Я успішна! Разом з мамою відкрили перший магазин екотоварів: історія успіху тернополянки

Сімейну справу Юлія Тутік розпочинала вдвох із мамою. А зараз вона є членкинею Всеукраїнської платформи "Жінки в бізнесі".

— Ідея відкрити екокрамницю в Тернополі виникла у моєї мами. Це було вже понад 10 років тому. Почалось  з відпочинку в Криму. Ми були там з сім’єю та зайшли з мамою в один з місцевих магазинів. Відчули неймовірні аромати і подумали, що добре було б мати такі товари вдома, у Тернополі. Так відкрили невеличкий магазин із кримськими ефірними оліями та косметичними товарами. Самі їздили в Крим, самі закупляли товари. Тоді в Тернополі натуральна косметика ще не мала такого попиту як зараз. Можна сказати, що ми були першопрохідцями.

На бізнес дуже вплинула анексія Криму. Товар із півострова провести було практично неможливо, але саме це дало поштовх до створення інших українських виробництв екокосметики.

— Ми шукали нових постачальників. Віддали перевагу українським, але з часом з’явились і закордонні товари: болгарські, литовські, прибалтійські. Розширювали асортимент: додали безпечну побутову хімію, потім з’явились товари для здорового харчування. Звісно, за основу залишили ефірні олії,  — розповідає Юлія. 

Згодом відкрили ще дві точки. Тож зараз Юлія з мамою володіють трьома еко-магазинчиками.

Відкрились першими у Тернополі

За 10 років інвестування екокрамниці ставлення до натуральних товарів у людей змінилось, зауважує співрозмовниця. Хто є покупцями?

— Спочатку до нас заходили багато людей, які мають алергії на “хімію”, потім побільшало мам, які хотіли натуральних товарів для своїх дітей, а далі все більше пересічних тернополян почали стежити за своїм здоров’ям. Тепер екотовари стали трендом, — каже жінка. 

Юлія каже, що їх магазин був першим у Тернополі, який працював лише з екологічними товарами, і коли бізнес лише планували, ніхто й подумати не міг, що цей напрямок буде таким успішним.

— Першими клієнтами були люди, які бачили такі ефірні олії, як і ми, на відпочинку. Купували товари, аби спробувати, а потім повертались знову і знову. А зараз люди вже шукають за конкретними товарами того чи іншого виробника. Це свідчить про цікавість до натурального, — розповідає вона. — Бути першими, звісно, нелегко. Кожній людині треба розповісти-пояснити, що це таке. Люди були здивовані цінами і потрібно було пояснювати, чому так, пояснювати, що коли товар якісний, він повинен мати відповідну вартість. Зараз покупці самі це розуміють і, напевно, весь світ до цього доходить, що потрібно користуватись натуральними товарами. 

“Всі продукти “протестовані” на собі та на моїх дітях”, посміхається тернополянка. Та додає, що вже 15 років користується лише натуральною косметикою, а її діти смакують лише натуральні солодощі та снеки. Екотовари називає і способом життя своїм сім’ї.

Про провали та успіхи 

На запитання: “Чи багато доводиться інвестувати у бізнес”, Юлія відповідає, що у них гроші постійно в товарі.

— Витрати є, і це незмінно: заробітна плата працівникам, податки, поповнення асортименту, бо ринок змінюється. Звісно, були невдачі, але, на щастя, ми зуміли їх пройти. Серйозних провалів, такого, щоб “прогоріли” на чомусь, не було, — ділиться тернополянка.

Час локдауну через коронавірус власниця крамниці називає найважчим за всі 10 років існування бізнесу.

— Під час карантину “точки” в торгових центрах були закриті. І, направду, було важко “втриматись” на плаву. Тому що в продукції терміни придатності дуже маленькі: є 14 днів, є три місяці, а реалізувати товар змоги не було. Важко, але ми з цим впорались і продовжили працювати далі, — каже бізнес-леді.

Усе потрібно гармоніювати

У веденні справ Юля Тутік сама вирішила вести усю бухгалтерію та документи разом з мамою, вони самі замовляють та розвозять товар. 

— Мені пощастило, бо завжди мене може “підстрахувати” мама. До прикладу, коли потрібно відлучитись до дітей, або через сімейні справи. Найголовніше у моїй роботі  —  вміти знаходити спільну мову з працівниками, покупцями, постачальниками. Не раз були моменти, коли хотілось здатись, але тут дуже важлива віра в себе і підтримка рідних. 

Успішний бізнес нашій героїні вдається поєднувати із сімейними справами та вихованням двох дітей: старшому 7 років, молодшому 4. 

— Жінкам в бізнесі важче може бути лише через те, що вони мають ще й інші обов’язки: діти, хатні справи, а ще треба час на себе, — продовжує вона. — Але усе залежить від команди, у якій ти працюєш. І від команди, яка тебе чекає вдома. Успішна жінка тільки тому і може такою стати, що вміє усе це гармоніювати. У всьому має бути порядок. 

“Сидіти вдома — не про мене”

Ми запитали у бізнес-леді також, чи заробляє вона більше за чоловіка та чи впливає це на стосунки.

— Мій чоловік працює акушер-гінекологом. Чи заробляє він більше, не скажу. Бюджет у нас спільний. Я вважаю, що так і мають будуватись “нормальні” стосунки у сім’ї: двоє людей працюють заради спільної мети, — уточнила вона.

Юлія каже, що розподіл ролей: чоловік — на роботі, а жінка — домогосподарка — не про її сім’ю.

— Часто чоловік і мені допомагає зі справами. Допомагає також вдома. У нас повне взаєморозуміння, — говорить вона. — Я думаю, що це неважливо, хто заробляє більше, ми ж не в 19-му столітті живемо. Я не змогла б сидіти вдома та займатись лише хатньою роботою. Жінка щаслива, коли реалізована. 

А про кого цікаво було б почитати вам? Пишіть відповідь у коментарях. І ми розкажемо їхню історію.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.