Автобуси, що прямують на Тернопіль, сповільнюють швидкість біля їхнього дому, щоб краще розгледіти казку, молодята приїжджають сюди фотографуватись, а діток від дивовижних істот годі й відтягнути, - у селі Кровінка Теребовлянського району оселився 2-метровий Лісовик, зроблений із бетону. На цьому ж подвір’ї - сіра альтанка з химерними звірями на даху.
Автори скульптур - сім’я Котиків. Подружжя викладачів Теребовлянського вищого училища культури та брат чоловіка, випускник цього ж навчального закладу родом із села Ласківці займаються скульптурою казкового стилю ще з 2012 року.
- Першу роботу ми з братом Русланом виконали, щоб прикрасити криницю в батьківському селі, - розповідє Олег Котик. – Це був грибочок, в якомусь ховалась криниця, між моїм будинком та будинком мого брата – вони по сусідству. Захотілось зробити щось небанальне, щось таке, щоб розвеселити людей, - додає пан Олег.
Зараз чоловіки виконують роботи і на замовлення, кажуть, що в околицях майстрів, які працюють у казковому жанрі немає. Це і приваблює людей. За словами братів, роботи забирали у Львів, Хмельницький, Одесу. Наступний герой поїде у Вінницьку область.
– Наша головна мета - серед сірих буднів створити справжню казку, - розповідають майстри.
Лісовика, який найбільше приваблює гостей Котики встановили у 2014-му. Його висота – 3 метри. На перший погляд зовсім не скажеш, що ця дерев’яна міфічна істота – криниця та ще й з бетону.
- Нещодавно ціла екскурсія проходила в нас на подвір’ї, - каже пан Олег. Близько 40 учнів школи-інтернату їхали повз будинок, - зупинились сфотографуватись. І це дуже тішить - бачити ці очі, які реально захоплені казкою. Саме тому пан Олег з сім’єю вирішив встановити ще один експонат на подвір’ї – цього разу цілий казковий будиночок шириною шість метрів та довжиною чотири метри. Зараз альтанка має сірі кольори, окремі деталі ще невідшліфовані, але звірів, що причаїлись на даху, вже добре видно.
- Розмальовує роботи, переважно, моя дружина Оксана, - каже Олег Котик. – Вона зі свого жіночого погляду завжди знає як гарніше прикрасити того чи іншого звіра. Багато її праці і в розробці ескізів, з яких все починається, - розповідає Олег, - жіноча ж уява - безмежна.
Пані Оксана розповідає, що не долучається лише до зварювання каркасу.
– Це не жіноча справа, – каже Оксана Котик. – А от деталі з бетону я б з радістю робила, от тільки часу завжди бракує, - розповідає мама двох діток. – Яночці зараз шість рочків, Артемкові – лише два. Вони просто в захваті від нашої роботи. Яна замовила в татка улюбленого героя з мультфільму Папугу Ріо – він сидить на даху альтанки. Ми хочемо закінчити її вже цього літа.
- Коли чоловік з братом працює – то обоє завжди дуже серйозні, інколи настільки заглиблюються в роботу, що не помічають навіть часу – розповідає Оксана Котик. – Я стараюсь завжди їх розвеселити, - нагадую, що вони ж роблять це для діток – то і настрій має бути особливим.
У роботі справді відчувається сімейний затишок.
- Зараз у світі стається дуже багато страшних речей, але головне – це не забувати, що у нас ростуть діти, яким потрібен спокій та приємні емоції. Та й у кожному дорослому є вічна дитина, – каже пан Котик.
- Надзвичайно приємно, коли хлопці, мої студенти випускники, які зараз воюють на Сході, пишуть або телефонують і дякують, що тут ми прикрашаємо будні, - каже Олег Котик.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер