Видала збірку поезій завдяки наполяганням читачів у «Фейсбуці»

• У Гусятині живуть всі мої рідні, батьки, – каже жінка. –  До слова, саме в тернопільських газетах друкувалися мої перші вірші. То було багато років тому, я надсилала їх у «Вільне життя», «Свободу», «Ровесник» і дуже тішилася, коли бачила їх надрукованими. Буваю вдома на свята і дуже люблю рідне маленьке містечко.

Ольга Саліпа закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний університет, проте жодного дня в школі не працювала. Була тележурналістом, газетним журналістом, редактором газети на Сумщині. Зараз – прес-секретар міського голови Хмельницького. Жінка сама виховує двох десятирічних синів-близнят. Чоловік загинув у АТО в 2014 році.

• До збірки увійшла майже сотня віршів, всі вони написані у 2017-2018 роках, – розповідає авторка. –  Це моя перша «серйозна» книга, хоча в 2002 році в тернопільському видавництві «Воля» була видана ще одна – «Я – весна», але то була більше проба пера, ніж справді щось вартісне. До слова, передмову до тієї збірки 17-річної давності  (на її обгортці моє дівоче прізвище – Дудар)  мені писала тернопільська поетеса Ганна Костів-Гуска.

Для пані Ольги вірші – то відвертість жіночої душі. Її поетична героїня – сильна жінка, яка вміє відчувати і хоче бути слабкою.

• Рішення видаватися прийшло завдяки моїм читачам у «Фейсбуці», – розповідає поетеса. – Там я викладаю свою поезію. Отримувала стільки запитань про те, де можна придбати мою збірку, що вирішила таки її зробити. Але довго чекала на цікаву ідею. Не хотіла, щоб то був просто набір поезій. «Територія жінки» народилася під час спілкування з другом в месенджері, я якраз писала йому про те, що треба якусь цікаву структуру книги. І раптом щось в голові клацнуло: душа жінки так само має «кімнати». Кудись ми запрошуємо гостей, а десь залишаємося самі. Я називаю цю книгу путівником для чоловіків, хоча більшість моїх читачок – жінки. Книжка має 5 розділів, кожен з них – «кімната» на території жінки: в її домівці та душі. Кожен має різні емоції.

Збірка побачила світ у видавництві «Гамазин» («Зелений пес»). Редактор –  Олена Олійникова. Ілюстратор – хмельницька художниця Тетяна Лиса. Саме вона намалювала обкладинку і малюнки до розділів.

• Цю дівчину мені послав Бог, бо Тетяна змогла на всі сто відсотків відчути емоцію моїх віршів і передати її графічно, – стверджує Ольга Саліпа. – Я навіть не мала жодного зауваження до її роботи, просто насолоджувалася. Дуже сподіваюся, що книжка вийшла атмосферною, теплою та емоційною, як я того і хотіла.

Ось як написала авторка про свої перші відчуття, коли нарешті отримала свої авторські примірники з видавництва: «Я не знаю, як словами передати ці емоції!!! Вона є. Вона в моїх руках. Вона саме така, якою я хотіла її бачити! Ця книжечка вільно поміститься у жіночу сумочку, щоб можна було дістати її тоді, коли потрібні емоції! Вона стильна, якісно надрукована – та вона саме така, якою мала бути моя книжечка! Така, яку я б купила собі)))… Тепер я точно знаю, що ця книжка завершила певний етап мого життя. Бо саме тоді, коли вона народилася, все починається знову – нові вірші, нові мрії, нові емоції, нові цілі! Випадковостей не буває! І це круто».

Замовити книжечку «Територія жінки» можна в інтернет-крамницях та написавши у приватні повідомлення до Ольги Саліпи. Вартість збірки – 116 гривень.

До речі, крім поезії жінка пише також оповідання і романи, але їх видання лише планується. Нещодавно відбулася презентація книжки "Великдень через Збруч", до якої увійшли два оповідання Ольги Саліпи.

***

А давай оголосимо собі літо!

Пори року, погодься, такі умовні...

Ти ж бачиш - в мені вже посходили квіти

І рвуться вперто словами назовні!

А давай, хай буде усім - добре:

Метеликів - в душі, очам - світла.

І двірники, ну, не всі, хто хоробрий -

Хай вранці із сміхом літають на мітлах

І посипають вулиці щедро

Запахом трав. Відгортають фіранки

І крадькома додають меду

Дітям ще сонним у теплі сніданки.

Давай напишемо свою казку -

Таку ідеальну, що можна здуріти!

А потім повіримо в неї. Будь ласка!

І швидше: в мені вже посходили квіти!

Ольга Саліпа

***

Святими стають недолюблені грішні...

Живеш ідеально, немов би для звіту:

Ходиш в кіно, не вдягаєш торішнє

І хочеш до моря щороку на літо.

Фарбуєш волосся залежно від моди,

Купуєш сусідській бабусі хлібину

І на вихідні десь на лоні природи

Годуєш смачненьким велику родину.

А зовсім недавно, який же то сором,

Людські перекресливши правила й звички,

Ти, давши собі три хвилини на збори,

Втікала від всіх в гамірні електрички.

Два дні забувала ввімкнути мобільний,

Жувала вокзальну сосиску у тісті

І міряла кроками рай самовільний

Бульварів і площ в незнайомому місті.

Чіпала руками запилені квіти

Та клоунів-мімів вологі долоні.

І з ними разом роздавала привіти

Усім, хто дивився на вас із балконів...

Минуло. Забулись дурниці тодішні.

Тепер - як в людей: дім, сім'я, "все потрохи"...

Святими стають недолюблені грішні,

Ховаючи пильно свої катастрофи...

Ольга Саліпа

***

Всім тілом до твоєї спини

І на плече головою...

Бачиш, Бог світ зупинив,

Щоб ми набулись з тобою.

Щоб навідчувались, як

Пульсують на шиї вени

І що шкіра над ними на смак

Терпка і трохи солена.

За мить цю, повір, ціни

Сплатити ніколи не вдасться:

Бачиш, Бог світ зупинив,

Щоб ми наздогнали щастя...

Ольга Саліпа

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.