Він патрулював дороги в зоні ураження радіацією: історія ліквідатора Сергія Анцібора

•  26-го квітня 2023 року Україна зустрічатиме вже 37 роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
• Того дня, у 1986 році, радіація охопила всю навколишню територію Чорнобиля і розповсюдилась на тисячі кілометрів.
• Завдяки героям-ліквідаторам вдалось уникнути ще більших масштабів катастрофи. Серед них був і Сергій Анцібор.

Тоді, у 1986 році, чоловікові було 29. Він працював інспектором дорожньо-патрульної служби у Тернополі, – розповідають у відділі комунікації поліції Тернопільської області. До Чорнобиля Сергій Анцібор відправився добровільно, у складі окремого спецбатальйону ДАІ. До зони відчуження потрапив 7 липня, через майже три місяці після вибуху. Ліквідатор пригадує, що його батальйон зі 120 осіб спочатку поселили за 90 кілометрів від місця вибуху. Вони щодня їздили на патрулювання доріг до 30-кілометрової зони. А на ліквідацію аварії старалися брати тих, хто мав дітей, у Сергія на той час їх вже було двоє.

– Я разом з колегами відбував службу в небезпечних умовах, коли рівень радіації зашкалював за всіма можливими показниками, а з усіх засобів безпеки були польова форма, дозиметри у кишенях та маски на обличчях, які ми знімали, коли хотіли покурити, – розповідає учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

У Нацполіції зазначають, що ліквідатори працювали без вихідних. Вони допомагали евакуйовувати людей, стежили за рухом транспорту. Коли вже звели бетонний саркофаг, то Сергій разом з товаришами збирали по місту та околицях радіоактивну техніку й звозили її в могильники.

– Інформацію про катастрофу влада намагалася приховати. Проте це не вдалося. Нас запевняли, що 50 рентгенів це безпечно і нам видавали спеціальні накопичувачі радіації. Ми знайшли військові накопичувачі, але вони були слабенькі і показники зашкалювали. Людей не вистачало і ми мусили працювати, – пригадує ліквідатор.

Участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС суттєво позначилась на здоров’ї Сергія Анцібора, його колег та друзів по службі. Він пам’ятає, як проявлялась радіація:

– Вплив радіації на ліквідаторів проявлявся не відразу. У кого був слабший організм – починалася нудота та нездужання. Через місяць після служби ліквідатори відчули погіршення стану здоров'я: почав падати голос, погіршився слух, псувалися зуби. Кальцій у кістках перетворився на стронцій. Зі 120 осіб 30 призвичаїлися і продовжили нести службу.

Сергій Анцібор понад рік пробув у зоні відчуження – до 31 липня 1987 року. Тому його теж не оминули наслідки впливу радіації. Зараз ліквідатор – інвалід ІІ групи.

Повернувшись з Чорнобиля, чоловік не знайшов роботи за фахом у Тернополі. йому запропонували посаду дільничного у Білій Церкві. Пропрацювавши там три  роки, Сергій Анцібор повернувся до райвідділу міліції у рідному місті. Пройшов шлях від дільничного до старшого інспектора з охорони особливо важливих доручень в управлінні внутрішніх справ.

Тоді, 37 років тому серйозна аварія на Чорнобильській АЕС сколихнула весь світ. Розділила життя ліквідаторів на «до» і «після». Зараз історія повторюється: тільки замість радіаційної катастрофи – російсько-українська війна.

 

Читайте також:

Від спогадів волосся дибки: тернопільський ліквідатор про Чорнобиль

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.