Як дружина актора Ігоря Сачка від нього "відбивалася", але потім здалася

Емоційні на сцені та в житті. Акторське подружжя – Ігор та Оксана Сачки вміють здивувати, як публіку, так і своїх рідних та близьких. Попри те, що працюють разом, їм завжди затишно поруч один з одним. Відомий театрал Ігор Сачко та його талановита дружина Оксана розповіли «RIA плюс» про свою шалену бойківську любов.

А ми продовжуємо цикл публікацій «Жінки відомих тернополян». Адже про надійний тил успішних та знаних чоловіків мало що відомо. Хоча у даному випадку е зовсім не так. Адже і пан Ігор, і пані Оксана добре знайомі тернопільській театральній публіці. Вони обоє – актори Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Шевченка. Тривалий час Ігор Сачко був ще й директором закладу.

На 19 років молодша

Познайомилася пара у театрі. То був 1996 рік. Обоє грали у виставі «По щучому велінню». Пані Оксана отримала першу студентську роботу. Грала у масових сценах – спочатку гостей на весіллі, а потім циган, які забігали у королівський палац. На той час пан Ігор вже був досвідченим актором. Йому дісталася роль Гаврилка. Симпатія, каже тернополянка, зародилась поступово.

- Коли я йому сподобалась, він взяв ситуацію у свої руки і не відпускав мене з поля зору ані дня. Відбивалась, скільки могла, але зрештою здалася (посміхається – прим. авт.). Ігор Павлович завжди вмів мене вразити та й досі від його мислення, вчинків та дій у мене перехоплює подих. Ніколи не було стандартних підходів до ситуацій, він міг з’явитися в буд-який момент у буд-якому місці. Навіть у ті часи, кли не було мобільного зв’язку, коханий завжди знаходив спосіб, як зі мною поспілкуватися. Траплялося навіть таке, що я їду в тролейбусі, а він позаду - у машині. А коли я не захотіла вийти на зупинці, то він відчепив роги у тролейбуса… (сміється – прим. авт.). Він з тих чоловіків, котрі чітко знають, що вони хочуть та йдуть до своєї мети.

Тримати «оборону» перед амбітним, наполегливим і по вуха закоханим актором було надзвичайно складно. Жінка пішла за велінням серця. Спочатку пара жила разом, а коли донечка Надійка пішла в третій клас, закохані вирішили офіційно зареєструвати стосунки. Нині донька театралів вчиться у 9-му класі.

- Час швидко летить. З одного боку, тішишся, що діти дорослішають та розквітають, а з іншого боку, дивуєшся, коли ті роки збігли. Доня вже доганяє татка. І якщо ще пару років тому, я її називала маленькою, то тепер – навпаки. Адже я вже менша за неї, - продовжує пані Оксана

Готує дівчатам сніданок

Тернополянка зізнається, що і з чоловіком їй поталанило. Крім того, що він є міцною опорою та сильним плечем, на яке вона завжди може покласти голову, він ще й чудовий помічник у всіх домашніх справах.

- Йому дуже подобається готувати. Татові бутерброди стали невід’ємним атрибутом наших сімейних сніданків. Донечка чекає на них щодня. Чоловік стає о 7 ранку, щоб зготувати сніданок, а ми з Надійкою – о 7.15. Ігор із захопленням експерименту з різними стравами. Я дуже люблю броколі, а чоловік байдужий до тої капусти. Але після того, як я кілька разів зготувала її, уже і він вирішив спробувати. Тепер тільки Ігор Павлович готує мою улюблену справу. А тушкована капуста з яблучками чи м'ясо, запечене у духовці, - від його фірмових страв за вуха не відтягнеш! – ділиться пані Оксана.

Прибирання у помешканні – більшою мірою обов’язок дружини. Хоча, каже вона, чоловік завжди пильнує свої речі, вони в нього – на потрібних місцях. Чи то вдома, чи у гримерці костюми гарно складені, випрасувані.

На питання, як же навчитися жінкам залучати чоловіків до побутових справ, співрозмовниця відповідає досить мудро: «Потрібно дати людині можливість робити те, що вона хоче, підштовхнути свого обранця до того, що з нього вийде і бездоганний кухар, і господар».

- Спочатку постійна присутність Ігоря на кухні мене не дуже тішила, як то може бути дві господині?! Але з часом я зрозуміла, що йому до снаги готувати їсти. То чому б ні? Тим паче, що він в цій справі гарний майстер.

Вранці – обов’язково прогулянки

Доброю сімейною традицією вже стало починати день з ранкової прогулянки. Чоловік з дружиною йдуть у парк, займаються на вуличних тренажерах та повертаються додому. На це вони втрачають до години часу. Звісно, якщо пан Ігор по дорозі зустрічає знайомих, то прогулянка може зайняти і калька годин, жартує героїня розповіді.

Відпочиває сім’я завжди разом. Уваги від чоловіка жінці ніколи не бракує. На роботі разом, удома разом, на прогулянки разом, і відпочивати разом… Уже настільки звикли, що поодинці нікуди не ходять.

- Чоловік – дуже емоційна людина із запальним характером, я спокійніша. Але тим ми і взаємодоповнюємо один одного. Ігор Павлович дуже любить командувати, та й донечка теж – із лідерськими якостями. Коли вже їхнього управління надміру, я вступаю у дію, і тоді вони вже відступають, - сміючись продовжує жінка.

Завжди допомагає та підтримує

Співрозмовниця каже що почувається щасливою жінкою, адже чоловік для неї завжди є вірним другом та порадником у всіх життєвих питаннях. А ще, додає, цінує його за людяність та готовність допомагати іншим.

- Я часом жартую, що через «Поле, через згай ходить Ігор Помогай». Так і є, він ніколи не відмовляє нікому в помочі чи пораді. Завжди відкритий до людей та щирий. Може, часом емоційний, але той його запал швидко вщухає.

А от сам Пан Ігор переконаний: йому з дружиною поталанило, а їй  із ним – не дуже.

- Вона наділена всіма якостями жіноцтва та є берегинею нашої родини. Оксанка значно спокійніша, ніж я, але теж емоційна, - каже він. – Я намагаюсь її оберігати, не хочу, щоб вона топилася по чергах, магазинах і супермаркетах, не хочу, щоб вона втрачала час на це, надривала руки, адже для цього є чоловік. Бачу, як часом жінки втомлені бігають по супермаркетах із сумками. Я не хочу, щоб моя дружина була такою. У мене і так є багато недоліків і мінусів, тому своєю допомогою компенсую їх.

Сім’я ж має бути основою в житті кожної людини. І ролі в родині, як і на сцені, повинні бути чітко розподілені.

- Я такої думки, що жінка не повинна вилазити на шию чоловіку, і тоді все буде гаразд. Якщо чоловік одиниця, а жінка нуль, то в парі виходить 10, а якщо навпаки – то не буде ні один ні другий. Хоча я не в усьому беру верховенство. Усі головні питання ми вирішуємо разом, чи то місце проживання вибирали, чи автомобіль, чи одяг купуємо – завжди радимось. Звісно, що бувають випадки, коли жінка є лідером, а чоловік більш спокійний, але їм добре разом. І це головне. Та основне – це любов, якщо вона є, то пара пройде через всі терни і таки дістанеться до зірок.

Наприкінець розмови пані Оксана додала, що зичить, аби в кожній родині панував мир і добробут. Щоб були щасливі ми, Україна має бути успішною та квітучою. Тоді кожен дім наповниться щастям і радістю.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.