Психолог Марина Орап розповіла про свою професію, батьківство та боротьбу з раком

Психолог  Марина Орап розповіла про свою професію, батьківство та боротьбу з раком
  • Тернополянка Марина Орап торік здобула звання професора психології. Кілька років тому вона подолала рак, а ще навчила сотні людей проходити проблеми, що могли зруйнувати їх життя .
  • Як це бути лікарем людських душ, що найважливіше зараз у житті пані Марини та її професійній діяльності - читайте у ексклюзивному інтерв’ю для "20 хвилин".

Практичний психолог, доктор психологічних наук, тренер, професор психології Марина Орап переконана, що все у нашому житті залежить лише від нас самих. Вона каже, що дозволяє собі бути неідеальною, переконана, що щастя - це задоволення від життя та запрошує жінок, які подолали рак грудей на неформальні зустрічі, щоб довести: життя після хвороби у яскравих фарбах - можливе.

- Приводом для нашої зустрічі стало присвоєнням Вам Вченого звання професора. Чим для Вас є ця подія? Що було найважчим у Вашій роботі? Та якими були емоції, одразу після присвоєння?

- Насправді, на шляху до цього звання було чимало перешкод. Наприклад, раніше захищали докторську дисертацію та мали два роки на публікацію десяти статей в українських фахових журналах, щоб отримати звання професора. Коли я захистилась, у 14-му році, опублікувала свої статті і зрозуміла, що я можу подавати вже на звання професора, то в січні 2016 року кардинально змінили вимоги.  Спочатку був шок, бо потрібно було проходити стажування закордоном, додатково вчити англійську мову на рівень В-2, публікувати статті в міжнародних журналах. Але вже тоді, коли крок за кроком все проходиш - то, безумовно, є ще більше підстав собою пишатись. Єдине, чого я не робила за весь цей шлях - я не нарікала на ці вимоги. Саме вони спонукали мене розвиватись, вчити щось нове. Так і з всією українською наукою. Якщо вона не буде розвиватись - то буде деградувати. І я вдячна навіть цим новим законам, що вони змусили мене вивчити англійську мову, отримати новий досвід

Відео дня

- Чи подобається працювати зі студентами та за що ви любите свою роботу?

- Мені дуже подобається моя робота. Я люблю читати лекції, працювати з студентами. Я ніколи не розуміла як мої колеги можуть казати, що студенти не вчаться, прогулюють пари. Мої студенти завжди приходять готові на пари, читають щось додатково, зацікавленні завжди. Тому і люблю університет. А ще - за те, що робота не монотонна, а різнопланова і щоразу нова. Мені здається, що я не змогла би працювати на роботі, де щодня треба робити одне і те ж.

"Пізнати себе - це важче ніж пізнати якусь іншу людину"

- Яка ваша улюблена тема лекцій із психології та про яку тему говорити найважче?

- Я люблю говорити на теми про самопізнання. Чому? Бо часто в людини “відкриваються очі” і вона розуміє, що пізнати себе - це важче ніж пізнати якусь іншу людину. Знаєте, ми всі любимо говорити про людей. Думати які вони, де зробили правильно, де помилились. Але ми саме тому любимо давати оцінки іншим, бо ми не хочемо пізнавати себе. А складна тема – це коли ти працюєш з людьми, які втратили найріднішу людину і переживають горе-страждання.

- Зараз ви виховуєте доньку і часто проводите тренінги і лекції для батьків. Як ваша донька ставиться до Вашої професії і чи впізнає вона  себе у прикладах, які ви наводите на своїх заняттях?

