У колекції тернополянки Ольги Гондз понад 200 ляльок з усього світу (ФОТО)

У колекції відомої тернопільської перукарки та стилістки Ольги Гондз є понад 200 ляльок. Багатьом з них від 30 до 50 років. Тут і Барбі, і пупси, якими гралися в часи її дитинства, і персонажі мультфільмів Диснея, ляльки різних рас і народів світу у національних костюмах, інтер’єрні ляльки, якими тільки милуються, а не граються, є й унікальні вінтажні ляльки, які могли б бути гордістю будь-якого колекціонера, та ще багато-багато іншого.

Найстаріші ляльки колекції — текстильні ляльки з Америки. 

• Мою кімнату в будинку мої діти назвали лялькарнею, я порозкладала там велику частину колекції на численних поличках. Вранці прокинулася, посміхнулася до них, потішилася, що вони в мене є - і йду віддавати той позитив, що маю, моїм клієнтам в перукарні. Так маю натхнення на творчість, - каже Ольга Гондз.

Колекціонує три роки

Жінка зібрала свою колекцію упродовж трьох років.

• Спочатку моїм хобі були плетені ляльки і звірята, але якось мені потрібно було завершити оформлення каміна у будинку, і я шукала спеціальну ляльку для декору. З неї і почалося збирання моєї колекції, яку я тепер представила для огляду в краєзнавчому музеї, - розповідає колекціонерка. 

Ляльки чимраз все більше і більше захоплювали її. Далі були і текстильні, і фарфорові, великі і маленькі, худенькі і повненькі. В її колекції ляльки з різних країн світу: Італії, Німеччини, Франції, США, Швеції, Китаю, України, Росії, Білорусі.

Гордість колекції — вінтажна лялька з музичним механізмом з Італії. Ляльці десь 30-40 років. Їй не лише реставрували ніжку, а й відремонтували механізм. Якщо повернути ключ — грає музика і лялька повертає голову і рухає ручкою

Найоригінальніший екземпляр колекції — лялька 3 в 1. Три персонажі відомої казки «Чарівник Смарагдового міста» з’єднані в одне ціле: з одного боку — дівчинка Еллі з песиком, а з іншого — Опудало і Дроворуб.

Цінуються серед колекціонерів

В колекції Ольги Гондз є дві ляльки відомої американської фірми Madame Alexander. Це ексклюзивна лялька 1977 року за №1, на шийці є тавро.

- Це ексклюзивна лялька 1977 року за №1, на шийці є тавро. До речі, у цієї фірми є цікава історія, - розповідає колекціонерка. - Засновниця фірми мала російське коріння. Її батько мав артіль з виготовлення ляльок, вона теж побудувала свій ляльковий бізнес. В Америці досі виробляють такі ляльки – на вигляд, як справжні малюки. Ці ляльки дуже цінуються серед колекціонерів.

Купує свої ляльки Ольга Гондз в Інтернеті, на блошиних ринках, на виставках, в інших колекціонерів. Багато дорогих за мірками колекціонерів ляльок пані Ользі подарували рідні, друзі і вдячні клієнти.

За найдорожчих ляльок, які купувала сама, могла віддати до 600 гривень. Досвідчені колекціонери можуть оцінювати рідкісних ляльок навіть в 300 доларів, але їй вдавалося купувати своїх ляльок за невеликі гроші. Каже, що, можливо ті, хто їх продавав, навіть не знали, яку цінність мали ці речі. Про вартість колекції жінка жартома каже, що на ті гроші, напевно, можна було б купити однокімнатну квартиру, але грошей на своє захоплення не шкодує.





































Реставрувати допомагає подруга

Інколи ляльки, які потрапляють в колекцію, мають пошкоджені якісь частини тіла. Але якщо колекціонерка відчула, що лялька – її, сміливо купує, незважаючи на дефекти, бо має гарну помічницю і подругу Олександру Ціник. Вона - єдина в області майстер лялькар-реставратор, відновлює лялькам фарфорові личка, ніжки, пальці на руках. Працює майстриня з японською порцеляною, вінілом та іншими матеріалами. Реставрує ляльок впродовж двох років. Для цього закінчила спеціальні курси з реставрації у Львові в майстрині Катерини Кирилової, яка має 20-річний стаж реставратора, визнана майстриня в Україні і закордоном.

