Правда про УПА та українсько-польський конфлікт

Правда про УПА та українсько-польський конфлікт

Відповіді на гострі питання та дослідження «білих плям» в історії ОУН-УПА і причин тривалих непорозумінь між українцями та поляками подали автори збірників «ОУН і УПА» і «Війна двох правд».

Два збірники вибраних науково-популярних публікацій із серії «Історична правда» – «ОУН і УПА. Зродились ми великої години» і «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті» презентував у Тернополі, а також на Форумі видавців у Львові відомий український журналіст Вахтанг Кіпіані.  Він є упорядником цих книг.

«Бути героєм дуже непросто»

Статті написали різні автори сайту «Історична правда», які давно досліджують теми, пов’язані з Другою світовою війною, українсько-польським конфліктом, діяльністю українських націоналістів.

  • У книзі «ОУН і УПА. Зродились ми великої години» є матеріали і про мельниківців, і про бульбівців, – каже Вахтанг Кіпіані. –  Без розуміння істинного значення українського націоналізму в історії України ХХ ст. неможливий подальший історичний поступ. Дуже важливо зрозуміти, чому стільки уваги приділяє цьому питанню російська та польська політика. Чи ми можемо піти в Європу без Бандери? Автори глибоко досліджували це питання як архівісти, як історики, як викладачі, як публіцисти, як краєзнавці, як філософи. Відбулось осмислення різних типів проблем, перспектив, які потрібні для розуміння того, чи був український націоналізм деструктивний, чи державотворчий, чи призводив до конфліктів із сусідами. Польські чи російські чинники важливі для нас, але вони – другорядні. Першорядні – чи ми домовимось всередині країни про те, що ми маємо досліджувати історію ОУН і УПА, не дивлячись на це ні з жовтими, ні з блакитними, ні з рожевими окулярами. З цією метою ми надрукували цю працю.

Деякі тексти написані спеціально для цієї книжки. Загалом  статті писали майже 30 авторів. Вони піднімали теми, які раніше не були проговорені до кінця чи взагалі замовчувалися.

  • Часто темою ОУН і УПА цікавиться молодь, – розповідає упорядник. – Коли ми говоримо з молодими людьми, то просимо їх поставити себе на місце героїв цієї книжки. Іти в ліс – ситуація 43-го року, або йти в підпілля – 39-го. Для прикладу, чи були б ви готові вийти з дому і  прийти через 5-7- 10 років по тому, або не повертаєтесь ніколи? Ви маєте поставити собі питання: де взяти гроші, яких у вас нема на боротьбу, на пересування, на листівки, зміну місця постою тощо. До того ж виявлення місця схову чи криївки в тебе під хатою або на обійсті означало депортацію всієї родини. Ці книги важливі для усвідомлення і розуміння того, що бути героєм дуже і дуже не просто. Це означає робити певну низку виборів у своєму житті.

На думку авторів збірника, цей вибір і сьогодні дуже актуальний, бо в ситуації, коли відбувається війна, пацифізм знищує не просто державу абстрактно, а й конкретних людей, тож дещиця здорового мілітаризму і поваги до тих, які вдягали військові однострої, є потрібними і вчасними.

Секрети кухні лісової армії

Один з текстів, який був доданий останнім до цієї книжки, є «Борщ по-бандерівськи». Написав його молодий автор, який закінчив історичний факультет і, як багато інших співвітчизників, виїхав до Польщі на заробітки. Текст був дуже важливим, бо розповідає про кухню підпілля, про те, що їли повстанці. Без цього конфігурація збірника була б неповною. Доклавши чимало зусиль, автора таки знайшли. Відтак зуміли ширше подати гастрономічні секрети кухні лісової армії.

Окрім того в книзі «ОУН і УПА» читач знайде жіночі секрети, історії дітей, підлітків, нагород, історію зброї, політичних декларацій, міжфракційної боротьби.

