Українці – геніальні люди! Розмова з дівчиною з Тернопільщини, яка прославилась на цілу країну

• Пісня «Чом тобі, вороже, не спиться?» у соцмережах за лічені дні набрала рекордні перегляди.
• Авторкою і виконавицею цієї патріотичної співанки є Віталія Грицак – талановита скрипалька, музикантка і поетеса, родом з Чортківщини.

22-річна дівчина буквально окрилена музикою та поезією. Ці її хобі згодом перетворилися і у професію, і у справу всього життя.

Віталія написала рядки славнозвісної «Чом тобі, вороже, не спиться?» для підняття настрою і духу українців, адже попри вторгнення окупанта наша нація не втрачає оптимізму і гуртується ще більше. За тиждень відео, яке музикантка опублікувала на своїй фейсбук-сторінці та у телеграмі, набрало понад 49 тисяч переглядів, безліч коментарів і поширень.

Віталію почали запрошувати для розмови українські телеканали, а згодом пісня, складена «наполовину із мемів війни», зазвучала в ефірі єдиного державного марафону на 24-му каналі.

Як писалась пісня «Чом тобі, вороже, не спиться?» Чому музикантка боїться викладати свої творіння у соцмережі? Кого вважає своїм «зірковим» кумиром? Про усе це і набагато більше читайте у нашому інтерв’ю з Віталією Грицак.

Бесіду подаємо у форматі «запитання-відповіді».

Змалечку куди не ходила – щось наспівувала…

Розкажи про себе. Чим займаєшся, себто, займалась до війни?

– Мене звати Віталія. Це важливо, бо зазвичай всі плутають – називають мене Віталіна або Вікторія. Я народилась у селищі Коропець Чортківського району. Чотири роки тому закінчила Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької, а наразі є студенткою 4 курсу Національної музичної академії імені П.І. Чайковського у Києві.

Я – професійна скрипалька. Ще є учасницею Молодіжного симфонічного оркестру, де керівницею і диригенткою є Оксана Линів (всесвітньовідома українська диригентка, одна з найвидатніших жінок-диригентів на світовій сцені – прим.). Граю там на скрипці. До початку повномасштабного російського вторгнення я викладала музичне мистецтво діткам у приватній школі. Зараз також цим займаюсь, але в онлайн-форматі. 

Чому обрала саме музику? Коли усвідомила, що співати і грати на інструментах – твоє?

– Напевно, зрозуміла це ще з самого дитинства. В мене мама піаністка. Дідо грає на гармошці, я його в своєму Інстаграмі до війни трошки робила «зіркою». Ми з ним давали такі собі онлайн-концерти, він дуже веселий і любить аудиторію. Ще моя бабуся добре співає. Виходить, що я виростала в музичній атмосфері змалку. Куди не ходила – щось наспівувала, грала на фортепіано, на скрипці. Натомість, чітке усвідомлення того, що музика може перерости із звичайного захоплення у професію і життєву справу, прийшло у 5 класі. Я пам’ятаю, як перейшла із молодшої школи і перша думка була така: «Ось напевне ще чотири роки провчусь, і вступатиму до музичного коледжу!». Так і сталось…

Ми жартуємо навіть про війну…

Як виникла ідея створити пісню «Чом тобі, вороже, не спиться?»

– Пісні в такому гумористично-саркастичному стилі я писала й раніше, просто на інші теми. Однак, останні два роки цього не робила. Думка про те, що можу знову щось схоже створити, виникла вже 24 лютого.

Я тоді прокинулась вранці у своєму гуртожитку і не розуміла, що відбувається. Ми зібрались з друзями і одразу в перші десять хвилин виїхали додому. Їдемо, і я бачу, як нам назустріч у протилежному напрямку рухаються танки, інша військова техніка. В мене це настільки не вкладалось в голові! Мовляв, як війна може бути у 2022 році, ще й у центрі Європи? 

Зазвичай, все, що я не можу зрозуміти до кінця, починаю розповідати у своїх піснях. Отак і народився задум для «Чом тобі, вороже, не спиться?».

Пригадай той день, коли творила слова до цієї співанки. Що відчувала?

– Це цікава історія. У моєї подруги є хлопець-військовий, який зараз на передовій захищає нашу країну. Він не виходив на зв’язок цілий день. Моя товаришка дуже хвилювалась, і мені ці емоції теж передались. Десь увечері юнак таки з’явився і мало того, що говорив: «Все добре, я живий. Не хвилюйтесь!», то почав ще й нас заспокоювати так, ніби не він там, на передовій, а ми.

