- У нашій родині є така традиція, що поки живі найстарші члени родини, то перед Великоднем нехай навіть за день швидше, усі на свято приїжджають до них допомагати, а паску пече найстарша жінка, - розповідає вертепівка Тетяна Семенець.

Святковий сніданок допомагають робити усі члени родини. Раніше так робили вдома у її бабусі, в селі Мечищів Бережанського району. Тепер передсвяткові приготування відбуваються вдома в мами пані Тетяни в Тернополі. І так прийнято робити на всі свята, а не лише на Великдень. Усі приїздять раніше, щоб допомогти з приготуваннями.

«Для паски бабуся збирала 40 яєць за час посту»

- Честь пекти паски завжди була у найстаршої господині родини. Раніше це була прерогатива моєї бабці Катерини Васильківської, вона це дуже любила. Це вона нас усіх вчила, що треба робити на свята. Вона збирала для паски 40 яєць впродовж усього посту (в паски йшло до 40 жовтків). Бабця вчила нас писати писанки, вчила, як має бути прибрано в хаті, - розповідає пані Тетяна. – Тепер за бабусиним рецептом паски пече моя мама Рая. Мама родом з Хмельницької області. У них не було таких традицій як в нас, але свого часу вона усе навчилася робити від свекрухи, перейняла всі традиції і передає їх молодшим: і як паски пекти, і пляцки галичанські робити. А там навіть сухаря не пекли, були лише пироги – такі більші пиріжки розміром з долоню - з яблуками, варенням, маком. На будь-який привід пекли цілі дека пирогів – і вже було свято. А такого, як різні перемащенці, перекладанці, у них такого не було.

Бабусі пані Тетяни немає ось уже 20 років, але усіх речей, яких вона навчила в родині стараються дотримуватися, продовжує тернополянка.

- Звичайно, на 40 яєць пасок не печемо, мама бере половину рецепта, - каже господиня. - Тоді ж до бабусі в гості приїздили не лише ми, а й ще дві сім’ї з родини, тому пасок потрібно було багато: і щоб на усі дні свят вистачило, і з собою усім дати, і на цвинтар занести.

Від хрону мали аж заплакати

Тато пані Тетяни пан Степан традиційно перед святом займається хроном. Він усе контролює - щоб вчасно його замочити, потім чистить і тре на дрібній тертці на балконі.

- Плаче, крехче, але тре, - каже пані Тетяна. - Хрону треба багато, тож процес цей не швидкий. У нас не визнається наструганий хрін ножем чи тертий на крупній тертці. Ми такого грубо натертого хрону не приймаємо. Бо потім він сохне, його неможливо розжувати, він уже не пече і користі від нього нема, ні вітамінів ні смаку. Треба такий, щоб за столом всі аж поплакали. Тому тато тре на такій тертці, як на деруни. Додаємо його в бурячок і до яєць, тоді всі їдять, плачуть, і оздоровлюються. Набралися вітамінів – тоді все добре.

М’ясне до свят завжди робили батьки пані Тетяни. Готували усе в середу.

- Самі робили фарш і начиняли ним кишки, а малеча любила перев’язувати ковбаски, - розповідає пані Тетяна. – Мама завжди рахувала, щоб для кожного внука для кошика було маленьке колечко ковбаси. Тож дідусь пік їм ковбаску, бабуся пекла їм маленькі пасочки, крашанки вони робили самі – а більше нічого в дитячий кошик не поміщалося. До речі, у нас прийнято, щоб діти самі складали свої маленькі кошики.  

Писанки до свята пишуть і пані Тетяна, і її доньки і племінники.

- В четвер ми пишемо писанки, які покладемо в кошик, чи матимемо на подарунки, або залишаться як оберіг, - розповідає жінка. – А в суботу в цибулинні робимо крашанки. Ними будемо цокатися за столом і їсти.

Рушники - книжечкою

А ще у четвер треба гарно все прибрати вдома. Не дарма день називають Чистим.

- Коли приїздили до бабусі, то ми, внуки, усюди замітали, а дідусь ходив біля худоби, - продовжує жінка. – Пам’ятаю, що бабуся дуже любила, щоб були гарно напрасовані рушники на портретах, на іконах. Їх складали гармошкою, як віяло, прасували прямо, а потім складали книжечкою, і вони так довше тримали форму. Це було таким її особливим побажанням.

Кошика пані Тетяна завжди прикрашає барвінком, а накриває рушничком, який перейшов у спадок від бабусі.

- І ще бабця навчила, коли складаємо кошик, то масло треба сформувати в формі яйця і на ньому кінчиком ножа намалювати маленького хрестика і кілька рисочок, ніби сяйво, - розповідає тернополянка. - Так роблю вже багато років. Якось побачила це моя коліжанка, і вирішила і собі перейняти таку традицію.

Кошик сім’я Семенців освячують в Тернополі, у суботу. А в неділю після Служби в церкві йдуть до старших на сніданок.

- Мої доньки теж переймають ці традиції, так як ми на сніданок чи обід йдемо до найстарших в родині, то ми з доньками йдемо до мами раніше допомагати – чи голубці крутити, чи холодець розбирати, чи пляцки пекти. Старша моя донька Катерина дуже любить пекти, їй гарно вдається, і менша Оксана теж допомагає.

Рецепт паски від бабусі Тетяни Семенець

Що потрібно:

1 кг борошна,

1 л молока,

До 20 жовтків,

0,5 кг цукру,

100 г дріжджів,

1 ч. л. солі,

200 г вершкового масла.

Як готувати:

1. Дріжджі розтерти з двома чайними ложками цукру і двома столовими ложками ледь теплого молока, маса має «вирости» на повну кружку. Після цього долити масу до решти літеплого молока. Окремо збити жовтки з усім цукром, і додати сіль. Розтерти треба до білого кольору. Колись розтирали терли в макітрі, а зараз всі роблять це міксером. До яєчної маси додати суміш молока з дріжджами і все легенько вимішати до однорідної маси.

2. Просіяти половину борошна і цівкою вливати туди рідку масу з молока, дріжджів, цукру, солі і жовтків. Помішувати ложкою до консистенції густої сметани. Поставити в тепле місце, щоб тісто підійшло.

3. Просіяти іншу половину борошна. Спочатку досипаємо його до того рідкуватого тіста ложкою, в коли стане густішим, треба вимішувати рукою.

4. Тоді розтопити масло, але не перегріти його на вогні, не пересмажувати. Розтоплене масло поступово додавати до тіста, і вмішувати його, щоб тісто увібрало масло. Потім накрити все рушничком і поставити на 1,5 години, щоб підростало.

5. Коли тісто гарно виросте, викладаємо його на дошку, поділивши на порції. Формуємо кульки, кладемо їх у форми, щоб тісто займало 1/3 об’єму форми. І знову залишаємо, щоб підросло. Виходить до 10 пасок різної величини, залежно від форм.

6. Перед випіканням змащуємо верх паски жовтком і кладемо і духовку. Перші 20 хвилин пекти при температурі 220 С, а потім ще 20 хвилин при температурі 180 С. Уже перед тим, як складати кошик, ми прикрашаємо паску віночком з барвінку.

Щоб спечені паски залишалися свіжими, кладемо їх в сухе місце і накриваємо полотняними рушниками.

А які у вас традиції до Великодня? Відповіді пишіть в коментарях і додавайте фотографії