Президент зволікає з указом про присвоєння Юрію Горайському звання Героя України (ФОТО+ВІДЕО)

Мешканці Тернопільської області звертаються до Президента з проханням присвоїти звання Героя України Юрію Володимировичу Горайському (посмертно). Чотири церкви на Тернопільщині долучилися до даної акції у неділю, 23 квітня. Священики Тернопільщини після служб пояснювали прихожанам мету акції. І християни, виходячи із церков, активно бралися за ручки, щоб покласти свій підпис.

Юрій Горайський - громадсько-політичний діяч, волонтер, голова Збаразької районної державної адміністрації, воїн-доброволець.

- Почуття обов`язку мене змусило йти на війну, - пояснював у одному з інтерв`ю Горайський. - Не зміг я стояти осторонь, коли молоді хлопці на передовій забезпечують спокій і мир для нас. Бог і батьки дали мені здоров`я, і я вирішив, що свою родину і свою землю можу сам боронити від цієї погані.

4 березня 2016 року під час бою, прикриваючи побратимів, Юрій Горайський загинув.

- Мені здається, всі ті хлопці, які там захищають наші з вами інтереси, варті звання Героя України, а Горайський і поготів, - пояснює 76-річна збаражчанка Світлана Пославська.

16 січня 2017 року Тернопільська ОДА направила клопотання з усіма супровідними документами Президенту України. Міністерство оборони України не заперечує стосовно присвоєння даного звання Горайському. Командування військової частини та органи місцевого самоврядування Тернопільщини також підтримали дане клопотання. Натомість громадськість уже три місяці в очікування відповідного указу Президента. З чим пов`язане дане зволікання, поки не зрозуміло.  

Християни, що підписували петицію, обурюються, чому Президент так довго думає. Мовляв, коли Юрій добровільно йшов на фронт, підписи не потрібні були, а зараз без них не обійтися. 

- Горайський, дійсно, заслужив звання Героя України, - вважає 54-річна Ольга Пік. - Я не була знайома з ним особисто, але багато чого чула про нього. Він був патріотом, професіоналом, людиною порядною. Інтереси держави та народу були для Юрія дорожчими за власний добробут і навіть за власне життя. 

Маленький тернополянин із цікавістю розпитував про "дядю, що на портреті". Хотів дізнатися, ким він був і чому загинув.

- Безумовно, Юрій Володимирович повинен здобути звання Героя України, - вважає 55-річна вчителька Марія Багрій. - Звання Героя України я би дала кожному воїну, який поліг за Україну. Горайський був особливою людиною у плані ставлення до громади. Він був справжнім патріотом, якому варто віддати належне.

Побратим Юрія, Ігор Берник, зайняв активну позицію у відстоюванні честі та гідності Горайського. 

- Ми служили разом, - зі сльозами на очах розповідає пан Ігор. -  Юрій був дуже непосидючим, активним та енергійним. Він брав участь у прикритті груп, що відходили. Одного разу був такий випадок, що він зі своїм позашляховиком заскочив у сектор, який прострілювали, захватив  наших хлопців і втік звідти. Всі йому були дуже вдячні, бо вони просто-напросто могли загинути. Всі любили і поважали Юру, він був душею компанії. І коли ми їхали забирати тіло Горайського, плакали. Ви можете повірити, що здорові мужики плакали, як діти.

Ігор Берник обурений, що після загибелі Юрія про нього всі забули. Мовляв, він був потрібен, коли був головою райдержадміністрації, коли йшов на фронт, а зараз він нікому не потрібен.

- Дуже прикро, що ми повинні зараз збирати підписи, щоб доказати, що та людина загинула, як герой, - продовжує Ігор.

За один день вдалося зібрати близько двох тисяч підписів. ГО "Максимівська ініціатива", що організувала цю акцію, на цьому не зупиняється. Наступного тижня збирання підписів продовжиться. 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.