"Спочатку було дуже страшно": як водій шкільного автобуса один з громади відважився возити медиків

Богдан Хомут з Білої, Чортківського району - водій шкільного автобуса. Він – єдиний у межах цілої громади, усвідомлюючи всю складність ситуації з пандемією коронавірусу, погодився доправляти медичних працівників, поліцейських, пожежників, комунальників із дому на роботу та навпаки із першого дня карантину!

Про героїчну роботу Богдана Хомута розповідає пресслужба Чортківської міської ради у facebook.

Пандемія коронавірусу виявилась надзвичайно складним іспитом як для центральної влади у Києві, так і для влади на місцях. Головні завдання – як вберегти здоров’я лікарів, поліцейських, пожежників, як втримати їх на роботі, та чим щоденно доставляти їх із дому на роботу та навпаки!? Адже громадський транспорт був під забороною, а власне авто є не у кожного!

Звертаючись за допомогою до кількох приватних перевізників, Чортківська міська рада отримала відмови: ціна ризику могла бути надто високою, тож ніхто не погоджувався на жодні умови. Залишився останній ймовірний варіант: за ініціативи міського голови Володимира Шматька оперативний штаб по боротьбі із коронавірусом дозволив використання шкільного автобуса, який перебуває на балансі управління освіти, молоді та спорту, для доставки медичних працівників, поліцейських, пожежників із дому на роботу. Начальниця управління освіти, молоді та спорту Людмила Поліщук, розуміючи складність ситуації, дала «зелене світло» такій ініціативі.

Тисячу літрів пального придбали за кошти бюджету міста, частково допомогли місцеві аграрії. Тож вже наступного дня автобус почав довозити медиків із Білої, Скородинців, Бичківців, Джурина, Білобожниці, Ридодубів, Косова, Звиняча. Саме за Білобожницький та Білівський кущі відповідала Чортківська міська рада.

Є в цій історії і справжній герой, відважність якого помічають не всі і не відразу, йдеться у повідомленні. Водій автобуса Богдан Петрович із села Біла з 20 березня по 25 травня (саме цього дня був його крайній рейс) проїхав більше семи тисяч кілометрів, щодня довозячи медиків та ризикуючи власним здоров’ям та здоров’ям цілої сім’ї!

«По-різному бувало: деколи 100 кілометрів за день, деколи під 200. Робочий день був важкий і довгий. Зранку завозив медиків на зміну, забираючи інших. Тоді декілька годин – на дезінфекцію, яку робив сам. Пополудні – ще один рейс, забирав з лікарні тих, хто працює через день», – описує останні два місяці свого життя Богдан Петрович.

Чоловік зізнається: було страшно: «Спочатку було дуже страшно, ніхто не до кінця розумів, що собою являє коронавірус. З часом втягнувся. Зрештою, якщо всі відмовились, боялись, то хтось ж повинен був погодитись та взяти це на себе».

Впродовж тривалого періоду довозити медиків, поліцейських, пожежників та комунальників допомагав завод СЕ «Борднетце-Україна», часто власними автомобілями їх возили працівники міської ради, зокрема в.о. начальника управління комунального господарства Василь Воціховський, завідувач сектору інформаційно-програмного забезпечення Богдан Школьницький, інспектор муніципальної варти Ярослав Гавянець, декілька разів допомагали таксисти.

Герої – це цілком реальні люди, з якими ми бачимось, вітаємось, спілкуємось щодня. Це люди, яким не байдуже, що буде завтра, яким не байдуже, в якій країні завтра ми прокинемось. Але вони не говорять про це за обіднім столом та не прагнуть потрапити в об’єктиви фотокамер. Вони просто щодня з душею роблять свою роботу. І для звання «герой» – цього із надлишком достатньо!

А кому ви подякували б за невтомну працю під час епідемії! Пишіть у коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.