Тернополянки пишаються материнством

Тернополянки приєдналися до флешмобу, який приурочили до світового Тижня грудного вигодовування. Дехто викладав свої фото навіть після закінчення події.

Нагадаємо, у мережі поширився флешмоб #ПишаюсяМатеринством, аби пропагувати грудне вигодовування. Жінок закликали розказати про власний досвід грудного вигодовування поза домом, ділитися ідеями, як краще облаштувати публічний і офісний простір для мам, до фото і коментарів треба було поставити хештег #ПишаюсяМатеринством.

До флешмобу долучилися десятки жінок. Вони написали про те, скільки зараз їхній малечі, яку вони годують чи годували грудьми, виклали фотографії, в якій позі їхні малята найбільше люблять ласувати маминим молоком, розповідають про свій досвід годування не вдома – у подорожах, на вулицях міст, в горах, на морі, а також діляться думками про те, що грудне годування дає самим жінкам – «це наше все, і ліки, і заспокійливе, і колискова».

Часто жінки діляться досвідом того, як вони налагоджували грудне вигодовування. Не у всіх все проходило гладко і просто, тому є і такі слова: «дякую Богові за потрібних людей у найскладніший час врегулювання лактації!», а деякі жінки пишуть, що самі стали консультантами з грудного вигодовування.

Хтось із учасниць флешмобу пишається тим, що попри всі перешкоди таки зумів годувати грудьми. Для когось це так само природно, «як зварити макарони» – тому вони пишаються іншим – тим, що можуть це робити всюди. Хтось писав, що пережив осуд і несхвалення, коли годував трирічну дитину. Одна жінка наперекір пересудам зробила фотосесію з дитиною, аби залишилася пам’ятка про цей важливий етап в житті. А є й така жінка, яку назва флешмобу напружила, бо вона не пишається материнством, а лише дитиною.

– Спершу я теж не зрозуміла, чому тут пишуть тільки ті, хто довго годував грудьми, адже пишатися тим, що вона мама, може і жінка, яка мало годувала грудьми і їй довелося перейти на суміш, її роль мами від цього не применшилася, – вважає тернополянка Ольга Мельник. – Проте побачила в коментарях що ідея флешмобу саме в грудному годуванні, тоді стало зрозумілим, чому долучаються лише ті, хто годує грудьми. Я теж назвала б цю акцію інакше. Але водночас щиро рада за усіх тих жінок і їхніх діток, що їм вдалося насолодитися процесом годування сповна і дати своїм малюкам такий потужний здоровий старт на початку життя.

Хрін з яйцем – табу

До флешмобу долучилася тернополянка Світлана Гуменна. Зараз вона в декретній відпустці. Вона поділилася досвідом годування доньки.

– Грудьми годувала Ілонку рівно рік і три місяці, і ще до трьох тижнів зціджувала молочко й давала з пляшечки, – пише Світлана. – Молока було вдосталь, однак тривалі та пізні старти прорізування зубчиків явно хотіли – мене як маму і її як маля на грудному вигодовуванні – підвести... Що успішно було і зроблено. Але тішусь витримкою малої.

Попри те, що на чиюсь розумну голову я скуштувала малюсінький великодній шматочок хрону з яйцем (традиція – святе) ледь більше ніж двотижнева доця навідріз відмовилася від грудей. Спершу потягувала, плювалась і плакала. Я теж. Але, дякувати Богу і тій же витримці малої, через 14 днів мучено-вар'ятського зціджування присмаченого хроном молочка таки відновились солоденькі потоки.

І найголовніше, увесь цей час мала не бажала навіть скуштувати 10 грамів каш, а були придбані всілякі...

Тож направду, пишатися материнством можуть не тільки мами, а їхні діти.

Світлана розповідає, що годувала донечку будь-де на її вимогу. Абсолютно не звертала уваги на перехожих. Та й в принципі, каже, що ніхто не мав претензій.

