Не всі минулорічні громадські проекти втілили у життя. З 19 ідей, за які проголосували тернополяни у 2016 році наразі реалізували всього 7. Ініціатори проектів не були готові до масштабів робіт, якими їх уповноважила міська рада.
Вже другий рік поспіль Тернопіль продовжує реалізовувати проект «Громадський бюджет». 7 листопада завершилося голосування за нові проекти громади, які будуть реалізовані протягом 2018 року. Цьогоріч на ініціативи жителів міста міськрада з бюджету виділила майже 10 млн. грн.
Та яка доля минулорічних проектів? Нагадаємо, громадський бюджет 2016 року становив 9 млн. грн.
Минулорічні проекти зіткнулися з рядом проблем, каже ініціатор впровадження громадського бюджету в Тернополі, депутат міської ради Назар Зелінка.
- Минулого року не було обмеження по комерційних проектах, - продовжує він. - Відповідно на цьому тлі були певні спекуляції. Один подібний проект навіть виграв конкурс і був профінансований міськрадою.
Цього року у положенні чітко прописали, що комерційних проектів не буде, зауважує пан Зелінка. Крім того, деякі труднощі створило те, що міськрада доручила реалізацію проектів самим ініціаторам, і гроші на проекти перерахувала також їм.
Такий механізм реалізації громадських проектів, на думку співрозмовника, не відповідає суті громадського бюджету. Оскільки ініціатор виступає як наглядач у проекті, а не виконавець. Тим більше, що ідеї генерували прості тернополяни, які не розбираються в бюрократичних тонкощах. Тому цьогоріч у положенні чітко прописали, що реалізовувати проекти тепер будуть виключно структурні підрозділи міськради.
Станом на 1 листопада 2017 року з 19 прийнятих проектів у 2016 році, успішно реалізували лише сім. До прикладу, проект “Онлайн послуги для тернополян”, який полягає в тому, щоб проінформувати через білдорди тернополян, що в них є можливість користуватися електронними послугами.
- Але у ЦНАПі хтось вирішив, що йому це не вигідно, як результат реалізацію проекту весь час блокують, - зауважує Назар Зелінка. - Ще один проблемний проект “Мультиспортивний зал”. Його реалізацію затримують тому, що проект розрахований на внутрішє облаштування залу, а авторам почали нав’язувати, що вони мають ще зробити ремонт даху у приміщенні. Відповідно, проект вийшов за рамки бюджету.
Ще один нереалізований проект «Молодіжний центр». Там за словами пана Зелінки виникли проблеми з приміщенням, яке не могли погодити. Загалом на втілення нереалізованих проектів ще є час до 31 грудня цього року.
Проте є вже проекти на стадії завершення, хоча як кажуть їх автори, певні труднощі були.
- Ми зараз активно купуємо необхідне обладнання, різні установки і плануємо у грудні відкривати наш центр, - розповідає автор проекту “Науково-демонстраційний освітній центр «Центр Науки»” Христина Білінська. - Зараз ми проводимо ремонт приміщення, що на вул. Героїв Єврмайдану 4. Тут нам міська рада надала 620 кв. м.
Пані Білінська каже, що основна проблема, з якою вони зіткнулася, полягає в тому, що кошти їм перекинули на громадську організацію. Проте, як з’ясувалося згодом, на законодавчому рівні є певне обмеження на проведення закупівель для громадських об’єднань. Зокрема, товари можна купувати вартістю не вище шести тисяч гривень.
Те, що не все було гладко і з їхнім проектом, розповідає ініціатор проекту “Чужих дітей не буває” Світлана Гуцуляк.
- Наш центр майже готовий до відкриття нашого центру, - каже пані Гуцуляк. - За виділенні кошти ми провели ремонт приміщення, закупили обладнання, меблі тощо. Також ми сформували декілька кімнат, які мають різне призначення, наприклад для сенсомоторного розвитку, для дрібної моторики, когнітивного розвитку та для спортивного розвитку дитини.
Мабуть, так як усім, на почату бракувало досвіду реалізації подібного проекту, розуміння механізму введення документації, додає Світлана Гуцуляк. Мало хто хотів працювати на волонтерських засадах, це мабуть основна проблема.
Тонкощі бюрократії також заважали реалізовувати проект “Ветерани патріотам”, розповідає ініціатор Віталій Луцишин.
- Проект працює і поетапно розписаний до кінця 2017 року, - каже пан Луцишин. - Кошти виділенні на громадську організацію. Тренування та заняття проводимо два рази в тиждень, на базі школи в №21 де ми орендуємо зал. Літом ми проводили виїзні заняття.
Проблеми виникають і з фаховими кадрами, каже в.о. директора КП ФК «Тернопіль» та ініціатор проекту «Відновлення стадіону колишнього комбайнового заводу» Назар Лис.
- Ми могли б завершити наш проект давно, - зауважує пан Лис. - Однак є брак фахових організацій, які проводили б відповідні роботи з відновлення стадіону. На сьогодні ми освоїли половину коштів, що нам надали.
Ми потрібно доробити огороджу навколо поля, засіяти траву, продовжує Назар Лис. Також не за кошти громадського бюджету маємо змонтувати систему поливу. Це має бути повноцінне тренувальне поле для ФК “Тернопіль”.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 27 від 2 липня 2025
Читати номер