- Я бачу, що моя донька Соломія не лише схвалює те, що я роблю. Вона сама хоче бути психологом як і я. Це хороший знак, тому що вона бачить, що ця професія корисна і цікава. І в неї я бачу задатки. Вона вміє “читати” людей і має добре розвинений соціальний інтелект. А за приклади так - я викладаю вікову психологію. І от наприклад по мірі того, як моя дочка дорослішала, я ілюструвала свої лекції прикладами з нашого життя, її вчинків та особливостей. Студенти потім йшли працювати до школи, чи в інші заклади, і впізнавали її. Це було досить кумедно, але насправді вона не сердиться і у нас зараз дуже відверті стосунки. Вона знає, що може мені довірити все, а однокласниці жартують, що їй пощастило, що у неї мама психолог, бо не треба на консультації далеко ходити.

- Ви часто радите людям, щоб вони не дозволяли емоціям керувати собою. То все ж, частіше, емоції керують Вами чи Ви емоціями?

- Напевно, у більшості випадків я все ж керую емоціями. Але в психології немає нічого абсолютного та категоричного. Я знаю, що емоції викликаються потребами. Якщо потреба задоволена то емоції позитивні, якщо ні - негативні. Якщо у мене виникає злість, роздратування, образа - я думаю відразу про те, що воно в мені зачепило. От наприклад, якщо вас що-небудь дратує в інших людях - насправді ви не можете дозволити самі собі. Мене раніше дратувало,  коли люди безвідповідальні. Думала: “Як так можна: того не зробили, того не зробили”. А потім я дозволила собі трохи бути безвідповідальною, дозволила трішки злегковажити і нічого. Від того нікому не стало погано. От немає людей ідеальних і не має людей, які на всі сто складаються з позитивних емоцій. Я не ідеалізую себе, не ідеалізую людей і виступаю завжди проти перфекціонізму. Бо бажання все робити ідеально - це ознака  заниженої самооцінки і бажання заслужити любов. Люблять просто так, а не за те, що я роблю що-небудь вчасно або перфектно.

Коли потрібно звертатись до психолога

- Як людям зрозуміти, що їм потрібно звертатись до психолога?

- Ну, насправді, ніхто до психолога не прийде, коли йому легко. Приходять люди коли страшно, боязко, заплутано, коли все дратує, коли нічого не хочеться, коли поганий настрій тривалий час.   Насправді чому люди не йдуть до психолога -  бо вони бояться щось у собі відкрити. Я завжди кажу, що пізнати себе - це найскладніше. Психолог може допомогти розібратись у собі.  Єдине чого я не даю ніколи - це поради. Людина сама знає, яке рішення для неї буде найкращим, завдання психолога – допомогти їй це побачити і зрозуміти в собі. А конкретна порада в конкретній ситуації від психолога -  це буде його (психолога) варіант рішення. Можна сказати, що універсальний ефект від роботи з психологом -  людина вчиться краще розуміти і знати себе. Тому боятись консультацій не варто.  

- Порадьте емоційний тренінг на кожен день, можливо якусь медитацію на щодень для того, щоб бачити більше позитиву.

- Це насправді дуже індивідуально. Тому, що це залежить від того як ви бачите негатив. От наприклад, є ситуація: у вас вкрали гроші. Вона сама по собі не має жодного емоційного забарвлення. А далі ви вже самі придумуєте, вибираєте як ви будете реагувати на неї: хтось буде плакати, хтось жаліти, а хтось скаже старою приказкою: “Дякую Господи, що взяв грошима”, розуміючи, що втрата грошей набагато менше зло, ніж втрата друзів чи здоров'я. Насправді, ми самі вирішуємо як реагувати на ту чи іншу ситуацію та які емоції вона у нас викликає. Треба, щоб люди зрозуміли: наш психологічний стан залежить від нас самих. Тому емоційний тренінг на щодень – це «ловити» свої емоції, усвідомлювати їх і розбиратись – чому я зараз переживаю те, що переживаю?

"Я переборола рак і зараз запрошую жінок на безкоштовні консультації про життя після хвороби"

- Ви багато працюєте з онкохворими людьми та людьми, які подолали рак. Не боїтеся говорити ви і про те, що перебороли рак самі. Як жити після важкої хвороби та як вона змінила ваше життя?