Серед ключових авторів збірника – колишній директор видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Він знав особисто дуже багатьох людей, про яких йдеться в цій книзі.

  • Це дуже важливо, що такі люди передають свій досвід, будучи очевидцями і безпосередніми учасниками цих подій, – стверджує Вахтанг Кіпіані. –  На наших очах відходять у вічність останні з тих героїв. Друкуючи ці статті, ми віддаємо пошану тим людям, які не дожили до визнання УПА не злочинцями, а суб’єктами державотворчого процесу.

Є статті й інших професійних істориків. Зокрема Тарас Кузьо написав цікавий текст, який на сайті «Історичної правди» називався дуже провокативно «Як Лебедь з Піховшеком Союз розвалили. На гроші американської розвідки». Микола Лебедь – це голова служби безпеки ОУН.

  • Ми розповідаємо історію про видавничу групу ОУН, яка фактично фінансувалася американськими спецслужбами, але робила неймовірно велику роботу для фільтрації українського суспільства книжками, – пояснив упорядник. – У Миколи Лебедя були можливості і канали, щоб видавати літописи УПА, маленькі, майже кишенькові і передавати їх в Радянський Союз студентами, спортсменами, туристами.

Правда про бандерівців

В кінці є текст Петра Полтави-Федуна «Хто такі бандерівці і за що вони борються». Це класичний пропагандистський текст 1949 року, який показав той образ повстанської армії, якого насправді не було. Це була проекція в майбутнє, коли підпілля вже розуміло, що їхні дні добігають кінця. До речі, цей текст в російському перекладі є найпопулярнішим за 7 років існування «Історичної правди». Під час Майдану людям було цікаво розібратися, хто такі бандерівці.

У книзі є ще один важливий текст Осипа Дяківа-«Горнового» кінця 40-х років – «Наше ставлення до російського народу». Фактично це пропозиція російському народу і його представникам в Україні будувати національну російську державу, а українцям – національну українську.

  • Я написав нарис про вихідця з Тернопільщині Петра Саранчука – повстанця з с. Конюхи Козівського району, який ще підлітком воював в УПА, був заарештований, відбув три терміни ув’язнення, загалом 28 років таборів, – додав Кіпіані. – Про нього залишив короткі спогади Василь Стус.

Суперактуальна книга

Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення.

Під обкладинкою книжки «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті» вміщені факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Зокрема про діяльність ОУН, УПА, Армії Крайової,  трагедію Волині 1943 року, акцію «Вісла» 1947 року, про те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком, про зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.

Ця книга написана не для тих, хто доволі добре знає історію. Це набір популярних статей більше ніж двох десятків авторів, які у різний спосіб, різними словами, аргументами та досвідом допомагають людям наблизитись до важливих подій та персон минувшини.

  • «Війна двох правд» – це суперактуальна книжка, – стверджує Вахтанг Кіпіані. – Ідея в тому, щоб активно проговорювати із суспільством події минувшини, передусім ХХ століття. Наша громадянська, наукова і ціннісна потреба в тому, щоб знати достатньо про те, що було недавно. Коли ми придумали цю ідею, почали здавати тексти, такого гострого протистояння як зараз між українцями та поляками не було. Одразу після виходу книги люди почали нею цікавитися, що саме відбувається в українсько-польських стосунках, чи справді Бандера і УПА в цьому винні. Частково ми даємо відповіді на ці питання. Назву придумав мій колега Олександр Зіньченко.

У поляків є своя правда, вона дуже болюча і кривава. Пошук формули порозуміння вивів авторів книги на формулу двох правд. Вони піднімають питання етнічної правди, тобто є дві правди, речники якої по два боки кордону. На боці польської правди  є українські громадяни, але є й польські історики, які розуміють, що насправді відбувалося у 40-х роках.