Пані Олександра розповідає, що стала реставратором для того, щоб відновити свою першу ляльку, яку їй колись подарував батько. Ляльці понад 50 років. Коли не змогла знайти реставратора для ляльки, бо такі є тільки в Італії, то сама ним стала.

Крім того жінка за професією майстер трикотажного одягу, закінчила Київський технікум, а зараз це інститут легкої промисловості. Вона вивчала все про стилю, одяг різних народів, зачіски ляльок.

Пані Олександра може довго розповідати про кожну з відреставрованих ляльок.

- Закоханим пастушкам десь років 40, це справжня вінілова німецька лялька, - розповідає Олександра Ціник. – Вони потрапили до пані Ольги в дуже страшному стані. Хлопчик був менше знищеним, а дівчинка дуже пошкоджена. Я пошила їм одяг, і реставрувала їх. Пошкоджена лялька виглядає дуже сумною, а коли ви її від реставруєте, вона ніби тішиться, що їй дали друге життя. Цей блиск в очах сприймається зовсім інакше.

Українські матрьошки – то складанка

Про себе пані Ольга говорить, що вона ще молодий колекціонер, тільки почала вивчати цю справу, може бути десь похибка. Але її подруга допомагає своїми знаннями, розібратися з новими придбаннями, яка це країна, який має бути стиль одягу, зачіски і т. п.

Збираючи колекцію пані Ольга все більше і більше дізнається цікавих фактів з історії ляльок.

- Раніше вважалося, що матрьошки – це суто російські ляльки, але це не так, - переконана колекціонерка.

Такі ляльки в Україні здавна називали складанками, бо вони складалися одна в одну. Це українська лялька. Розписували складанки в основному жінки. Велика лялька – це була бабуся. Менші ляльки – це була мама і доньки.

Про ляльки в дитинстві і зараз

- Коли була мала – то мала одну ляльку, яка стояла на телевізорі, - пригадує пані Ольга. - Гратися нею не давали, бо вона було просто для краси. Лише коли я мала високу температуру, то мама давала мені ту ляльку – і мені ставало легше.

До речі, коли мені у школі на 8 Березня однокласник подарував ляльку – йому на 23 лютого я теж подарувала... ляльку, просто як сувенір. Для мене лялька завжди була особливим подарунком.

- Зараз лялька для мене – це моє захоплення, воно дає мені задоволення, - каже колекціонерка. - Не те, щоб я ними гралася – ні. Мені подобається їх знаходити, відновлювати і милуватися ними. Це Саша грається з ними, а я - інша. Я їх просто збираю, бо вони мені подобаються. Тішуся ними, беру позитив з того, що вони в мене є. Мої домашні не дуже сприймають моє захоплення, але мені так добре. Колись мені знайомі психологи сказали, що у віці 18+ кожен збирає свої ордени. Мої ляльки – це мої ордени.

Коментар

Михайло Тимошик, депутат облради, краєзнавець, колекціонер, співорганізатор виставок колекціонерів Тернопілля:

• Ми об’єднуємо колекціонерів Тернопілля, які готові показати свої колекції громадськості: хто збирає марки, монети, значки, хто ложечки, і організовуємо обласні виставки. Я почав першим це робити своєю виставкою, а зараз допомагаю організувати виставки наступним колекціонерам. Плануємо експонувати виставки не лише у Тернополі, а й у районах, якщо будуть побажання людей. Ідея така, щоб кожних 2-3 місяці була нова виставка. Зі мною можна контактувати як у ФБ, контакти мої є в Інтернеті. Я буду допомагати людям, які захочуть демонструвати свої колекції, бо це також наша історія. У нас вже є 4-5 бажаючих показати свої колекції. Наші виставки тривають місяць.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.