в тому, що роблю, але рідні переживали, звісно. На щастя, зараз я віддав вже ці гроші та працюю на розвиток, — ділиться чоловік.

Якщо продам два столики, половину — на благодійність

Перші роботи майстер виносив продавати на вулицю, неподалік ринку. Зізнається, стояти та чекати покупців було нелегко. Підходили подивитись багато людей, а от купувати не поспішали.

Чоловік поставив собі за мету: якщо власна справа «зайде людям» частину заробітку він віддаватиме на благодійність.

— У мене так склалось життя, що кілька разів Бог мені рятував життя там, де всі помирали… Пройшов багато вогню і пекла. І коли такий випадок був востаннє: пообіцяв собі — буду допомагати іншим, — розповідає майстер. — Пройшло багато років з тих моментів. Я стою на Живова, виставив на узбіччя свої роботи і чекаю. А в думках прокручую: якщо продам дві роботи — гроші з однієї віддам на добру справу.

Цю ідею чоловік озвучив на відео на своїй сторінці в соцмережах. І люди її підхопили. У той день все вдалось. Тож зараз чоловік продовжує вести активно власну сторінку, а ще чимало допомагає діткам та дорослим з дитячого будинку в Тернополі.

Загалом Ігор Хома каже, що його історія доводить, що маючи запал до роботи та бажання створити щось особливе усе можна зробити і тут, в Україні. Головне вірити в себе та не опускати руки, навіть коли здається, що провалилась найважливіша угодо в вашому житті.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.