Мандрівник і волонтер Юрій Тира презентував книгу про війну і мир

Юрій Тира – киянин, який до початку бойових дій на сході своє життя присвятив підприємницькій діяльності та мандрівкам: у нього було декілька успішних бізнесів, серед яких транспортна компанія. Він багато подорожував, проте воєнні дії на сході змінили світогляд Юрія. Він став волонтером. Тепер у нього позивний "Степанич".

- До війни, як чоловік, все чого хотів – досяг, - каже Юрій Тира. - Але зрозумів, що всіх грошей з собою в труну не забереш,- і багато їздив. Весь час заздрив людям, які щось десь  бачили і їздили, тому було 89 країн і 29 круїзів.

Коли поїхав в Антрактиду, почав писати нотатки з Антрактиди і викладати їх у Facebook, розповів чоловік. Друзі побачили, почитали і сказали, що потрібно видати книжку. Так і сталося - згодом написав книгу, перша частина якої, –  це саме історії, враження,спогади від подорожей світом.

Проте з початком воєнних дій на сході країни у Юрія Тири відбулася зміна життєвих цінностей та стилю життя вцілому. Автор згадує, що виходив на Майдан під час Революції гідності, спостерігав за подіями у країні, проте, коли почалися вбивства, згорів Будинок профспілок, почав займатися волонтерством - перший автомобіль з їжею та теплими речами, який приїхав на Майдан після цих подій, це був його автомобіль. Потім почалися воєнні дії на сході,і він вирішив поїхати в зону АТО, подивитися на власні очі, що там відбувається.

- Написав  на Facebook, що їду джипом, - згадує пан Тира. – Через годину я вже зрозумів, що треба їхати мінівеном, а через три – що поїду мерседесом-спринтером, бо було десь три тонни допомоги. Приїхав, побачив на власні очі, і зрозумів, що ми там потрібні, тому три з  половиною роки так і їздимо.

За цей час, розповідає волонтер,  236 автомобілів з допомогою відправили в зону АТО. Крім цього для бійців за сприяння Юрія Тири часто влаштовували концерти зірки шоу-бізнесу, коміки з «95 кварталу», оскільки волонтер знайомий і приятелює  з багатьма відомими людьми.

Саме друга частина нотаток Юрія Тири народилася зі спогадів із зони бойових дій і волонтерського досвіду чоловіка. Таким чином автор, побувавши в АТО, зобразив два паралельні світи: мирне життя людей та життя на грані смерті. 

Так, наприклад, згадує випадок з життя автор: солдат сидить перед старим телевізором,  дивиться фільм «Фізрук», заряджає автомат патронами. Коли почалася реклама, він підійшов до поста, звідки точиться стрілянина, вистрілив декілька разів, повернувся далі до телевізора дивитись фільм, заряджаючи автомат.

Вразили волонтера тендітні молоді дівчата, які допомагають солдатам, з 35-им розміром ноги в зимових берцах у спеку, тому що літнього взуття немає. На пропозицію поїхати додому, вони відповідають, що з хлопцями приїхали, з хлопцями і поїдуть звідти.

- Говорю до Каті, уяви, що я Дід Мороз, проси, що хочеш, - згадує волонтер, який хотів щось приємне зробити для дівчини в зоні бойових дій. – А вона говорить: «Ви ображаєте мене? У мене все є».  Потім один із солдатів підійшов, вивів мене з кімнати і каже: «Вона збирає гроші на Ipad».

Згодом волонтер допоміг придбати дівчині гаджет.

Юрій Тира розповів, що заїжджали у ті військові частини, де рідко хто буває з волонтерів. Чоловік згадує, що приїхали в таке місце і побачили повно води в землянках, на десяток солдатів з їжі одна банка тушонки, 2-3 консерви, і трохи гречки. Бійці кажуть, що за три місяці це перші волонтери до них приїхали.

Проте, за словами Юрія Тири, солдати скромні і самовідані, навіть після поранення повертаються на фронт, щоб захистити країну.

Крім цього автор розповів, що військові радо зустрічають зірок шоу-бізнесу з концертами, які підтримують їх, не піарячись на цьому. Пригадує, як один із солдатів казав йому: «Не треба нам везти тих, що тільки кричать: «Ми віддамо життя за Україну!». Привезіть нам нормальних хлопців, дайте розслабитись. Ми за ту Україну кожен день помираєм». Інший солдат з радістю згадував випадок, який трапився після контузії в лікарні.

- Відкрив очі, - каже військовий. – Бачу стоїть біля ліжка хтось відомий, але хто не пам’ятаю. Так він мені прямо на бинтах  в лікарні підписався.

Найстрашніше, за словами автора, це коли привозиш передачу військовому, а його вже немає...

Книга круїзно-волонтерських нотаток написана російською. Автор пояснив, що написав цією мовою для того, щоб книгу прочитали «на тій стороні» і зрозуміли, що наша країна має свою гідність, честь, культуру, індивідуальність і в ній живуть люди, які їдуть закордон не тільки на заробітки, а й для того, щоб щось побачити і робити з цього свої висновки.

Придбати книгу тернополяни можуть через Facebook безпосередньо у автора. Також вона продається в магазинах "Каштан" по Україні та на фірмах "Текстильконтакт".

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.