– Любов та материнство є основними в прагненні стабільно годувати грудьми, – наголошує Світлана. – Окрім бажання годування, має бути хороше самопочуття і здоров’я мами. І поменше стресових ситуацій. У сім’ї це мають розуміти без слів. Надбажання матері, трошки терпіння і іноді наполегливість, і звичайно бажання дитини. Повірте, кожна дитина хоче молочка з запахом мами.

За молоко боролася два місяці

Доєдналася до флешмобу і колишня тернополянка Люба Лазука.

– Трохи із запізненням, але долучаюся до флешмобу ‪#‎ПишаюсяМатеринством, – написала Люба на сторінці флешмобу. – У моєму випадку то була вкрай складна робота – навчити свій організм виробляти молоко, бо він відмовлявся від цього через подвійну анестезію, а дитину – навчити прикладатися до грудей, адже малюк був надто виснажений. На це в мене пішло рівно ДВА місяці. Але я не здалася. Після цього я ще годувала дитину понад три роки.

Люба пригадала як народжувала свого Назарчика.

– Після епідуральної та загальної анестезії, а також інтенсивної терапії, мій організм не виробляв молоко, бо то був завеликий стрес, – розповідає Люба. – Дитина була настільки виснажена, що не мала сили смоктати. Адже з часу, відколи відійшли води, і до моменту ургентного кесаревого розтину минуло майже три доби.

Окрім того, дитині у лікарні дали відразу молоко з пляшечки, доки лікарі боролися за її життя. Відповідно, прилучити маля до грудей, то була надважка проблема.

– Але, по-перше, я мріяла годувати, я тоді більше відчувала себе мамою. По-друге, дитина після годування з пляшечки практично відразу зригувала все фонтаном. Вибору у мене не залишалося. Всі суміші випробували і жодна не підійшла. Я звернулася до консультанта з грудного вигодовування, і вона порадила радикальний спосіб: прикладати дитину до грудей через кожні 15 хвилин і викинути всі суміші та пляшечки.

Це тривало два тижні. Але було варте зусиль, зазначає Люба.

– Хоч я не зовсім прислухалася до консультанта, – пригадує співрозмовниця. – Робила так, як вона радила, лише уночі. Вдень же іноді підгодовувала сумішшю. Але рівно у два місяці мій син був лише на грудному годуванні.

Люба пишається, що годувала сина більше трьох років.

– Звідки я брала силу волі? Мені її додавала дитина, а ще я цього дуже хотіла, – каже Люба. – Із годуванням більше проблем не виникало. Боляче не було, малий не кусався. Якщо так робив, то я забирала груди, і він швидко зрозумів, що йому вигідніше мене не кусати.

Відмовився сам у три роки і три місяці. Мав ротову інфекцію, тому не міг смоктати. А потім я вже пояснювала, що він надто дорослий. Звичайно, що після цього у нас обох була депресія. Але і це минулося. Я жодних ліків для припинення лактації не пила, не перетискала груди. Десь за півтора місяці молоко більше не вироблялося.

Коментар

Алла Тимчак, практичний психолог центру «Мати і дитина», ведуча Групи підтримки грудного вигодовування:

– Грудне вигодовування – це не лише ідеальне харчування для дитини, але й часткове об’єднання фізичних границь мами і дитини. При цьому певним чином імітується те, що відбувалось під час внутріутробного періоду життя малюка. В результаті такої взаємодії в дитини знижується сепараційна (базальна) тривога. Коли мати і дитя з’єднуються в ситуації грудного вигодовування, відбувається ініціація людських стосунків, формується модель відношення дитини до об’єктів оточення і до світу в цілому. Добре налагоджене грудне вигодовування є також профілактикою післяпологових депресій. Сучасні українські жінки пишаються тим, що можуть годувати всюди, за вимогою дитини. Це підтвердив флешмоб, який відбувся під час Тижня грудного вигодовування. З усіх питань щодо грудного вигодовування звертайтесь в Перинатальний центр «Мати і дитина» на Замковій, 16, де завжди раді допомогти!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.