Чому Стус хотів бути поляком

  • Останній текст Василя Стуса про 70-ті роки, коли українське підпілля було настільки слабке, що з великим замріянням дивилось на польську солідарність, – каже Кіпіані. – Тож Стус сказав фразу, яка винесена в заголовок: «Я хотів би бути поляком не в етнічному сенсі, а в тому, що хотів би належати до нації, яка здатна так самоорганізовуватись в боротьбі за свободу». Для нас це дуже актуально і показує, що є людські теми і позиції, які ми маємо обговорювати.

Книжка «Війна двох правд» розділена на кілька періодів. В ній тему Волині та українсько-польського конфлікту розглянуто широко.

  • В Україні використовується термін «Волинська трагедія», проте польське суспільство сприймає його, як глузливий, – пояснив упорядник. – Бо в польській  мові слово «трагедія» має винятково культурологічний зміст, тобто не трагедія народу, а трагедія як жанр. Тому термін «Волинська трагедія» вони сприймають як театральний, де є актори, але нема жертв. Ми намагались показати різні перспективи. Попри те, що українсько-польська держава загинула у 1918 році і це, напевно, стало одним із прямих передумов втрати державності для Західної України, що означала рабський статус людей на Галичині і Волині. Відповідно це закрутило пружину ненависті, плюс обставини Другої світової війни, плюс політика ОУН, яка будувалася на створенні культу іншого. Тобто інший був ворогом. Ми намагаємося показати, що в свій час Польща не дала автономію, не зробила людей українського походження достойними громадянами своєї держави. Це дозволило радикальним силам КПЗУ та ОУН працювати на розвал останньої.

Про Марію Качинську і фільм «Волинь»

У збірнику є кілька текстів про людей, які шукали порозуміння, які були переконані в тому, що треба навчитися жити мирно, без зброї. Вони намагалися бути архітекторами порозуміння. Ще один дуже емоційний текст написала Марина Ющенко про дружину президента Польщі Леха Качинського Марію, яка загинула в літаку разом із чоловіком.

  • Я написав для цієї книжки нарис, присвячений фільму «Волинь», – каже Вахтанг Кіпіані. – Він побудований за радянськими канонами, тому робить людей ворогами, не здатними сприйняти іншу правду.  Одна з ключових фраз фільму: «Спочатку нас вбивали бандерівці, а за ними прийшли українці». Німці там виведені як архангели, як захисники. Слово Волинь поляки сприймають як український злочин. Тому нам треба дізнатись чи цей злочин був, зрозуміти обставини, зрозуміти, чи він був двосторонній, чи це була війна. Такі фільми лише погіршують ситуацію. Наразі ми маємо перед собою польське цунамі, яке перемогти неможливо. Тому наша позиція має бути така – відійти на безпечну відстань, тобто дочекатися, коли польське суспільство перебіситься. Зараз у Польщі натягнуті стосунки з Литвою, Білоруссю, Німеччиною, виходить багато антисемітської літератури. Тобто Польща виставляє рахунки до всіх сусідів. Ми є заручниками цієї ситуації.

Книга «Війна двох правд» є посібником з того, що не можна робити, щоб не погіршити українсько-польські стосунки.

