Чому купаються в крижаній воді? Тернопільські моржі зі стажем поділились своїм досвідом

• Для частини тернополян купання на Водохреще – все ж таки справжній ритуал не лише для тіла, але й для душі.
• З тернопільськими моржами 19 січня поспілкувалась журналістка «20 хвилин».
• Їхні історії і чому приходять купатись на Йордан – читайте у матеріалі.

На противагу сигналу «Повітряна тривога!» з невеликої музичної колонки тут для настрою лунають різдвяні колядки. Парує ситна уха й грибна юшка, а ще – запашний глінтвейн, аби моржі, які от-от скупались, могли швиденько зігрітись. Всі без винятку надзвичайно балакучі й активні, зупиняють тебе і заводять розмову. А на кожному році голосно лунає «Христос хрещається!».

Саме так день Богоявлення Господнього 19 січня відзначають у Тернопільському клубі любителів загартування і зимового плавання «Нептун». І хоч жодних офіційних заходів цього дня місцева влада не запланувала, завзяті моржі вирішили і самим не сумувати, і тернополян не залишити без духу свята. Ми поговорили з деякими з них і запитали про їхній досвід у моржуванні та з чого все почалось.

Пірнає у крижану воду пів життя

Незабаром «Нептун» святкуватиме 35-річчя з часів заснування. Микола Табачук у цьому клубі з перших днів його створення. Він – морж зі стажем. Розповідає, що почав займатись цим незвичайним спортом ще задовго до виникнення організації. А коли вона з’явилась, то не вагаючись долучився до спільноти однодумців. Миколі Миколайовичу 82 роки, а 36 з них він моржує, уявляєте! Чоловік розповідає, що купається не лише на Йордан, а впродовж усієї зими. Було навіть таке, що пірнав у холодну водойму при температурі мінус 25!

– На Водохреща тут щороку збираються моржі – до 30-40 осіб купаються. А ще багато містян приходять, просто глядачів. Сьогодні людей мало. Не знаю, з якої причини. Чи тривога завадила, чи дощова погода, чи те, що снігу немає. Та ми все одно прийшли сюди. Хлопці організували уху, привезли каструлю глінтвейну, ще з грибами юшка. Таки ми святкуємо Йордан! – каже пан Микола.

Тернополян також має свою невеличку традицію – під час кожного такого дійства зачитувати власні вірші про моржів. Він написав вже понад 180 поезій, які багатьом до вподоби. Ділиться з нами, що попри солідний вік веде здоровий спосіб життя. А ще має чимало спортивних уподобань: бігає босоніж по снігу в парку на Злуки, катається на велосипеді, щоліта проїжджаючи три-чотири тисячі кілометрів, давно освоїв лижі. Ранок у Миколи Миколайовича не минає без зарядки й обов’язкового холодного душу. А тоді чоловік бадьоро прямує на роботу. А працює у школі села Ігровиця вчителем фізики.

– Я пів життя моржую, і ще ніколи ніякими «грипами» чи вірусами не хворів, нежитю не мав. У мене добре здоров’я. Тому досі й працювати можу, адже у школі педагогів бракує, треба фахівця. Легко можу вибігти на будь-який поверх, навіть швидше за втричі молодших колег, – посміхається нам Микола Табачук.

Біля «Нептуна» нині також освячували воду. Але пан Микола з собою бутля не брав. Говорить, що дружина вранці освятила воду у храмі біля дому.

Завжди виграє у змаганнях з плавання

Серед прихильників Тернопільського клубу любителів загартування і зимового плавання чимало жінок. Вони нині теж прийшли скупатись, адже вірять, що вода має цілющі властивості. Одна з них – пані Алла, яка займається зимовими купаннями у відкритих водоймах більше п’ятнадцяти років. Жінка каже нам – чим старша стає, тим рідше пірнає. А починала Алла моржувати з джерела Святої Анни у Зарваниці. Далі щодня вдома приймала контрастний душ. Всі ці водні процедури їй дуже сподобались, а ще пішли на користь здоров’ю. До речі, про плюси й мінуси моржування тернополянка знає немало. Адже за спеціальністю вона лікарка, багато років працює дитячим гінекологом у місцевій поліклініці.

