Свої мрії намалювала… хрестиком

Художниця за професією і вишивальниця за покликанням. Родом зі східної України, але більшу частину життя живе на західній. Вишивати не вміла до 30 років. Перші хрестики показав син і це захопило її настільки, що зараз не уявляє свого життя без цього виду рукоділля. Згодом і маму свою привчила до цього заняття. Свій дім перетворила на музей вишиванок. Для дітей і внуків створила колекції одягу, підібравши узори й кольори відповідно до характеру кожного зі своїх рідних. А ще Євгенія Войнарська – учасниця творчого об’єднання «Берегиня» і просто жінка, з якої хочеться брати приклад.

Перша персональна виставка

Вишиті картини, рушники, подушки, серветки – загалом понад 30 робіт представлені на виставці «Вишивані мрії Євгенії Войнарської» в Тернопільській бібліотеці для дорослих № 4 «Етно-центр». Першу персональну експозицію майстрині відкрили 8 листопада. Оглянути творчий доробок Євгенії Войнарської можна до кінця місяця.

На відкриття завітала вся родина вишивальниці – дочка Ірина зі своїми доньками та син Андрій з дружиною Мар’яною і двома синами. Всі у вишиванках. Також прийшли учні 9 класу ТЗОШ № 15 із вчителем Людмилою Репіленко, студенти  Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну, майстрині із творчого об’єднання «Берегиня» та громадського об’єднання «Школа борщівської народної сорочки», бібліотекарі Тернопільської міської ЦБС та директор Світлана Козелко. Музичні номери подарували студенти Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької.

• Це моя перша персональна виставка, – розповіла майстриня Євгенія Войнарська. – Мені приємно, що прийшли учні 15-ї школи. Там вчились мої діти і чоловік. Тут представлена лише частина моїх робіт. А їх у мене понад 60. Картин не продаю, а роздаровую на свята і ювілеї своїм друзям.

Вишивати навчив син

Євгенія Войнарська народилася 25 квітня 1958 р. в м. Макіївка Донецької області. Тато і бабуся – художники, мама працювала на шахті машиністом. У 1973 р. родина переїхала на Полтавщину, тут пані Євгенія пішла в українську школу. Спеціальну освіту здобула в Полтавському кооперативному технікумі, а потім у Тернополі – в Республіканській школі декораторів. Працювала в рекламі художником-оформлювачем. Зараз мешкає у Смиківцях.

Жінка зізналася, що вишивати почала з 30 років. Раніше взагалі голки в руках не тримала і навіть не знала, що настільки полюбить вишивку. Вишивати її навчив син Андрій. Він у початкових класах разом із дівчатками-однокласницями вчився вишивати на уроках трудового навчання. Захопився цим, а потім і мамі показав, як правильно прокладати хрестики.

• У мене є серветка, яка лежить на почесному місці, – каже пані Євгенія. – Її вишив мій син. Потім так сталося, що ми переїхали в новий будинок і в мене з’явилась сусідка родом із Заліщиків. Вона мені багато розповіла про вишивку і прищепила любов до цього виду  рукоділля. Сорочку, яка на мені, я вишивала 20 років тому. Моя сусідка попросила свою знайому привезти чотири сорочки. За ніч я перемалювала собі узори, якими досі користуюся.

Майстриня розповіла, що раніше нитки для вишивання продавали на базарі в жіночих туалетах, та все ж вона їх купувала і вишивала. Потім і маму свою навчила цьому виду рукоділля. Сусідка навчила пані Євгенію дбайливо ставитись до вишивки – мити руки перед початком роботи, а після завершення все гарно поскладати.

–             Я люблю вишивати пейзажі, натюрморти, серветки, – каже майстриня. – Коли з’явились внуки, почала вишивати дитячі персонажі, казкові сюжети. Люблю кожну свою роботу, але є одна – улюблена картина «Зима». Її було дуже важко вишивати, зважаючи на розмаїття кольорів.

Берегиня і господиня

У творчому об’єднанні «Берегиня» Євгенія Войнарська знайшла товариство однодумців, у якому може забути про всі домашні клопоти і зайнятися лише тим, що її цікавить.

–             Ви для мене берегиня роду, завжди позитивна і врівноважена, мудра і добра жінка, – зазначила директор Центральної бібліотечної системи Світлана Козелко. – Пані Євгенія родом з Донецької області, проте вона дуже гарно розмовляє українською і для мене є уособленням всього сходу України, наповненого любов’ю і світлом. Вона сама придумує свої орнаменти і в одній вишиванці поєднує декілька сорочок.

Тернопільська майстриня, учасниця  творчого об’єднання «Берегиня» Тетяна Охрицька захоплююся Євгенією Войнарською як жінкою, матір’ю, бабусею, господинею, майстринею.

• Це жінка, з якої потрібно брати приклад, – стверджує вона. – Коли я вперше побувала її домі, було враження, ніби я в музеї. Там все в картинах. Я ходила з відкритим ротом. Не могла ними намилуватися, настільки вони гарні. Видно, що Євгенія любить кожну свою роботу і ця любов передається в кожній її картині. Вона чудова майстриня. Всі її діти і внуки у вишиванках. Женя вишиває дуже багато гарних сорочок, рушників, серветок. Я захоплююся нею як господинею. Ми ходили до неї на майстер-клас з приготування голубців і пиріжків. В неї вдома завжди ідеальна чистота, доглянуті грядочки, садочок, квітники. А ще вона вирощує помідори – до 400 кущів різних сортів.

Творить індивідуальні вишиванки

Вразили роботи Євгенії Войнарської і вчительку обслуговуючої праці і технологій Людмилу Репіленко.

• Вишивка – це не тільки мистецтво, на яке ми можемо дивитися і тішитися, це ще й ліки для душі, – каже жінка. – Адже коли ми працюємо голкою, то задіюємо всі нервові закінчення. Тому вишиваючи, людина забуває про всі негаразди. Я дуже захоплена такими красивими роботами, де кожен хрестик досконало вишитий, де дуже красиво підібрані кольори.

Невістка пані Євгенії Мар’яна зізналася, що завжди захоплювалася мамою свого чоловіка як жінкою, яка виховала прекрасного сина, як естетом, – бо в неї поєднана доброта з мистецьким баченням і професією.

• Кожну вишиту сорочку вона підбирає відповідно до характеру людини, – каже молода жінка. – Це людина тонкої душі. В неї гармонійно поєднана краса і любов до нас – дітей і внуків та до всього прекрасного. Вона дає нам наснагу жити і творити.

Вишивальниця Галина Гуменюк переконана, що Євгенія Войнарська – це жінка, сповнена оптимізму і позитивної енергії. Вона вміє залишити свої проблеми і прийти до людей з позитивом. Кожна її картина наповнена оптимізмом. В них – карта України з мальовничими пейзажами і натюрмортами.

Ще одна вишивальниця Євгенія Возна наголосила на тому, що приємно вражена тим, наскільки Євгенія Войнарська любить Україну і не ділить її на західну і східну.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.