"Важливі деталі": архітекторка з Теребовлі про створення 11-метрового муралу, урбаністику та громадські простори

28-річна Олеся Хмелик навчалася в університеті "Львівська політехніка" в інституті архітектури на кафедрі реставрації будівель і споруд. Після навчання дівчина не лише розпочала роботу за спеціальністю, а й стала активісткою у власній сфері. Вона переконує, якщо кожен зможе для країни робити якісно те, чим займається - країна досягне небачених успіхів. 

У Теребовлі, до якої прикипіла усією душею ще із раннього дитинства, бо приїжджала сюди на канікули до рідних, дівчина живе всього рік. Працює архітекторкою у Теребовлянській міськраді.

Про молоду художницю та архітекторку знають місцеві, адже вона привернула увагу теребовлянців до збереження архітектурної спадщини у незвичний спосіб: спочатку створила оригінальний банер-розмальовку, потім зробила ескізи для листівок, а нещодавно, до Дня міста, яке в Теребовлі святкували 7 липня, Олеся стала співзасновницею 11-метрового муралу, де зображені історичні події Теребовлі. Згодом такий мурал планують створити і в Збаражі. 

- Звідки у тебе ця любов до архітектури?

- За освітою я архітекторка-реставраторка. Завжди кажу, що малюю я за покликом душі, а фотографую, бо не можу не зафіксувати ті моменти, які мені особливі. Якщо ти бачиш у чомусь красу через малюнок, то ти можеш передавати її і через фото. 





















- Реставрація - звучить досить серйозно. Навіть епічно. Поділись своїми досягненнями з нашими читачами. 

- Моя перша робота - це реставрація розпису ХІХ століття в одному з львівських під'їздів. Моя дипломна робота - це виготовлення проєкту реставрації комплексу споруд урочища Червоного, яке на Тернопільщині. 

Загалом, хочеться займатись розвитком міста, зонами відпочинку для людей, які будуть "працювати".

- Зараз ти працюєш за спеціальністю? Чи є можливість молодим архітекторам реалізовувати себе?

- У відділі містобудування Теребовлянської міськради працюю лише три місяці. До того майже рік працювала у секторі архітектури та містобудування Теребовлянської РДА. Зараз моє завдання полягає у розробці громадських просторів. Це розробка парків, скверів, арт-двориків, які ми маємо втілити. Зараз ми працюємо над благоустроєм території музею, і у вересні має бути відкриття самого музею. 

Насправді, дуже пощастило з командою. Якби не підтримка міської ради - цього б не було. Бо ти приходиш з таким запитом, ніби-то малі діти хочуть намалювати щось на стіні. В більшості випадків влада ігнорує. У нас зараз місто хочуть зробити молодіжним та комфортним, і це — важливо. Дуже класно, коли люди з всієї України приїжджають і вони бачать підтримку від місцевої влади. 

- Нещодавно ти побувала в США. Розкажи про поїздку. Це пов'язано із твоєю роботою?

- Я повернулась буквально перед карантином. Слава Богу, все встигла. А поїхала я за програмою, що спрямована на розвиток урбаністики "Відкритий світ". З України туди поїхало п'ятеро людей. Ми поїхали для обміну досвіду та для того, щоб зрозуміти як працює сфера містобудування за кордоном і що нам треба для того, щоб втілювати такі кльові проєкти. Я пробула там 10 днів, були зустрічі із експертами, які займаються водними ресурсами, інфраструктурою, і найцікавіше - ми познайомились з організаторами, які займаються розвитком річної інфраструктури. От вони за 20 років із занедбаної річки зробили туристичну родзинку міста. 

- А як ти потрапила на цей проєкт?

- Це все розпочалось із організації "Будуємо Україну Разом". Один із засновників Юрко Дідула запропонував мені податись на програму "Відкритий світ". Я написала мотиваційний лист: розказала про себе, про свій досвід, і... пройшла. Через два тижні отримала схвальну відповідь. 

- Поділись своїми здобутками і з нами. Ти займаєшся розробкою проєктів громадських просторів. Що це і де вже вдалось встановити такі?

- Дуже багато для мене змінилось, коли я потрапила в волонтерський табір БУР. Це було ще у 2018-му році. Я там познайомилась з дуже крутими людьми. Я зрозуміла, що саме цей табір, їх мотивація, їх структура, їх спосіб роботи дуже крутий і варто це підтримувати. За весь час я відбула десь вісім таборів, розробляючи проєкти на створення громадських просторів.

Що це означає: тобі дають занедбану якусь ділянку і за два тижні на ній виростає повноцінний громадський простір для відпочинку. Дуже класно, коли в процесі створення ти залучаєш і волонтерів, і місцевих мешканців. Тоді вони розуміють цінність праці і про жоден вандалізм не може бути й мови.

- - Чи є вже проєкти цих відпочинкових зон, громадських просторів, які вдалось реалізувати?

- Так. Це зазвичай невеликі міста. Вже близько п'яти таких проєктів мені вдалось втілити в життя. Це різні області України. Також є кілька таких проєктів, які довелось відкласти через карантин.

- 7 липня у Теребовлі святкують День міста. І у цей День ви з друзями презентували новий мурал на стіні однієї з місцевих будівель. Розкажи про нього.

- Це був проєкт "Пізнай своє". Задум з'явився рік тому. До мене подзвонили друзі зі Львова, які розробляють програму розвитку туристичного потенціалу малих міст. На Тернопільщині обрали три міста: Теребовля, Збараж і Чортків. Суть в тому, що мурал - це одна із локацій туристичного квесту. У Теребовлі це 12 локацій з QR-кодами, які поступово відкривають місто. 

Команда "Пізнай своє" запропонувала зробити цей квест в Теребовлі. Ми погодились, бо планували створити мурал, але відтерміновували це. В січні приїжджали дівчата із проєкту і ми оглядали локації. Міська рада погодилась виділити кошти. Наприкінці червня архітектори і художники приїхали в місто і ми розпочали роботу. До того місяць ми працювали над ескізом. 

- Як відбувався процес? Чи здивувались місцеві?

- Спочатку, справді, реакція була дивна. Стоять дівчата і олівцями щось собі малюють на стіні. Риштовка мала п'ять рівнів. Коли ми малювали, люди ходять такі і кажуть : "Ото світ змінюється: дівчата на риштовці. Чого не чоловіки, що таке?". Коли вже з'явились кольорові плями - люди були в захваті. Ми були на найвищих рівнях - то люди просто показували нам лайки, бо докричатись було неможливо. Це щось нове, тому людям сподобалось.

У серпні наша команда планує створити мурал у Збаражі. Це буде теж квест, а мурал - його частина. 

- У твоєму профілі в Instagram дуже багато деталей. Звідки ця увага до них?

- Якщо ти бачила мої малюнки, то теж могла помітити, що там багато деталей. Я уважна, так. От коли довго дивишся на якусь будівлю - то помічаєш те, що нереально побачити з першого погляду. Можливо, це професійне, адже коли розробляєш проєкт - продумати потрібно все до деталей. Деталі, вони важливі.

Від автора:

Дякую за розмову Олесі. Ми спілкувались десь опівдні і решту дня у мене було дивовижне відчуття того, що цей світ не безнадійний, допоки є люди, закохані в свою роботу і вічне мистецтво. Якщо вам бракує натхнення на щоденні справи - заходьте в Instagram Олесі. Він дуже креативний. Творчих успіхів тобі. 

Стежте за новинами Тернополя у: Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.