– Що основне у моржуванні? Не переохолодитись і мати хорошу підготовку, адже людині без неї таке купання принесе не користь, а біду. Підготовка мусить тривати як мінімум пів року. Якщо хочеш моржувати – треба починати з літа. У Тернополі для цього створені всі умови. Є два холодних джерела – біля «Білого замку» і в «Сопільче». Там температура води стала, – розповідає Алла.

Вона зауважує, що не кожному моржування підходить. Ти сам повинен відчувати своє тіло і чи приємно тобі від цих купань, чи ні. Та й це не просто – перед тим, як пірнути у крижану водойму, треба зробити зарядку, пробігтись, і лише тоді можна занурюватись. А після «ритуалу» відразу біжи зігріватись – обтиратись рушником, одягати одяг й пити гарячий чай. На момент нашого спілкування пані Анна сама ще не пірнала. Чекає, коли вода стане тепліша, бо боїться змерзнути.

– Наш клуб «Нептун» існує вже давно. Все, що ви бачите тут, розбудоване руками моржів. Ми зробили це місце за власні кошти й внески спонсорів. Тут нічого не було раніше, а зараз у клубі є сучасна спортивна зала, – вказує рукою на приміщення жінка, і додає, – Ми навіть проводили змагання всеукраїнського рівня на дистанцію 25 метрів у холодній воді. До нас приїжджали команди з усієї України. Я гарно плаваю і завжди займала призові місця. Була на змаганнях у столиці, а ще у Дрогобичі. Моржування – це дуже добре, але слід мати міру!

Вода оздоровлює тіло й душу

На столику, біля місця для купання, стоїть безліч посудин із водою. Адже біля «Нептуна» кожного Водохреща відбувається процес водоосвячення. Хто не набрав рідини вдома, може налити її тут. Є великий бак і черпачок, а містяни вочевидь змагались, хто креативніше прикрасить бутлик. На них красуються стрічки, нитки, штучні гілочки калини й квіти.

Приблизно об 11 годині до місця «паломництва» тернопільських моржів прибули священники із Церкви воздвиження Чесного Хреста ПЦУ (більш знаної, як Надставна церква). Минулого року, пригадують містяни, які завітали сюди освятити воду, тут були ще отці з Катедри, але сьогодні їх чомусь немає. Всечесні отці тричі опустили хрест, а далі капнули у всі банки й пляшки присутніх гарячого воску. Так і повинно бути, адже ритуал знаменує занурення Ісуса Христа у ріку Йордан.

– Ми щороку збираємось тут на Водохреще. У 2023 році все по-особливому, адже в країні воєнний стан. Минулого року тут були і представники влади, і міський голова пірнав у водойму. А тепер масові заходи небажані, тому ми влаштували все по мінімуму. Та священник всеодно до нас завітав, хоч і мало людей. Загалом наш клуб налічує 200 членів з усієї Тернопільщини. Через війну моржів поменшало, багато хлопців наразі захищають Україну на фронті, беруть участь у воєнних діях,– пригадує Богдан Поломацканич, голова Тернопільського клубу любителів загартування і зимового плавання «Нептун».

Чоловік розливає всім охочим глінтвейн. Пропонує також теплий чай, щоб зігрітись. Сам пан Богдан моржує вже 15 років. Але крім водних процедур він регулярно виконує ще й цілу систему оздоровлення: вправи на дихання, йогу, стояння на голках. На завершення каже: «вода цілюща, оздоровлює тіло і душу».

На дійство прийшли не лише моржі, а й просто тернополяни, які не купаються, лише спостерігають. У зустрічних чоловіків запитуємо, чому. Відповідають: пірнати не хочуть, та часто приходять сюди займатись на тренажерах, тож хочуть глянути, як занурюються у воду інші. А дехто взагалі не планував купатись 19 січня, але волею випадку опинився тут.

Наприклад, переселенці з Балаклії Руслан і Євгеній. Чоловіки не є членами «Нептуна». Сміються, мовляв, просто постійно ходять через парк на роботу. Сьогодні побачили, що тут щось відбувається, і не змогли оминути. А далі якось випадково й самі полізли у воду.

– Купання цього року дуже добре пройшло. Ми вже не перший раз занурюємось. В попередні роки теж пірнали, не часто й не в Тернополі… А вода сьогодні не холодна. Якраз нормальної температури… – посміхаються вони.

А Ви занурюєтесь на Водохреща у воду? Поділіться у коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.