Я тоді зрозуміла, наскільки українці – геніальні люди! У нас і так до 24 лютого у кожного було багато переживань, проблем, а після цього все помножилось ще у 10-20 разів. Незважаючи на війну, ми жартуємо. Скільки з’явилось кумедних мемів, пісень нових, військові наші знімають відео у Тік-Ток! Це те, що мені найбільше зараз настрій піднімає. Такі речі надихнули мене на текст пісні із посилом – нам важко, але нас ніхто не зламає!

Я підписана на паблік в Інстаграмі, сіла і звідти, навіть не замислюючись, виписала усі жарти. Тоді на фортепіано підібрала акорди, рими почали крутитись у голові, і далі воно вже само якось пішло…

Вдалося в одній пісні втілити дух цілої нації!

Чи не було страху «постити» відео з піснею у соцмережі?

– Насправді я кожну свою пісню боюсь викладати. Творчі люди знають: коли «постиш» щось своє, складається враження, що стоїш голий перед аудиторією. Не хочеться свої твори, умовно, нікому віддавати.

Але з «Чом тобі, вороже, не спиться?» було не так. Я ще коли її писала, відразу ділилася з друзями – відчуваю, що вона людям сподобається. Одначе, спершу скинула відео своєму найближчому оточенню – товаришам, хлопцю, батькам. Після їхньої своєрідної «перевірки» зрозуміла, що лякатися немає чого. Як буде – так буде… Я створила цю пісню, аби підтримати українців, хоч на хвильку підняти їм настрій.

Як тобі брати участь в ефірах телеканалів? Чи часто тепер запрошують різні медіа?

– Для мене «часто» – це була вже найперша пропозиція. Вчора мене запросили на прямий ефір одеського 7 каналу, нині Суспільне Тернопіль показали про мене сюжет. Ще журналісти із чортківського видання написали дві статті.

Найбільшою несподіванкою стало те, що у телемарафоні на 24 каналі «крутили» мою пісню і трішки про мене розповіли.

Я періодично читаю коментарі під «Чом тобі, вороже, не спиться?». Дуже круто відзначила одна моя слухачка. Вона сказала, що мені вдалось в одній пісні втілити дух цілої нації, все те, що зараз кожен з нас відчуває. Тому, коли я дізналась, що її продемонстрували на загальнонаціональному каналі, стала куди щасливішою від того, що ці слова почують все більше українців та українок.

Я багато отримала відгуків, мовляв: «Я от тиждень плачу, в мене кілька днів депресія, а твоя пісня мені повернула надію!». Напевно, кращого відгуку на творчість музиканта просто не може бути!

Музикантка, яка мало слухає музики…

Чим ще займаєшся окрім музичного мистецтва?

– У моєму житті музика стоїть на одному місці із поезією.

Я організовую поетичні конкурси. До війни встигла їх провести вже більше двадцяти п’яти. Маю своєрідний Інстаграм-проєкт, який розвиваю понад три роки. У рамках цього проєкту я створила своє видавництво Poetry Project, завдяки якому видаю збірки україномовної авторської поезії переможців конкурсу. Сама теж творю вірші, але маю їх небагато.

Зазвичай, мені якщо й пишеться, то одразу мелодія в голові складається, тому текст, який міг би бути віршем, одразу стає піснею.

Чи є людина, на яку ти рівняєшся на своєму творчому шляху?

– Їх кілька. Людина, яка чи не найбільше мені підходить по духу, по меседжах, які завжди подає – це Юля Сливка, письменниця й інста-блогерка. Вона видала книжку «#Чуєш, коли приїдеш додому?». Я стежу за цією жінкою досить довго, і мені подобається кожен її допис, її позиція. Вона дійсно непереможна, успішна жінка! Ще захоплююсь тим, як вона розповідає про українську мову.

З музикантів мені імпонує гурт «Один в каное». Я рідко слухаю музику. Кумедно, правда? Музикантка, яка мало слухає музики. Але коли у мене поганий настрій, або навпаки – хороший, то вмикаю «Один в каное». Їхні пісні – це певна музична філософія…

А як вам пісня Віталії Грицак? Які асоціації викликає? Поділіться у коментарях.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.