0
0
0
0
Коментарі (1)
  • Oleksandr Naiman

    Людмила Димерська та Леонід Фінберґ звинуватили його (Дмитра Донцова – авт.) книжку «Націоналізм» (1926 р.) в повторенні думок Гітлера з «Mein Kampf» (L. Dymerskayaand L. Finberg. The «Willful» Nationalismof Dmytro Dontsov and his Followersin Today’s Ukraine// Antisemitismofthe Ukrainian Radical Nationalists: Ideologyand Policy. — Jerusalem, 1999. — P. 12.). Думаю, что пришло время выступить против против кощунствннного памятника в Бабьем Яру в связи с расстрелом оуновцев, которые о участвовали в Холокосте, занимались мародерством имущества расстрелянных (см. газету Хадашот №1, 2017) и т.п. Кто мог бы это поддержать? 28 ноября, 2016 Львівський історик Ярослав Грицак: “Декомунізація в Україні є нечесною. Ми засуджуємо радянський тоталітарний режим, але нічого не говоримо про націоналізм, який теж був тоталітарною ідеологією. Українські націоналісти мали причетність до геноциду проти єврейського та польського населення в роки Другої світової війни. І про це не треба забувати” https://tribuna.pl.ua/news/ne-bandera-ne-mazepa-yaroslav-gritsak-rozpoviv-hto-ob-yednuye-ukrayintsiv/;http://zik.ua/news/2016/12/01/yaroslav_grytsak_nazvav_imena_yaki_obiednuyut_ukraintsiv_tse_ne_bandera_1001439 «Ми повинні заявити, що багато хто з (ОУН) і (УПА) були вбивцями євреїв», - заявив порталу IzRus екс-голова правління «Яд Вашем» Іцхак Арад, який бився всю війну з нацистами і колабораціоністами в лісах Литви і Белоруссіі.- «організація українських націоналістів поширювала антисемітизм в своїй пропаганді. Її лідери заявляли, що в їх Україні не буде місця москалям, полякам і жидам ». Арад додав, що в рядах УПА, сформованої в 1943 році на базі воєнізованих підрозділів ОУН Бандери, складалися колишні українські поліцаї - учасники геноциду євреїв. Він нагадав, що навесні 1943-го ці працювали на німців поліцаї залишили свої пости і пішли в ліси за призовом ОУН. «УПА вбивала і єврейських утікачів з гетто, особливо на Волині». «Интересно также свидетельство Зыбачинской о том, что зимой 1942 года немцы активно прозводят аресты мельниковцев, в том числе людей, близких к Войновскому, за то,что они грабили имущество убитых евреев, вырывали золотые зубы у расстрелянных жертв Холокоста и переплаляли их.» (Хадашот, №1, 2017). От рук УПА ... погибло до 100 тыс. человек, из которых 80-90% - это мирное население.... (Хадашот, №7, 2015) http://versii.com/news/363278/
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:00 У Тернополі комунальники чергуватимуть цілодобово, щоб уникнути погодних катаклізмів 20:00 "Галичанка" у Тернополі проведе два матчі проти запорізької "Орбіти" 19:15 "На вас чекає шоу, яке здивує". У Тернополі відбудеться суперфінал "Караоке без кордонів Live" play_circle_filled 18:45 Тіло військового Руслана Романюка з Лановеччини знайшли в закинутій будівлі у Дніпрі Від читача 14:25 У Чортківському лісгоспі відбулася зустріч із координатором компанії BCC 18:17 Неподалік "Універсаму" аварія. На Злуки затор, тролейбуси стоять 18:00 Сміттєпроводи у тернопільських багатоповерхівках планують запаяти play_circle_filled 17:30 Як кинути курити: історії тернополян 17:00 На Шота Руставелі пасажири тролейбуса пересідали, бо трапилась аварія 16:20 Водій маршрутки не давав квиток і кричав: «Йдіть до того батька лисого» 15:45 У Тернополі буде багато джазу 15:15 Водій, який насмерть збив 19-річного хлопця, оскаржує вирок у 7 років 14:45 Люди потрапили під колеса вантажівок 14:02 Проїзд у тролейбусах по - 5 грн, у маршрутках – 6 грн. Виконком таємно прийняв нові тарифи 14:00 "Українським музикантам потрібна підтримка": на Тернопільщині заборонили російську музику 13:30 Чотири фірми відповідають за стан доріг. З кого спитати за ями і куди скаржитись 13:00 «Ти справжній чемпіон!» На смерть Андрія Пушкаря відреагував його майбутній суперник 12:20 Військовослужбовця з Лановеччини вбили, коли він їхав до рідного села 12:00 Власниці мережі аптек, яка відмовилася давати показання про свого провізора, повідомлено про підозру 11:30 Плату за тепло та гарячу воду знову перерахують. Ціну на газ піднімуть навіть релігійним організаціям
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up