Вихованець інтернату виконує блискавичні трюки на турніку

Руслан Гавдида (16 р.) два роки вчиться виконувати різні вправи на турніках. У майбутньому планує стати вчителем фізкультури

Хлопець залюбки відкриває для себе все нові й нові види спорту. Він займається легкою атлетикою, грає у футбол, теніс. А також опанував воркаут - один із різновидів масових фізкультурних занять, який включає різні вправи на спортмайданчиках, а саме - на турніках, шведських стінках, горизонтальних драбинах та інших конструкціях або взагалі без їх використання - на землі. Основний акцент тут роблять на власну вагу, розвиток сили та витривалості. Серед найбільш відомих вправ, які виконують дворові спортсмени, - «прапорець», «вихід ангела», «горизонт», «вихід принца», «сонечко» тощо. Учень бережанської школи пробує робити кожну вправу.

- Воркаут - це заняття для душі. Ми з хлопцями почали цим займатися два роки тому, - розповідає юнак. - Щось самі придумуємо, але основу беремо з Інтернету. Мені подобається вільний стиль, те, що в цьому виді спорту є місце для польоту фантазії.

На воркауті Руслан не зупинився. Кілька років поспіль він грає у складі шкільної футбольної команди. Хлопці часто беруть участь у різних матчах, неодноразово здобували призові місця на обласних чемпіонатах з футболу.

- Ще є куди рости, - наголошує співрозмовник. - У спортмена завжди має бути мета, до якої треба рухатися. Тоді він відкриває нові горизонти. Мені ще потрібно багато чого навчитися, як у воркауті, так і у футболі.

Наразі Руслан закінчує одинадцятий клас. Планує вступати у педуніверситет, щоб отримати диплом вчителя фізкультури. У класі, де навчається хлопець, майже всі діти займаються спортом.

- У нашому класі є дві дівчинки, які мають високі результати у такому серйозному виді спорту, як пауерліфтинг, - розповідає він. – Багато однокласників відвідують різноманітні спортивні секції. І це чудово. Адже фізичне здоров’я зміцнює душевне.  Недаремно говорять, що в здоровому тілі здоровий дух.

У Бережанській школі-інтернаті Руслан навчається та живе, починаючи з четвертого класу. Разом з ним у класі навчається його рідний брат, у сьомому класі вчиться ще один. Найстарший із братів нині здобуває вищу освіту. Загалом у сім’ї Гавдид – четверо синів. Батьки дітей розлучилися, коли вони були маленькими. З батьком родина зв’язку не тримає. Маму через стан здоров’я позбавили батьківських прав. Так хлопці опинилися в школі-інтернаті.

- Мама не палить, не вживає алкоголь та не має інших шкідливих звичок, - акцентує Руслан. – Вона не хотіла нас сюди віддавати. Але через хворобу (має групу інвалідності) не могла самостійно за нами всіма доглядати. Тому ми тут.

В інтернаті співрозмовник почувається, як удома. За його словами, у закладі створили всі умови для повноцінного розвитку вихованців – сучасний ремонт, збалансоване харчування, організація дозвілля та навчального процесу тощо. Усі вихователі – доброзичливі й завжди підтримують дітей у їхніх захопленнях. Та й дитячий колектив є дружнім.

Руслан, як і всі діти, хотів би жити у сім’ї, але у своїй, а не в чужій.

- У мене скоро випускний, і я не хочу, щоб мене усиновили, - продовжує підліток. – Я маю маму, яку дуже люблю. Вона три-чотири рази на тиждень приходить нас відвідувати. У мене є брати. Це – моя родина!

Попереду в героя нашої публікації - чимало життєвих випробувань. Але він готовий до всіх сюрпризів долі. Хлопець вірить, що йому вдасться реалізувати себе, як спортсмену, що здійсняться всі його заповітні мрії та бажання.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.