- Коли я щиро говорю людям, що після того, як я переборола рак моє життя покращилось - всі роблять “квадратні” очі та дивуються з мене. Повірте, я почала більше цінувати своє життя. В моєму оточенні “відсіялись” нещирі, зайві люди, я побачила, на кого можу розраховувати, отримала дуже багато любові насправді, я збагатила свою діяльність і почала більше займатись благодійністю і це мені приносить неймовірне задоволення.

- Над якими проєктами працюєте зараз?

- Після того, як я пережила рак, я зрозуміла, що насправді про психологічні аспекти цієї хвороби говорять дуже мало. Я зрозуміла, що часто навіть люди, які її пройшли не можуть відпустити цей стан і потребують негайної психологічної підтримки. На жаль у нас не має в кожному онкологічному відділенні психолога, що міг би надати кваліфіковану допомогу. Тому ще з 2016 року я почала проводити безкоштовні консультації із онкохворими та людьми, що подолали рак.  Зараз я запрошую жінок, які подолали рак молочної залози або знаходяться в стадії лікування на неформальні зустрічі. Це можна назвати бесідами або просто чаюванням, де ми зможемо поговорити про те, як пережити онкозахворювання, допомогти своєму організму його перебороти та покращити своє життя після одужання. 

Читайте також: Жінок, які пережили чи переживають рак молочної залози, психолог запрошує на неформальну зустріч

Фото: особистий архів Марини Орап

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (4)
  • тарас

    таким не можна хвалитися що "подолала рак", бо рак таки може ще дійсно прийти
  • Olena Nykolyshyna

    Пані Марина мій викладач вікової психології. Надзвичайно талановитий педагог. ВУЗ я закінчила 10 років тому і ще до цього часу пам'ятаю основне із курсу, навіть більше- вона змінила мій погляд на виховання та становлення  дитини як особистості. викладач настільки уміло поєднувала теорію з практикою, що зараз після народження доньки я використовую набуті знання. І це при тому що навчалася я заочно. Заздрю тим людям хто мали більшу кількість пар. Здоров'я Вам! Благополуччя родині!
  • Rosa Kishko

    Вітаю,здоров'я Вам і оптимізму!!!
  • Олена Пашковська

    Здоров'я і наснаги у нелегкій праці.Вітання від вихователів д_з 1
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
13:30 У напрямку Смиківців п'яний водій на Audi зіткнувся з вантажівкою 13:00 На Руській водійка збила пішохода 12:50 Як стати сертифікованим оператором БПЛА? (новини компаній) 12:35 На Тернопільщині прощаються з військовослужбовцем Миколою Гаварою Від читача 12:10 Збараж: щоденна праця на перемогу України 12:10 За кого обласна рада перерахувала понад 600 тисяч на навчання в ЗУНУ 11:47 Уродженець Тернополя стане наймолодшим кардиналом 11:40 На полях «Контінентал» триває друга хвиля жнив (новини компаній) 11:00 В ДТП загинув 70-річний житель Тернопільщини 10:19 Тернополянина підозрюють в крадіжці з помешкання родичів 09:48 8 жовтня не буде води на Новому світі, а 9 жовтня — на Торговиці 09:01 Тернопільщина втратила воїнів Григорія Гаврилюка, Віктора Грицюка та Івана Черешнюка 08:00 Оформити деякі документи стало дорожче — як змінилися ціни 21:01 Обліпиха – 100, а гарбуз – від 10 грн: скільки коштують сезонні продукти з саду і городу в Тернополі photo_camera 20:03 На Алясці горить дача 19:02 Від спортивних досягнень до бойових нагород — як війна змінила життя героя з Тернопільщини 18:01 У Тернополі продають лісові гриби: скільки коштують та як обрати photo_camera 17:05 На Тернопільщині завершили пошуки зниклих жінок 17:00 У Тернополі чоловік їхав на авто з паперовим номерним знаком, приклеєним скотчем 16:00 На Текстильній освятили новий храм photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up