Тернополянин зняв кліп на пісню Ірини Білик про ЛГБТ-спільноту

- Розкажи, будь ласка, як ти почав займатись режисурою та що найцікавіше у роботі кліпмейстера?

- В 17 років я зі своїм братом-близнюком переїхали до Києва та почали навчатись в Київському університеті культури та мистецтв. З 18 років я почав працювати на телебаченні асистентом режисера на проекті  “Моя правда” (СТБ) , далі був проект “Холостяк”, “Кохана, ми вбиваємо дітей”, трохи попрацював на проектах “Від пацанки до панянки”, “Голос Країни”, “Половинки”. Паралельно крім телебачення я був асистентом одного відомого київського кліпмейкера. Найцікавішим в роботі кліпмейкера є те, що майже всі свої фантазії я можу втілити в життя і що на реалізацію цих фантазій артисти платять мені великі гроші. Страшно зараз усвідомлювати, що крім режисури я нічого толком і не вмію робити.

- Розкажи про якийсь  цікавий випадок зі зйомок. В яких містах тобі доводилось працювати?

- Одним з найцікавіших та найяскравіших місць для зйомок був Лос-Анджелес. Там я знімав кліп для гурту “Румберос” на пісню “Mi musica”. Я давно мав мрію зняти кліп саме в цьому місті та щасливий, що Олег та Амадор допомогли мені здійснити цю мрію. Ідея відео полягала в тому, щоб показати наскільки різною є аудиторія гурту та як з перших нот пісня може заставити танцювати людей різного віку, національності та кольору шкіри. Одна з ролей дісталась вірменській бабусі, котра так полюбила цю пісню та увійшла в роль, що просто вилізла на стіл та почала на ньому танцювати. Звичайно ми це все знімали та ці кадри увійшли в монтаж кліпу.

- Яким виглядає Тернопіль в очах режисера відомих кліпів? Як часто сюди приїжджаєш?

- Через свій насичений графік я не часто буваю в Тернополі, але кожного разу коли я приїжджаю сюди, я радію тому наскільки швидко розвивається місто, з'являються безліч нових кафе та ресторанів. Найбільше мене вражає кількість доріг застелених  плиткою, такої кількості немає навіть в Києві. Взагалі місто з кожним роком стає більш сучасним та затишним. Я щасливий, що народився та виріс саме тут.

- Двіжон - це псевдонім? Яке твоє справжнє прізвище?

- Моє справжнє прізвище - Двіжона. Вже багато років мої друзі звертаються до мене не по імені, а просто “Двіжон”, звідси і прийшла ідея для псевдоніму. Для мене він асоціюється зі словом “двіж”, а двіжа в моєму житті останнім часом дуже багато. 

- Де черпаєш натхнення та  як народжуються ідеї для кліпів?

- Мене надихають подорожі та люди. Вже давно я зрозумів, що найбільшим задоволенням є вид з вікна літака та відчуття, коли ти дивуєш себе та свою уяву новою культурою, традиціями та архітектурними формами. В основному ідеї кліпів народжуються в моїй уяві під час перегляду фільмів, розглядання картинок з різних фешн-журналів,  або Instagram-сторінок світових діячів моди, фотографів та митців.

- З Іриною Білик у тебе аж три спільних проекти. Розкажи про ваше знайомство?

- Перший раз ми познайомились з Іриною Білик на зйомках інтерв'ю для проекту “Моя правда”. Тоді я був звичайним асистентом режисера і після зйомки я попросив її зі мною сфотографуватись. За два роки роботи на проекті про зірок я захотів фото напам'ять тільки з нею. Недавно я нагадав цю історію Ірі, але вона, сказала що не пам'ятає цього. Тому для неї наша історія почалась три роки потому, з телефонного дзвінка та кліпу на пісню “Волшебники”.

- Про кліп на пісню Ірини Білик “Не ховай очей”, який вийшов 17 травня у Міжнародний день боротьби з гомофобією та трансфобією говорило багато людей в шоу-бізнесі. Ти сам знявся у цьому кліпі. Як з’явилась ідея сюжету та чому кліп присвячений саме ЛГБТ-спільноті?

- Демо-версія пісні “Не ховай очей” була в моєму телефоні ще з осені минулого року,  Іра скинула мені її одразу після зйомок кліпу “Не питай” і сказала, що це буде бомба. За декілька місяців я придумав декілька варіантів ідей і одну з них ми вже навіть попередньо затвердили. Але одного зимового ранку я довго не міг заснути і в своїй уяві побачив інше значення фрази “Не ховай очей” . Останні три роки я багато подорожую по США і бачу як там суспільство відкрито та толерантно ставиться до людей, які відрізняються іншим кольором шкіри, релігією або сексуальною орієнтацією. Мені захотілось зробити щось, щоб змінити ставлення і в нашій країні до цього.

В нашому кліпі знялось десять героїв, які відкрито говорять про свою сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Після прем'єри кліпу я отримав дуже багато повідомлень з подякою від людей, для яких важливою була підтримка такої легендарної співачки як Ірина Білик в боротьбі за рівні права.

- Чи бачила кліп твоя мама? Як вона на нього відреагувала?

- Мамі, як і більшості людей, які народили та виросли в Радянському союзі ця тема була неблизька і вона зразу почала переживати, а що ж скажуть сусіди, родичі чи знайомі. Ми багато з нею розмовляли, я пояснював їй для чого я це роблю та чому вирішив сам зніматись в цій роботі. З часом вона змогла зрозуміти мене і зараз в нас хороші стосунки, в яких присутня любов та самоповага один до одного. Також крім кліпу скоро вийде документальний фільм з ексклюзивними інтерв'ю Ірини Білик та всіх учасників кліпу, в якому кожен українець зможе зрозуміти трішки більше про те, як не ховати очей, бути самим собою та ставитись з повагою до кожного. 

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.