Риболовля, волонтерство і "фірмовий" рецепт котлет: як карантин змінив життя тернопільського депутата

Відірватись від світу та замкнутись вдома за один день таки доволі важко. Особливо, якщо щодня у тебе заплановано десятки зустрічей, а ще ти відповідаєш не лише за себе, а й за інших людей. Про те, що змінив в його житті карантин, як допомагати тим, хто цього потребує, як вижити під час карантину без звичного спілкування з людьми, читайте у інтерв`ю. 

Як бонус до матеріалу - отримаєте рецепт котлет від Андрія Шкули. Їх доволі легко приготувати, страва добре посмакує для всієї сім`ї. 

- Чи одразу ви залишились вдома, коли розпочався карантин? Які були відчуття, коли вперше зранку в робочий день треба було сидіти вдома?

- Не одразу. Мусив закінчити деякі депутатські справи на окрузі та журналістські завдання в редакції. Але ізолюватись у квартирі мені не вдалось і «безвилазно» пробув вдома, може, два дні.

- Чи часто доводилось виходити з дому за цей час?

- З дому виходжу щодня, по декілька разів. Справа в тому, що долучився до волонтерської ініціативи «Підвези Медика Тернопіль».

Мета проєкту: безоплатний довіз медичних працівників до роботи бо ж чимало з них живуть в довколишніх селах та районах, а рух громадського транспорту в тих напрямках припинений. Саме медикам боротися з вірусом, а тому їм потрібна така допомога і підтримка. Я розумію усі ризики, тому безпека надважлива: усі хто везе та їде в масках, рукавичках, щоденна дезінфекція салону.

- Як проходить день? Може, відкрили якесь нове заняття для себе?

- Згаданий проект не забирає весь час, тому є можливість гратись з дитиною, розважатись на кухні, дивитись фільми. Он днями  навіть в інстаграмі зареєструвався, хоча вже роками «руки не доходили». Риболовля - ще один, давно забутий через вічний брак часу, спосіб дозвілля. Хоча останнє, напевне, не варто робити в час карантину, тому «зав‘яжу» з цим.

- Як вдома з малюком? Чим займаєтесь?

- Перші дні було не звично і важко. Малого було забагато бо ж постійно смикав і хотів уваги. Але зараз все супер. Граєм "Уно", малюєм, дивимось мультики та фільми. Тільки дідусям з бабусями не говоріть (посміхається прим.ред), конструктор складаєм. Також іноді до посилення карантинних заходів їздили погуляти на Циганку. Ризики, звісно, є, але дитина не висидить весь день вдома, без свіжого повітря і сонця. Тепер якимось чином доведеться шукати не громадське місце на свіжому повітрі.

- Як організувати дистанційний робочий день? Чи вийшло це у вас?

- У мене з тим простіше. За основним місцем роботи написав заяву на відпустку - «за свій рахунок». Депутатська діяльність наразі звелась до телефонного спілкування та вирішення проблем округу та виборців онлайн.

- Скучили за людьми?

- Швидше не за людьми, а за обличчями і посмішками, бо ж щодня перевожу з десяток медичних працівників. З ними, звісно ж, говоримо тому браку в спілкуванні не відчуваю. Крім того, є соціальні мережі, які давно і майже для всіх стали майданчиком для спілкування.

- Порадьте коронну страву від депутата, щоб приготувати її під час карантину?

- Навіть не знаю. Не було б карантину, радив би борщ, голубці чи холодець. Але знаю від знайомих, сидіння вдома навіяло лінь і до кухні люди сильно не рвуться. Напевне, простеньким рецептом котлет поділюсь.

Отож, на 500 грам свинно-яловичого фаршу візьміть пів батона, 200 грам молока, одну цибулину, одне яйце, суміш перців, сушений базилік, сіль. Батон вимочіть в молоці, злегка відтисніть зайву рідину, додайте фарш, потріть на дрібній тертці цибулину, вибийте яйце, додайте за смаком сіль та спеції, закотіть рукави і руками (ложкою то не діло) вимішуйте хвилини три. Все. Можна смажити. Ніби й просто котлети, але через вимочений в молоці батон, смак дуже ніжний. І головне: перед кухнею руки з милом добре мийте, і все буде добре, що зі здоров‘ям, що з стравами.

- Що перше зробите, коли закінчиться карантин?

- Якщо про роботу говорити, то займусь питаннями округу, які дистанційно вирішити не зміг, з мешканцями зустрінусь, чиновниками, бо назбиралось вже трохи питань та потреб. Якщо про дозвілля говорити, то напевне, у сусідню область гайнем сім‘єю, фільм якийсь подивитися, бо ж в Тернополі ми в тому плані, сподіваюсь не на завжди, «село без газу».

Ну і оскільки люблю смачно та ситно поїсти - то на вечерю у якийсь з наших закладів.

При нагоді, хочу всім нагадати, що поряд з нами є люди, яким може бути важко перебути карантин. Одинокі старенькі, люди з інвалідністю, ті, хто не мають грошей на найнеобхідніше.

Підтримайте таких людей, а якщо не можете, але знаєте про їхню безвихідь, повідомте хоча б 102 та 1580. Бережіть себе, рідних, не піддавайтесь паніці і будьте здорові!

Журналісти "20 хвилин" продовжують висвітлювати актуальні події міста та області. Стежте за нашими новинами та залишайтесь вдома. Поки що... А якщо хочете розказати свої карантинні історії, напишіть про це у коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.